Балада про зламані двері і тролейбуси в об’їзд у Чернігові

Влада на час віче в Чернігові пустила тролейбуси, які ідуть по вулиці Кирпоноса, в об’їзд.

Цим «убила» одразу кількох зайців.

По-перше, на час «заварушки» дійсно з 10 до 14 години їздити там було просто небезпечно.

Можна було ще тралік випадково спалити. А чого ж, на Грушевського - «пазики-беркутятники», а ми - негодний тролейбус. Вони в нашому місті і так горять, як наші надії на "покращення".

У нас була така битва за двері! Як у Лермонтова: «Смешались в кучу ти-туш-ки и люди, и залпы свето-шумо-вых орудий, Ляшка глушили на пе-ре-до-вой…».

Але коли події перейшли в затяжну фазу майдану після 15:00, влада вирішила убити ще 2-х зайців. Чим менше людей проїздить через площу – тим менше бачать барикади і протест, тим менше виходять на зупинці на площі з запитанням

«А шо там? А дак я тоже тій владі у лице плюну».

Хоча місця вдосталь для проїзду пускати туди транспорт – ні-ні. А раптом хтось заразиться бацилою «антиурядових виступів», чи вірусом «недовір’я до влади».

Влада ж у нас золота. Як той міфічний золотий унітаз-руно. Його весь час намагалися здобути хоробрі лицарі у якомусь Межигір’ї і за яким таємно полюють і посилають все нові й нові походи.

Але біс із ним, тим унітазом. Він такий же далекий , як і скарб Полуботка. Повернемось до Чернігова.

Ще одне. Жителі центру, аж до Красного мосту через Стрижень будуть тихо ненавидіти протестувальників, які спорудили сніжну фортечну перед облдержадміністрацією. Крім того їх ненавидітимуть усі службовці, яким на 100-200 метрів далі доведеться іти на зупинку.

Останнім так і хочеться сказати:

-Любі чернігівці, користуйтесь кожною нагодою пройти пішки зайві сто метрів, а ще краще – пройдіть 5 кілометрів і поставте кілька плюсів своєму здоров’ю.

А якщо вам не подобається влада , що править вами , знайдіть спосіб одразу обирати тих, хто не знущається над вами. Хто вчасно буде плати вам зарплату і не буде, як оця жінка записувати вас на «олівець» - прийшли ви постояти за владу чи ні.

І не кляніть тих, хто уже не бачить іншого виходу, ніж стукати у ті двері, які не відкривають. Що сталося з тими дверима, які не відкривалися – їх просто розбили.

Так було і у 2004 році з дверима міськради. Той же сценарій. Якби ці дурні двері уміли відкриватися, нам би краще жилося. Можливо.

Адже ми з дитинства вчили: «Стукайте і вам відчинять». Або Франкове "Лупайте владу сю! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено глуху цю владу збить."

Зверніть увагу, тільки двері відчинили, байовий дух спав. Пішли переговори.

До речі, не включений варіант що серед ночі генерал міліції Михайлик, який по своїй свтості годиться на роль архангела-Михаїла, пограється в сніжки з не менш святим генералом Катеринчуком, який призначений головнокомандувачем снігової фортеці напроти адмніністрації.

Якщо хочете , поговоримо ще іншим разом. Бо я стільки цікавого побачив сьогодні, шо воно з мене аж пре. Але той клятий москаль Козма Прутков, весь нас на мене сварится пальцем « Якщо у тебе є фонтан – заткни його». Ой не довіряю я тим петербурзьким москаликам, а особливо московським.

Завжди ваш Вітя КОРДОВСЬКИЙ

ПОСТСКРИПТУМ. До речі, падіння чернігівських дверей було останнім аргументом в українській політиці! Після цього невідпорного наступу, володар золотого унітазу-руна пішов на переговори з хоробрими лицарями та пообіцяв двом із них відстібнути пару штук менших унітазів, які розміщуються трошки вище на вулиці Грушевського.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити