Чи можливий спорт поза політикою: уроки скандалу з фігуристами Ванаґасом і Дроб’язко
Скандал із парою відомих литовських фігуристів, що виступили на льодовому шоу у російському Сочі, яке організувала дружина прес-секретаря президента Росії Володимира Путіна, підняв низку важливих моральних питань.
Ці питання і раніше були предметом публічної дискусії, проте цього разу – постали особливо гостро.
Нині історія з Повіласом Ванаґасом і Маргаритою Дроб’язко ще далека від свого завершення: восени Сейм Литовської Республіки може ухвалити зміни до законодавства про громадянство, що були ініційовані внаслідок скандалу.
Шоу дружини “рупора Кремля”
Нагадаємо, що почалось усе 5 серпня. Тоді стало відомо: пара литовських фігуристів – подружжя Повіласа Ванаґаса та Маргарити Дроб’язко, – візьме участь у шоу “Лебедине озеро”, що проходитиме з 9 серпня до 18 вересня в олімпійському палаці спорту “Айсберг” у російському місті Сочі. Організаторкою шоу є відома російська фігуристка Тетяна Навка, що з 2015 року є дружиною Дмитра Пєскова – заступника керівника Адміністрації – прес-секретаря президента Росії Володимира Путіна. Захід проводиться за кошти державного бюджету РФ.
Новина про участь у шоу литовських фігуристів викликала хвилю обурення в Литві. Треба зазначити, що Ванаґас і Дроб’язко – це найвідоміші литовські танцівники на льоду. Лідери громадської думки розкритикували спортсменів за відсутність громадянської позиції: у той момент, коли Росія веде жорстоку загарбницьку війну проти України, вони підтримують захід, організований людьми, наближеними до Путіна. Проте критика та громадський осуд не вплинули на рішення фігуристів: 9 серпня стало відомо, що вони вийшли на лід, про що повідомила Тетяна Навка.
Вже 10 серпня президент Литви Ґітанас Наусєда підписав розпорядження про позбавлення Ванаґаса і Дроб’язко державних нагород – Лицарських хрестів ордена Великого князя Литовського Ґедимінаса. Голова держави заявив, що кавалери принизили цю нагороду. Спортсмени “перекреслили свої досягнення цинічним актом участі у комерційному заході в Сочі”, – додав Наусєда. Президент також виступив за позбавлення громадянства Дроб’язко та внесення відповідних змін у законодавство. “Демократія має бути здатна захистити себе, інакше це вже не демократія”, – наголосив Ґітанас Наусєда.
Таке рішення президента підтримала більшість литовського суспільства – зазначив у коментарі “Факти LRT. Україна” перший заступник голови Сейму Литви Юрґіс Разма.
“Якщо нагороди були дані за певні заслуги у певний час, це не означає, що коли людина починає діяти проти інтересів держави, непрямо підтримувати агресію Росії, то це можна якось поєднати з наявністю найпрестижніших державних нагород. Президент вчинив правильно у даній ситуації”, – вважає віце-спікер Литовського Сейму.
Позбавлення громадянства за “приниження імені Литви”
Повілас Ванаґас і Маргарита Дроб’язко / T. Lukšio/BNS nuotr.
Слід зазначити, що Маргарита Дроб’язко народилась у Москві та набула громадянства Литви у 1993 році – у порядку виключення, щоб мати змогу представляти країну на Олімпійських іграх. Останні 34 роки подружжя фігуристів мешкало, переважно, у Росії, хоч і представляло Литву на міжнародних змаганнях. До 2006 року, коли спортсмени завершили спортивну кар’єру та зосередились на участі у льодових шоу. Литовське законодавство передбачає лише шість можливих підстав для позбавлення громадянства. Зокрема – це проходження військової служби в іншій державі без дозволу уряду.
