Неспроможність

Відразу про суть для тих, хто не любить багато читати: дві поліції, одна «нова», а інша – «наднова» комунальна, не можуть другий місяць прогнати пару бомжів.

А тепер про все це – детальніше і наочно.

Є у нас один орган і ще один псевдоорган. Одні – орли Авакова, а інші – горобці Атрошенка: патрульна поліція і комунальне підприємство «Муніципальна поліція».

Ці дві структури демонструють неспроможність на прикладі одного конкретного і, здавалося б, простого питання.

Питання полягає у двох, скажімо так, неохайних громадянах.

Щодо патрульної поліції, то їхня справа начебто зокрема й дорожній рух. Принаймні, «трусити» водіїв авто на білоруських номерах вони навчилися добре, і займаються цим, як і старі ДАІшники.

А тут двоє розклалися, та ще й розляглися не те що попід бордюром, а на пішохідному переході. Реаґувати потрібно чи ні? Проте один патруль мимо – «вжик!», другий повз це явище – «вжик!», третій…

Щодо комунального підприємства «Муніципальна поліція», то привід для реаґування – торгівля із землі, начебто зокрема для боротьби з чим і створювалася ця структура з виділенням мільйонів на неї.

Тут же не лише торгівля, це навіть не торгвля, а бєспрєдєл, при чому огидний. І сигнал, як повідомили в поліції патрульній після другого до них дзвінка, було передано до нового комунального підприємства «Муніципальна поліція».

Це діялося 4 квітня. Так, дійсно: два місяці тому. А потім таке ж було 5 червня. І в наступні дні.

Єдине «досягнення» двох нових структур – розпіарених органів і комунальщиків (під керівництвом колишнього охоронця нашого міського голови) – це переміщення цих двох неохайтих «торговців» з пішохідного переходу на тротуар. В центрі міста. На пожвавленій вулиці.

Неспроможність. Одна на дві структури. З мільйонами на утримання кожної.

До речі, в контексті подій останніх місяців з головним митарем Насіровим та іншими заарештованими власниками мільйонних скарбів: вчіться, як можна стати недоторканим надійно та зовсім безкоштовно!