Претенденти на губернаторське крісло

Газета "Дело" опублікувала статтю "Головні претенденти на губернаторські крісла при Януковичу" і намагалась з'ясувати, хто ж насправді має більші шанси зайняти крісла губернаторів у нашій країні.

За припущенням газети, у середньому на одну область претендують від двох до чотирьох кандидатур. Однак такі області, як Тернопільська, Черкаська й Чернігівська не були відзначені якимись кандидатами.

Про причини, такої невизначеності в відношенні кандидатур на посаду губернатора нашої області, судити складно, і якщо поцікавитися цим питанням у середовищі місцевих політиків та учасників виборчої компанії, ситуація представляється не такою вже й безальтернативною.

У першу чергу, питанням про можливого кандидата на головну в області посаду, ми вирішили поцікавитися у членів Партії Регіонів. Як політсила, яка перемогла на виборах, саме вона, згідно з очікуваннями, і буде висувати кандидата на пост губернатора, практика показує, висування іде з партійних кандидатів.

Не всі регіонали однозначно висловлюються з приводу єдиного кандидата на цю посаду, серед імовірних претендентів називають Григорія Маньковского (начальник виборчого штабу), Анатолія Мірошниченка (головний спонсор виборчої кампанії), Едуарда Прутника (куратор Чернігівської області від політради ПР), Петра Шаповала (керівник виборчої кампанії).

Думки серед працівників апарата Чернігівської обласний державної адміністрації, які, здавалося б, як ніхто інший повинні передчувати появу нового керівника, кардинально розходяться. В основному, їхні припущення базуються на трьох критеріях, це: ті хто прагне бути, ті хто мають шанси бути й ті хто намагаються бути.

Багато хто вагаються з відповіддю, посилаючись на непрогнозованість коаліційних домовленостей по кандидатурі прем'єра й, у зв'язку із цим, можливість призначення зовсім непередбаченої фігури. Серед претендентів називають Миколу Стрільця, Володимира Хоменка, Валерія Дубіля, Владислава Атрошенка, Миколу Рудьковського, Василя Ковальова, Миколу Донця.

Корпоративний сектор області, в особі керівників підприємств, в основному ділиться лише побоюваннями й перевагами, в залежності від лояльності можливого претендента, його економічної й управлінської політики. Більший інтерес бізнес еліти проявляють до призначень по лінії силових структур і контролюючих органів, оскільки саме їхня лінія поведінки не завжди залежить від губернатора.

Ця, так звана бізнесменами, "Апетитна п'ятірка" (начальники МВС, СБУ, ДПІ, Прокуратури, КРУ) головним чином торкається їхніх перспектив, оскільки, як вони висловлюються, усе залежить від "апетитів" цих "призначенців". Найбільше побоювання в них викликає повернення "старої гвардії": Катеринчук, Роговий, Москаленко, Василевський, Ульяненко та ін. А от кого б вони прагли бачити на цих посадах або припускають побачити часто, чуєш, "аби тільки не місцеві", "аби тільки не колишні".