11 серпня стало відомо, що троє членів Консервативної партії – Даля Асанавічюте, Стасіс Шедбарас і Андрюс Вішняускас – підготували правки до закону про громадянство. Вони передбачають, що особа, яка отримала литовський паспорт у порядку виключення, може його втратити, якщо її дії загрожують безпеці та інтересам Литви та інших країн регіону, союзників, а також – “принижують ім’я Литви”.
Литовський юрист, радник спікера Сейму Литви Александр Радченко спрогнозував у коментарі “Радіо Свобода”, що законопроект здобуде підтримку більшості парламентарів:
“Танцювати на льоду у російському розважальному шоу, яке організує дружина рупора Кремля та на кремлівські гроші у той час, коли в Україні через російську агресію гинуть люди, – це означає бути на боці агресора. Дроб’язко і Ванаґас обрали свій бік. На жаль, це бік зла. Так литовці це і оцінюють”.
Перший віце-спікер Сейму Литви Юрґіс Разма, своєю чергою, зазначає, що необхідно створити законодавчі механізми позбавлення громадянства тих, хто порушує присягу на вірність державі.
“У нашій правовій системі дуже мало випадків, коли можна припиняти громадянство. Звісно, якщо людина має єдине громадянство, то тут починає діяти міжнародна Конвенція, за межі якої ми не маємо заходити. Але якщо людина має два громадянства. Одне – наприклад, литовське – отримала за якісь заслуги, і якщо дії людини можна оцінити як невідповідність присязі, принесеній під час отримання громадянства, то, безумовно, слід мати правові механізми, щоб обговорювати можливість позбавлення паспорта. Так само, як і позбавлення державних нагород”, – зауважив Юрґіс Разма.
Він додав, що парламент не буде поспішати з ухваленням закону та детально вивчить це питання.
“Ми не маємо залишити якихось можливостей для політичних рішень. Я думаю, будуть якісь правки до закону, що будуть відповідати і нашій Конституції, і міжнародним угодам”.
“Спорт поза політикою”: російська реакція на скандал
Повілас Ванаґас і Маргарита Дроб’язко / BNS nuotr.
Рішення президента Литви та кампанія за позбавлення Дроб’язко громадянства викликала очікувану реакцію з боку російських пропагандистів, чиновників і спортивних функціонерів. Окрім вже звичних звинувачень у “русофобії”, червоною ниткою через усі заяви проходила теза “спорт і мистецтво мають бути поза політикою”. Наприклад, вже згаданий прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що “не можна заперечувати Чайковського”, а також – перекреслювати спортивні досягнення:
“Чи можна заперечувати ті нагороди, які спортсмени здобули, виступаючи за ту ж Литву? Вони робили так, щоб прапор Литви підіймався. Ви можете анулювати це указом, але це неможливо. Все рівно у них залишаться люди, які люблять і захоплюються їхньою творчістю”, – зазначив Пєсков.
Російський фігурист і продюсер шоу на льоду Ілля Авербух, своєю чергою, наголосив: “Не функціонерам вирішувати і не функціонерам позбавляти звань, які завойовані в абсолютно чесній справжній спортивній боротьбі”. Спортсмен, мабуть, не зовсім зрозумів, про що йдеться, адже Ванаґаса та Дроб’язко позбавили не спортивного звання, а державної нагороди, якою відзначають за “сумлінну працю на державній службі, або у громадській діяльності”. Саме громадська діяльність фігуристів і стала причиною того, що нагородження переглянули.
У Сеймі Литви кажуть, що реакція з російського боку для них – очікувана, та ніяк не вплине на рішення щодо громадянства.
“Я не здивований, що Росія критикуватиме таке рішення, буде заступатися за людей, які так чи інакше служать російському режиму, але це нічого не змінює. Тому що позиція Росії для нас не авторитет”, – зазначив перший віце-спікер литовського парламенту Юрґіс Разма.
Юрґіс Разма / E. Blaževič/LRT nuotr.
