Утоплену жінку перепоховають у Змітневі?

Цього тижня постукало горе у двері Катерини Кравець. Прочитавши в газеті "Час" про могилу невідомої жінки на сосницькому кладовищі, промайнула моторошна думка “Невже наша Ліда?”

У середу змітнівчанка Катерина Іванівна Кравець приїздила до Сосницької міліції.

- Моя Ліда разом з онучкою жила в Чернігові в одній квартирі. Неподалік жив якийсь чоловік. У нього померла жінка, і він забрав мою доньку жити до себе.

Через деякий час приїхала з Устя його мати і забрала обох жити до себе у село. Це було аж у січні. Доки ми розпитали його прізвище, доки подзвонили у село, пройшов час. Але ми дізналися, що чоловік такий є, а дружини у нього немає. І вже 22 травня поїхали до них у село. Чоловік спав. Його розбудили і стали питати, де Ліда. Каже: “Не знаю”. А мати його стала розповідати, що Ліда почала поводитись дивно.

Згодом, буцімто, вона дала сину гроші, щоб він провів Ліду на автобус і відправив до Чернігова. Чоловік каже, що Ліда нікуди не поїхала, а вночі приходила і стукала. І, начебто, між ними виникла сварка. Більше нічого ми й не дізналися, поїхали додому. Ми дуже розхвилювалися.

Як це так? Ну, коли вже там щось трапилось, то треба чи в міліцію повідомляти, чи родичам! Треба ж  з людьми по-людськи! Так довго мовчали! - заплакала мати зниклої жінки.

- Коли в газеті вперше з’явилося повідомлення про те, що знайшли утоплену жінку, нам і в голову не прийшло, що вона може бути  нашою, - горює дружина двоюрідного брата Тамара Кравець. - А коли я в цю п’ятницю прочитала в газеті, що жінці 35-40 років, то мені зразу лячно стало. Я й подумала... Кума...

Але вірити в таке не хотілося. Назавтра я - до тітки. Приїхали в міліцію. Подивились фотографії - все сходиться. Хоч і впізнати Ліду важко -  була в чоловічих штанях. Люди кажуть, що вона замочилась у річці, то їй давали суху одежу, щоб переодяглась. А сьогодні ми тут, щоб опізнати одяг. Він  у міліції.

- Ми Ліду будемо забирати у Змітнів, - наполягає мати. - Боже, хтось ще й віночок на могилку приніс, - потекли у Катерини Іванівни сльози.

- Забрати Ліду буде непросто, - продовжує  Тамара. - Треба довідки про дозвіл на перепоховання брати. А обставин загибелі Ліди - не знаємо. Всяке може бути - може, хто йшов і штовхнув. Не знаємо. Але дуже хочемо про все дізнатися.

Опізнання відбулось у дворі райвідділу. Там під парканом лежить  одяг жінки. Кажуть, сохне після води. Катерина Іванівна сказала, що чоботи і светр у доньки такі були...

Ім’я невідомої жінки, яку ще на початку травня у Десні знайшли рибалки, стало відомим?  Але  така новина її рідним принесла лише сльози. Особливо батькам та доньці Ліди Дубини Тані, у якої на руках - новонароджена дитина.

Родина жінки, похованої сосницькою бригадою комунгоспу на сосницькому цвинтарі,  планує організовувати перепоховання рідної у змітнівську земельку.