Чернігів: Сесія нервів і прямої демократії у фотографіях

«Пряма демократія». Візьму цей термін у лапки. Вона приживається в Чернігові на сесіях місьради.

Відбувається це завжди продумано з боку організаторів. Вони, одиночні «виступальники» чи масові акції, розуміють, що їм забезпечена увага присутніх телекамер і журналістів.

Якщо ж ті, раптом, не вважатимуть їх виступ важливим для суспільства і чернігівської громади, то пряма трансляція їм забезпечена.

А потім можна з неї «вирізати» потрібний шматок і розкидати у соцмережах.

Після гімну

Сценарій майже завжди один і той же. Народ, який хоче використати «пряму демократію», завчасно проходить у сесійний зал із плакатами, вимогами.

Лунають гімни. Одні співають, що «душу й тіло ми положим за нашу свободу». Інші мовчать на знак згоди.

Є, напевне, і такі , хто не погоджується, що ми козацького роду, але все одно, принаймні, встає.

Після гімнів, що і є умовним сигналом, народ вишиковується перед мікрофоном, коли туди виходить ватажок.

Тролінг Дятлової

Уже кілька сесій «пряма демократка» пані Дятлова, яка ґвалтувала прем’єра Гройсмана в Чернігові під суворим поглядом Богдана Хмельницького у його сквері минулого року, зараз тролить депутатів, мера і всіх, хто має вуха.

Ще одна жінка (на знімках нижче) періодично застосовує прийом «прямої демократії» на сесіях і розказує про своє тяжке життя. Їй можна поспівчувати. Вона кричить багато і довго .

То ж після кількох хвилин крику її уже майже ніхто не чує. Так у нас влаштований організм – трохи слухаємо, а потім у нас включається захисний механізм, і ми перестаємо чути. На фото це також видно…

«Дозволь мені мовчать»

… До повноцінної депутатської роботи згідно з порядком денним депутати перейшли через 2 години 30 хвилин. Бо після розгляду «прямої демократії» знадобилася перерва, щоб прийти до тями.Кілька фото я зробив у кулуарах.

... Щось додавати до фоторепортажу не хочеться. Як говорять в американських фільмах поліцейські: «...можливо це буде використане проти вас» … у всіх соціальних мережах і коментарях.

Краще нагадаю вірш Ліни Костенко:

Прости мені, мій змучений народе,
Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!

Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки змії кубляться й сичать.
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми, але у бік безодні. (с) ЛІНА КОСТЕНКО

Фото автора

P.S. Автор матеріалу додав 4 фотографії пані Дятлової гіршої якості, зроблені телефоном на зауваження одного із коментаторів.