Відповідальність за громадянську позицію / її відсутність
Дискусія про те, чи повинен мати спортсмен, митець, або інший публічний діяч, прямо не пов’язаний з політикою, державною службою, громадянську позицію виникла не вчора. Зазначимо, що інцидент з Ванаґасом і Дроб’язко – далеко не єдиний у своєму роді. Цього місяця Латвійська федерації гімнастики виключила з заявки на участь у Чемпіонаті Європи гімнастку Єлизавету Полстяную, яка, крім латвійського, має громадянство Росії. Спортсменка заявила, що не може відмовитись від російського паспорта, адже в Російській Федерації мешкає її сім’я, родичі та друзі. Найкращій гімнастці Латвії дозволили представляти країну на змаганнях лише за власний рахунок.
“На жаль, “спорт поза політикою” – це пусті слова, – написала Полстяная у своєму Instagram. – Утім ми вже давно в цьому переконалися. Мені не дали дійти до цілі, до якої я йшла все своє життя”.
Переконання про те, що “спорт поза політикою”, дорого коштувало і українському фігуристу Віктору Петренку. Уродженець Одеси був чемпіоном Олімпійських ігор 1992 року. Від 1995 року – мешкав у Сполучених Штатах, паралельно беручи участь у російському льодовому шоу “Чемпіони на льоду”. 8 липня 2022 року Петренко виконав одну з головних ролей у шоу “Червоненька квіточка”, організованому все тією ж дружиною прес-секретаря Путіна. Українська федерація фігурного катання виключила спортсмена зі своїх лав, його профіль видалили з сайту організації. 8 серпня президент України Володимир Зеленський позбавив Віктора Петренка державної стипендії.
Питання відповідальності за громадянську позицію в Україні гостро стоїть ще від 2014 року. Відтоді регулярно виникали скандали, коли шоумени, музиканти чи спортсмени наражалися на громадський осуд і бойкот за непатріотичну поведінку – виступи в Росії, проросійські висловлювання тощо. Серед найяскравіших прикладів – бойкот однієї з найпопулярніших у минулому українських співачок Ані Лорак. Після анексії Криму та російського вторгнення на Донбас артистка продовжила виступати в Росії, не засудивши дії Кремля. У 2014 році кожна спроба Лорак дати концерт в Україні закінчувалась пікетами та, інколи, сутичками. Надалі співачка вже навіть не намагалась приїжджати на батьківщину. 24 лютого цього року вона ніяк не відреагувала на повномасштабне російське вторгнення.
Внаслідок російської агресії ще у 2014 році почав з’являтися водорозділ, зокрема, серед українських артистів. Перед ними постав вибір: давати концерти або тільки в Україні, або тільки в Росії. Те саме стосувалось і спортсменів. Торік в Україні вибухнув скандал під час літніх Олімпійських ігор, коли українська легкоатлетка Ярослава Магучих обійнялась та сфотографувалася після змагань з росіянкою Марією Ласіцкене.
Приклад вже цього року: футболіст Анатолій Тимощук – рекордсмен національної збірної України з футболу. У синьо-жовтій футболці він провів 144 матчі – більше ніж будь-хто з гравців збірної. 41 раз виводив команду на поле з капітанською пов’язкою. Повномасштабна війна застала Тимощука на посаді помічника головного тренера санкт-петербурзького “Зеніта”. Екс-гравець збірної промовчав і ніяк не відреагував на вторгнення Росії в Україну. У єдиній публічній заяві, яку зробив Тимощук за останні півроку, він поскаржився на те, що через антиросійські санкції не може платити аліменти колишній дружині, що мешкає у Німеччині.
Ще 11 березня Українська асоціація футболу позбавила Анатолія Тимощука тренерської ліцензії, всіх державних нагород, футбольних титулів. Його ім’я витерли з офіційного реєстру гравців національної збірної.
