Петро ШЕЙКО: “Губернатор мусить зайнятися економікою, особливо аграрним сектором”

Інтерв’ю з Петром Шейком, вийшло несподівано. Петро Володимирович спочатку не хотів говорити на тему свого можливого губернаторства. Однак шанси у нього є і до того ж - немалі. Адже це саме він був під №116 у списках блоку “Наша Україна” на березневих парламентських виборах 2002 року.

Саме він очолював Департамент організаційної роботи Міністерства аграрної політики. Зараз він - поки що - голова Бобровицької районної адміністрації, де першим в Україні добився погашення заборгованості по зарплатах. А був - народним депутатом, який приймав Конституцію України. На цьому тижні він знаходиться у Києві на навчанні, де і вдалося його застати, звичайно ж, по телефону.

На знімку Шейко добре бачить орлиним поглядом, що діється в Києві і Чернігові...

ПРАВДА-МАТКА ВІД ШЕЙКА

- Петре Володимировичу, вас називають в числі кандидатів на посаду губернатора.

- Хай називають. Я сьогодні маю нормальну роботу і результат, тому задоволений своїм теперішнім становищем.

- Але як ви оцінюєте свої шанси стати губернатором за Президента Ющенка, адже ви працювали в команді Кучми?

- Я все життя працював у команді Ющенка (Шейко, певно, натякає, що тривалий час перебував у патріотично-демократичному таборі політиків – авт.)

- Але ж останні два роки працювали в команді Кучми...

- ...Виконував функції глави районної державної адміністрації. Займався політикою і економікою, які були корисні району, а не якимось персоналіям. І, певно, буду продовжувати займатися цією політикою...

- Добре, а..

- ... Буду продовжувати нею займатися з великим задоволенням з Президентом Ющенком.

- Тепер зрозуміло, а чи бачите Ви ще когось кандидатів на Чернігівщині і чи могли б назвати їхні прізвища?

- Якось не задумувався над цим. Думаю, є багато порядних людей в області, які могли б очолити обласну державну адміністрацію. Тільки – не Бутко, бо це позавчорашній день. І, ясна справа – не Рудьковський.

- Чому?

- Тому що коли це прізвище називається, мені взагалі смішно стає.

- Рудьковський тому називається, бо є – коаліція, а до неї входять і соціалісти також. І я його не проштовхую, бо провів бесіди з Бутком, Рудьковським, Мельничуком, Атрошенком...

- І що Рудьковський сказав?

- Що особливо не прагне в губернатори.

 - Рудьковському треба б мати ще вищу освіту...

- Вона у нього, здається, є...

- Та ні, немає, та ще – й бути громадянином України...

- Я пригадую ті вибори, коли ви з ним перетиналися в одному окрузі...

- Так-так, можете написати про це...

- Що насамперед повинен зробити новий губернатор на вашу думку?

- Дуже серйозно зайнятися економікою, особливо аграрним сектором, бо він зараз на кризовій межі. Треба серйозно попрацювати в цьому напрямку, бо область – аграрна і ВВП формується багато в чому за рахунок аграрного сектора.

- Що ще необхідно міняти в області?

- Міняти? Треба просто зайнятися бюджетом, чесним використанням фінансових, матеріальних ресурсів. Спрямувати їх в економіку, а не по кишенях тих, хто стоїть біля корита.

- Петре Володимировичу. А ви поїхали до Києва і зустрічаєтесь із Ющенком?

- Ні, це – тижневе навчання в Академії при Президентові України.

- Петре Володимировичу, а це правда, що ви помирилися з Леонідом Яковишиним (керівник одного з найпотужніших сільськогосподарських підприємств області в Бобровицькому районі – авт.)?

- А ми з ним ніколи і не сварилися..

- Я маю на увазі, що між вами запанували дружні стосунки.

-У нас дуже ділові товариські стосунки – вони завжди такими були. Тому ми зараз робимо одну справу, об’єднуємо зусилля. Робимо дещо узгоджено. Він – потужний організатор, потужний керівник – Герой України. Ми горді, що у нас на Бобровиччині з’явився ще один Герой. Так що все в порядку. Абсолютно надумана тема (сварки - авт.) Якщо колись і були якісь неузгодженості, то це наші проблеми в чисто особистих питаннях.

- А чи не могли б ви пояснити, як сталося, що район, в який у жовтні приїжджав прем’єр Янукович, дав чи не найбільше голосів за Ющенка? Та ще й ходили чутки нібито Янукович когось у вас там побив?

- Та ні, це – дурниця, звичайно. Ніхто нікого не побив, усе пройшло дуже мирно. Мені задалося, що Прем’єра нікуди було везти, окрім Бобровиці, якщо говорити про аграрний сектор. Тому що у нас дійсно було що розповісти. Навіть один аргумент, що Бобровиця за два роки...

- ..дала найбільше кукурудзи?

- Та не тільки кукурудзи. За два роки дала найбільший валовий збір зерна, і не тільки кукурудзи. У нас і пшениці набагато більше, ніж хтось очікував. Ми реанімували промисловість. Маємо по всіх показниках виконання програми економічного і соціального розвитку, бюджету. Тому у нас нема жодного невиконаного показника, який ми планували на початку року. Було що розповісти Прем’єру і було що показати, до речі.

- Я був тоді в Бобровиці і знімав на відеокамеру, але все ж поясніть, чому люди побачили Прем’єра, а проголосували за Ющенка?

- Ці поїздки не давали результату, тому що люди були зорієнтовані. Вони на цих виборах персоніфікували Януковича і персоніфікували Ющенка. Це уже не були такі вибори, як у 1999 році, коли дивилися – комуніста обирати, чи ні. Сьогодні ви бачите – де комуністи, а завтра вони будуть іще далі. А на цих виборах люди дивилися – хто такий Ющенко і хто Янукович. І переконувати їх було абсолютно зайвим.

- А районна влада?..

- Ми цим і не займалися, а сприяли проведенню виключно демократичних виборів і зробили це, як би нас через коліно не душили. І я, можливо один з небагатьох голів райдержадміністрацій можу чесно дивитися людям в очі. Ви знаєте, що і Бобровицька районна рада з нашої ініціативи через 2 дні після 21-го ( листопада - авт.) розглянула результати виборів і визнала перемогу Ющенка і підтримала вибір наших громадян. Ви ж бачили що він (Янукович – авт.) мав 5 відсотків 21-го (листопада – авт,) і 8 відсотків 26-го (грудня – авт.) Так що – все було, як належить.

- І останнє запитання, чого ви б побажали жителям Чернігівщини у новому році?

- Віри в те, що ми нарешті маємо народного Президента, такого, якого хотіли мати, і Бобровиччина це продемонструвала. Згуртуватися. Зрозуміти, що ми повинні мати єдину державу, єдиний поступ у Європу. І – не оглядатися назад і не розмірковувати уже 14 рік – куди нам: чи наліво чи направо йти. Слава Богу відживають оті партійні постулати, комуністичні ідеї фікс. Люди вже вийшли на нормальну політичну дорогу, а тепер нам пора виходити на потужну економічну дорогу. І ми можемо це зробити.

- Дякую вам, Петре Володимировичу за інтерв’ю.