«Баляндраси на Свободі»: Людмила Зіневич про мову, виховання, сучасні бібліотеки і нові проекти

Авторський подкаст Владислава Пархоменка присвячений цікавим та відомим особистостям Чернігова.

Сьогодні знайомимося ближче з Людмилою Зіневич - кандидаткою філологічних наук, директоркою Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи. Наша гостя добре відома своєю активною громадською діяльністю.

Вона є координаторкою та викладачкою Безкоштовних курсів української мови, а також сприяє поширенню української культури, історії, звичаїв і традицій серед чернігівців.

Усі наші ПОДКАСТИ, соцмережі, чати і контакти.

[01:19] Назва передачі дуже цікава — “Баляндраси на Свободі”. Як фахівець із філології, чи не могли б Ви розповісти нашим слухачам про історію походження слова“баляндраси”? Хто ще з письменників, крім Котляревського, у своїй творчості використовував цей фразеологізм?

[02:36] Серед широкого загалу чернігівців, перш за все, Ви відомі як координаторка та викладачка Безкоштовних курсів української мови. Розкажіть більш детально про цей проєкт. Чому Ви вирішили до нього долучитися та наскільки він користується попитом у нашому місті?Хто зазвичай є слухачами курсів? Це люди, які прагнуть покращити свій рівень володіння українською чи відкрити для себе щось нове?

[06:25] Крім, власне, занять з української мови, Ви дуже часто організовуєте різнілекції з історії, культури, літератури. Запрошуєте цікавих лекторів, для слухачів курсів проводите екскурсії видатними місцями України. Чи можна стверджувати, що цей проєкт став для Вас, немов, друга родина?

[09:05] Згідно Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ст. 30 визначає, що мовою обслуговування споживачів є державна мова. Торік це викликало хвилю обурень, що призвело до масових порушень Закону та виникненню численних конфліктних ситуацій. На Вашу думку, чому значна частина українського суспільства не сприйняла цього та як варто вирішувати питання такого характеру?

[14:15] Суржик – це зло?

[14:24] Чому Чернігів вважають російськомовним містом? Це помилковий стереотип чи закономірність? Як за останні 20 років змінилося ставлення містян до української мови?

[15:45] Крім того, всі державні службовці на робочому місці повинні спілкуватися українською та складати іспит з володіння мови. Для багатьох чиновників це стало своєрідним “сюрпризом”. Тому, навіть, були організовані курси української мови для державних службовців. Такі заходи влади не можуть не тішити, але сто років тому, більшовики теж здійснювали процес “українізації”. На жаль, ми всі пам'ятаємо, якою ціною заплатили українці під час “Великого терору” та “Розстріляного Відродження”...

[18:07] Ще одним каменем спотикання для українського суспільства стало вживанняфемінітивів — іменників на означення осіб жіночої статі. Тут думки розділилися. Хтось щиро підтримує таку інціативу, хтось навпаки засуджує. Нерідко лунають такі фрази: “Ми й без фемінітивів нормально жили. Навіщо ці нововведення”, “Підкреслюючи стать, ми, навпаки применшуємо роль жінок та “заганяємо” їх в окрему категорію”, або “Ці фемінітиви потрібні лише феменісткам”. Ваші думки щодо вживання фемінітивів? Чи від усіх назв професій можна утворити фемінітиви?

[20:14] “Мова має об'єднувати, а не роз'єднувати!”. З огляду на те, що вже майже 9 рік триває російсько-українська війна, окуповано частину української території. Чому у нас все навпаки в країні?

[21:49] “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.” Чи погоджуєтесь з тезою Ліни Василівни Костенко?

[23:23] Чи можна стверджувати, що бібліотеки зараз вже не відіграють такої важливої ролі для суспільства, як ще 20 років тому? Адже зараз можна знайти будь-яку інформацію, книгу не виходячи з власного будинку за допомогою мережі Інтернет...

[28:55] Нинішнє молоде покоління дуже залежне від гаджетів. Книжок майже не читають, а якщо й читають, то переважно твори із шкільної програми, які їм не надто цікаві. Як прищепити дітям звичку читання, так щоб це було цікаво, корисно та ненав'язливо?

[32:12] Торік з Вашої ініціативи в Чернігові діяла дитяча літературна школа “Кошлатий Борушко”. Звідки взялася така незвична назва для літературної школи та яка мета її діяльності?

[38:01] Хто з сучасних письменників (українських та зарубіжних) справив на Вас значне враження у минулому році? Які твори для прочитання можете порадити нашим слухачам?

[42:18] 2021 — рік здобутків чи розчарувань? Яким він був для Вас?

[44:43] Наостанок, що побажаєте нашим слухачам у Новому році?

Наша передача добігає кінця, дякую Вам пані Людмило за цікаву та відверту розмову. Мені б хотілося завершити її словами французького філософа-просвітника Вольтера: “Чужу мову можна вивчити за 6 років, а свою треба вчити все життя”.

Залишайтеся на позитивній хвилі та будьте здорові!