Уроки Рибака, парадокси Чернігова ... і мислення (фото-відео)

Багатозначимий візит Голови Верховної Ради України Володимира Рибака до Чернігова відбувся у минулу п’ятницю.

Можна було б написати, що мудре він сказав, чому цінному навчив, як високого оцінив область. Думаю, про це сказали і багато ще скажуть мої колеги.

Я ж зупинюся на тих парадоксах, або очевидному і неймовірному, що довелося побачити.

Рибак їде – ми скирдуєм

Перше, від чого почали сміятися журналісти, так це ремонту асфальту на кінцевій зупинці – розвороті перед прохідною Чернігівського заводу. Десяток працівників у яскравих жилетах комунальників, латали дірки на дорозі, диміли «душогубкою» і закатували катком свіжі латку асфальту. І це за 20 хвилин до прибуття Голови Верховної Ради України!

Подумалось: «Край неляканих ідіотів. Саме час лякати. Зараз Рибак приїде і налякає». Але все було не так просто. Ці «дрібнички» показують ЯК ми живемо у нашій державі і ЧОМУ саме ТАК.

Через кілька годин ситуація прояснилася. На зустрічі із Рибаком мер Чернігова Олександр Соколов, якому уже нічого втрачати, розповів правду-матку. Виявляється, місто має гроші на ремонт доріг, але віртуальні. Казначейство їх не дає. Тому Соколов і спитав Рибака: хто господар у місті, коли казначей не дає грошей, зароблених і гарантованих бюджетом. Втім, ось що сказав Соколов. Дослівно.

http://www.youtube.com/watch?v=b6asPuW5_FQ

Хто ганяв пролетаріат?

Ми, журналісти, чекали приїзду Володимира Рибака біля одного з цехів автозаводу. І це добре. Бо придивилися і зрозуміли: а що власне відбувається. І не так зовні, як у головах людей.

Ось якийсь начальничок цеху автозаводу чи інша птаха з начальницьким гонором починає у нашій (журналістській) присутності «благим матом» кричати на робітників цеху:

-Я вам сказав … Ховайтеся в цеху там … щоб я вас не бачив!!! Якого … ви по цеху ходите!? Сховайтеся!

Начальничок, мабуть, не розуміє: з ким він має справу. Це нам, журналістам складно підняти людей на протест. А якщо піднімуться на протест ті, кого «благим матом» крив цей автозаводівський «оратор», то і він, і керівництву заводу буде мало місця.

Це вони, як шахтарі, можуть вирішувати політичну долю країни і кричати на них просто небезпечно і нерозумно. Бо коли настає критична відмітка, починаються некеровані процеси. Як колись «ковбасна революція».

Навіщо фарбувати колеса?

Інший випадок з очікування Володимира Васильовича Рибака. До речі, цей епізод є на відео. Хтось заставив працівника заводу фарбувати з аерозольного балончика колеса автобусів і тролейбусів!

http://www.youtube.com/watch?v=9Nx6ChFdje0

Я нічого не маю проти фарбування коліс з рекламною метою ДЛЯ ПОКУПЦЯ. Але чи той, хто заставляв робітника заводу фарбувати, адекватна людина?

Чи розуміє він, що Голова Верховної Ради не буде ставати на карачки і придивлятися до кожного колеса?

Це завдання: чорні колеса пофарбувати ще в чорніші міг поставити якийсь , вибачте, …, який не розуміє ні ситуації (кому показуються автобуси), ні місії Володимира Рибака.

Найцікавіше, що всі – і присутні журналісти, і сам робітник - розуміли безглуздість фарбування у даному випадку. Не розумів тільки «таємничий розпорядник». Може той , що робітників «благими матом ганяв»?

Після цього подумалось: невже і в державі нами керують багато розумово відсталих людей, які не знаю ЩО і КОЛИ ТРЕБА РОБИТИ?

Що пообіцяв Рибак

Нарешті до складального цеху під’їхав новенький власний автозаводівський тролейбус і з нього вийшли Володимир Васильович Рибак у сірому костюмі. Щось у ньому було від Щербицького. А – ім’я та по-батькові - Володимир Васильович.

Голова Верховної Ради України обійшов цехи, оглянув виробництво. Йому популярно пояснили: що і до чого.

Запам’ятався епізод – на відео він є- коли Рибак, Хоменко, Атрошенко і Бутко ( Володимир – президент корпорації «Еталон») обговорюють справи на Чернігівському автозаводі.

Підприємство могло б працювати у десятки разів краще, але наш автозавод… не пускають на тендер! Послухайте аргументи самі.

Рибак звернувся до Атрошенка – готуй законопроект, бо треба допомогти.

Те, що завод працює у десятки разів менше своїх можливостей. Це було видно неозброєним оком. Варто було Рибаку пройти повз робітників – роботи майже одразу припинялися. Це нагадувало «хвилю» з вставанням на повному футбольному стадіоні.

На прес-конференції журналістам Рибак тут же пояснив, що Президент турбується про економіку і розуміє , що місцеві бюджети наповнюються тут.

Але одне запитання, на яке Рибак ніколи не зможе відповісти, у мене вертиться на язиці і досі:

-Якщо потреба в оновленні транспорту в Україні величезна, а завод навіть не пускають на тендер, значить це комусь вигідно? Не меру і не губернатору - їм вигідно, щоб завод працював були роботі місця і податки. Значить ХТОСЬ великий на київському чи всеукраїнському рівні зумисне гальмує, бо це ЙОМУ ВИГІДНО?

Для чого існує влада? Для того щоб усувати перешкоди. Хто це має зробити? Рибак? Азаров? Янукович?

РеХВорми

Вирубування медицини і освіти скороченням, що, схоже, немає нічого спільного з реформуванням, також прозвучало під час перебування Голови Верховної Ради Володимира Рибака у Чернігові. Депутат парламенту від Чернігова, Чернігівського та Ріпкинського районів навів такі цифри (не люблю цього слова, але все ж один раз напишу) «пАкращення», що стало аж не по собі.

Не знаю, чи пов’язаний випадок «супершвидкого» приїзду швидкої допомоги до пораненого 4-річного хлопчика в Чернігові з реформуванням медицини, але висновки про «реХВорми» у цій галузі зовсім невтішні.

Втім, ось виступ Атрошенка http://www.youtube.com/watch?v=5ycS3zFc_80

Хто кого чує

Довго міркував, чи буде толк за підсумками відвідин Чернігівського автозаводу і області загалом Головою Верховної Ради України?

Хотілося б. Але...  він  стільки повторював у виступі слово «президент», а це означає, що вирішує в Україні не він. А на Президента можуть вплинути тільки ті, кого начальничок на заводі кричав «благим матом» і заставляв фарбувати колеса - чорним по чорному. А точніше – всі ми, хто не мовчить і каже , що діється в нашій державі і не хоче жити погано.

Гляньте на останній знімок з фоторепортажу. На час прес-конференції робітників заводу не випускали з цехів. Прикрили. У них не було роботи в той час. Чому вони не мали права слухати Рибака? Їм що, «не положено»? Це - неповага до людей.

Я б не хотів дожити до того часу, коли вони, робітники, уже не захочуть чути і слухати нікого.

P.S. Вітаю всіх колег з професійним святом – Днем журналіста! Ми - маємо бути господарями у своїй країні!

Фото автора.

Владислав САВЕНОК

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить