Аграрна освіта заради «галочки»?

Бюджетні кошти на підготовку фахівців-аграріїв використовуються недостатньо ефективно

Щорічно аграрні навчальні заклади I-ІІІ рівнів акредитації Чернігівщини* випускають в середньому 1378 спеціалістів. У тому числі 874 фахівців — за державним замовленням. Однак проблема щодо забезпечення кваліфікованими кадрами сільського господарства залишається.

Спеціалісти КРУ в Чернігівській області провели аудиторське дослідження ефективності використання бюджетних коштів на підготовку кадрів для агропромислового комплексу регіону за 2003-2005 і перше півріччя 2006 року.

Результати аудиту засвідчили, що на недостатньо ефективне використання бюджетних коштів на підготовку кадрів для АПК впливає низка причин.

Це недосконалий механізм формування та реалізації держзамовлення і недосконала система розподілу фінансових ресурсів. Стан співпраці з потенційними роботодавцями також залишає бажати кращого. Навчально-матеріальна база аграрних ВНЗ оновлюється вкрай повільно, і часто-густо у навчальному процесі використовується техніка, що давно фізично і морально застаріла. У молодих фахівців не спостерігається зацікавленості працювати у сільському господарстві. А важелів впливу на випускників щодо відпрацювання 3-річного терміну і внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів просто нема. Крім того, не секрет, що кількість державних підприємств АПК в Чернігівській області з кожним роком зменшується.

У 2003 році вакансії по аграрних спеціальностях становили 430 місць, у 2004 році — 214, у 2005 році — 316, у 2006 році — 250. А приїхало працювати на село за ці роки випускників аграрних ВНЗ тільки 43, 42, 41, 50 чоловік відповідно.

То чому ж людина витратила час на здобуття аграрної освіти, а працювати за фахом не збирається?

Як правило, випускників не влаштовує рівень заробітної плати і рівень соціальної інфраструктури. Недостатнє транспортне сполучення також відіграє не останню роль. До того ж фінансова допомога молодим спеціалістам не виплачується.

Єдиною соціальною гарантією для молодих спеціалістів є надання житла. Але якість цього житла ніяк не може задовольнити сучасну молодь. Зазвичай це старі сільські хати без будь-яких побутових зручностей.

Тобто, можна зробити висновок, що аграрну освіту дівчата і хлопці здобували лише для того, щоб мати хоч якусь освіту. Тим паче, що навчання за держзамовленням для них нічого не коштувало.

За результатами аудиторського дослідження спеціалісти КРУ підготовили ряд пропозицій як на місцевому, так і на державному рівні. Щоб дійсно щось змінити, вважають вони, необхідно на державному рівні забезпечити обов’язковість відпрацювання 3-річного терміну після завершення аграрного ВНЗ і зацікавити випускників хоча б фінансовою підтримкою.

---

*Довідка. Система вищої аграрної освіти в Чернігівській області представлена одним інститутом ІІІ рівня акредитації (Ніжинський агротехнічний інститут НАУ) і шістьма технікумами І-ІІ рівнів акредитації (Прилуцький агротехнічний, Борзнянський державний сільськогосподарський, Козелецький ветеринарної медицини, Сосницький сільськогосподарський бухгалтерського обліку, Остерський будівельний і Бобровицький аграрно-економічний).

Начальник відділу аудиту бюджетних програм
КРУ в Чернігівській області