Раніше Українська асоціація футболу так само анулювала досягнення у збірній іншого футболіста – Ярослава Ракицького, який на початку 2019 року перейшов до складу вже згаданого російського “Зеніта”. Несподівано для багатьох цьогоріч спортсмен продемонстрував громадянську позицію, розірвавши контракт з російським клубом у перші дні війни та виступивши з антивоєнною заявою.
В сучасному світі спорт чи культуру неможливо відділити від політики. Зокрема, і тому, що авторитарні режими часто використовують спортивні досягнення для пропаганди, – вважає перший заступник голови Сейму Литви Юрґіс Разма.
“Чим режим ближчий до диктатури, тим частіше використовує авторитет спортсменів, відомих виконавців для своєї підтримки у тій чи іншій формі. Іноді прямо, іноді – непрямо. Коли якийсь виконавець бере участь у концерті в окупованому Криму, він уже непрямо, але все ж визнає окупацію легітимною. І коли спортсмен перемагає у важливих змаганнях, як знаємо – він стоїть на п’єдесталі, грає гімн його країни. Але країну неможливо відділити від правлячого режиму”, – зазначив Юрґіс Разма.
Не цькування, а прояв громадянського суспільства
Володимир Путін / AP nuotr.
Російська пропаганда називає цькуванням випадки громадського осуду за антипатріотизм – в Україні та інших державах Європи. При цьому часто згадує про так звану “культуру скасування”. Так критики сучасного західного устрою називають популярну в демократичних країнах форму остракізму, коли особу за дії, неприйнятні з точки зору суспільства (чи, принаймні, окремих спільнот), піддають тотальному бойкоту.
Нагадаємо, що наприкінці березня цього року про “культуру скасування” говорив і Володимир Путін. Президент Росії спробував заступитися за британську письменницю Джоан Роулінґ, яку звинувачували у трансфобії та бойкотували через серію твітів з неоднозначними висловлюваннями щодо трансгендерних людей. Цікаво, що авторка різко відповіла очільнику Кремля: “Критикувати “культуру скасування” на Заході не повинні ті, хто прямо зараз знищує цивільне населення, яке чинить спротив вторгненню, ті, хто саджає до в’язниці чи труїть своїх критиків”.
Осуд з боку активного громадянського суспільства, хоч і буває несправедливим, – але це також прояв демократії, саморегуляції соціуму. Так суспільство захищає себе, реагує на явища, які вважає шкідливими, деструктивними. В авторитарній моделі цю функцію виконує виключно репресивний апарат держави. Тому авторитарні режими розглядають активність суспільства як виклик, загрозу.
У демократичному суспільстві вчинки, дії та висловлювання публічної особи, навіть якщо вона не має стосунку до політичної діяльності – завжди будуть під збільшувальним склом. На них звертатимуть увагу і обов’язково даватимуть оцінку. Недоторканих тут немає. На відміну від авторитаризму, де громадянського суспільства не існує, а прибічника влади може захистити держава.
24 лютого 2022 року розпочались події, які справили значний емоційний вплив на багатьох людей, і не лише в Україні та Росії. Нині на наших очах виникає водорозділ, схожий на той, який був у 1939-1945 роках. Чим далі, то буде складніше залишатися осторонь, не визначитися, не зайняти позиції – по одну чи іншу сторону. Бути нейтральним, робити вигляд, що нічого не відбувається, “я просто спортсмен/музикант, я просто заробляю гроші”, не вийде. Так вироблення громадянської позиції поступово перетворюється на громадянський обов’язок.
Статті з циклу "Факти ЛРТ. Україна" публікуються в рамках міжнародної програми MediaFit, що фінансується Європейським Союзом, для підвищення інформаційної стійкості регіонів України. Вміст матеріалу є виключною відповідальністю ЛРТ та авторів і не обов'язково відображає думку Європейського Союзу.
12:21 | 5.09.2022 р.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 4877 |
Фотоновини
Додати коментар: