Етичний кодекс не пройшов. Завинили експерти чи небідні депутати?

Кодекс етики для Чернігівського міського голови та депутатів міської ради виявився непотрібним.

Під час 14-ї сесії 29 грудня його проект підтримали усього 17 «етично налаштованих» обранців громади. Вочевидь, решту депутатів не надихнув приклад Ніжина та Мени, де депутатські етичні стандарти вже визначені.

Звідки все взялося

Багато в чому такий фінал був закономірний. На жаль, на центральному рівні поки що не існує такого кодексу. Відтак окремі місцеві ради таку практику запроваджують, як правило, з подачі громадських активістів, міжнародних організацій і грантодавців. Наприклад, 2015 року Етичний кодекс був ухвалений у Києві, а нещодавно і в Мені. 

Те саме трапилося півроку тому і в Чернігові. Ініціатива розробити документ, який би зафіксував етичні норми та правила службової поведінки для мера та депутатського корпусу, народилася не в надрах міської ради, а зовні. Гарну (принаймні, на перший погляд) ідею подала громадськість.

Презентуючи Кампанію з імплементації Етичних кодексів та створення Етичних комісій органами місцевого самоврядування, один з її координаторів в області Павло Пущенко повідомив, що вона втілюється Інститутом “Республіка” та Центром політичних студій та аналітики “Ейдос” у співпраці з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин за фінансової підтримки Уряду Канади.

«Наразі кампанія охоплює 16 органів місцевої влади, серед яких 4 - в Чернігівській області, - наголосив він. – Експерти надіслали нам зразки Положення про етичний кодекс та про етичну комісію. Перший розробили викладачі Академії держуправління при Президенті Україні Ірина Труба і Аліса Рябова, другий – Іван Белюшко й Ігор Козюра, які нині працюють в Національному інституті стратегічних досліджень».

«Сирий» проект

Цікаво, що сам Павло Пущенко не приховував: експерти намудрували, багато чого треба переробляти. «Проект сирий, неякісний, ми самі в шоці від того, що нам надіслали, - зізнався він. – Наша ідея є досить простою – ухвалити документ, який би дозволяв слідкувати за дотриманням моральних, етичних, ділових та антикорупційних стандартів поведінки депутатів та міського голови Чернігова при виконанні повноважень і не тільки, адже вони є «обличчям» громади. Хочеться також, аби етична комісія при міській раді,сформована наполовину з народних обранців і наполовину з представників громадських організацій, не лише стежила за довжиною спідниць, але й за проявами корупції».

На словах ініціативу підтримав міський голова Владислав Атрошенко. За його дорученням упродовж кількох місяців громадські активісти разом з юридичним відділом міської ради розробляли проект Етичного кодексу. Долучатися також запрошували представників усіх фракцій, закликали до пошуку компромісів. Наприклад, пропонували, аби порушення депутатами етичних норм та принципів розглядала постійна регламентна комісія міської ради.

Фінал був передбачуваний

Однак справа гальмувалася. Ледь не більша частина депутатського корпусу ставилася до ініціативи прохолодно. Навіть на презентацію прийшло усього декілька «володарів мандата». Що й казати про попередній розгляд – лише половина постійних депутатських комісій підтримала проект кодексу. Решта взяла «тайм-аут» для консультацій у фракціях. «Етично налаштованими» після того виявилися депутати від ВО «Батьківщина», об’єднання «Самопоміч» та «Демальянсу». Сумніви оповили членів «Нашого краю», «Блоку Петра Порошенка», «Радикальної партії» та «Опозиційного блоку».

Подейкують, що одним з головних каменів спотикання стало побоювання декого з небідних виразників народної волі. Йдеться про необхідність для них наступного року оприлюднити свої майнові декларації. За таких обставин етичні комісії можуть стати вельми суворим «наглядачем», здатним краще за правоохоронців «моніторити» сплески сумнівного збагачення декого з корупціонерів. Де-факто, делеговані до них депутати придивлятимуться до своїх колег, до їхніх подарунків, винагород, гонорарів, компрометуючих ситуацій і навіть поведінки в Інтернеті. А це багатьом ой як не подобається!

Як наслідок, кодекс етики не ухвалено. Навряд чи можна вважати це поразкою для демократії. Нав’язаний експертами «мудрований» документ від самого початку, як ми бачили, не мав шансів. До того ж, навіть у разі ухвалення він мав усі підстави поповнити перелік тих, які не виконуються. Чи варто тоді його знову «протягувати» і «дотискати» неслухняних депутатів?

Шанс є. Якщо «дотиснуть»

На думку народного депутата Олександра Черненка, такі кодекси етики потрібно розробляти і впроваджувати. «Вважаю, що подібні проекти не приречені, - заявив він у коментарі нашому кореспонденту. – Це те, над чим ми працюємо в парламенті. Є спротив. Проте, гадаю, ми «дотиснемо». Можливо, не так радикально, як хочемо, будуть змінені процедури. Однак ці зміни будуть».

Наразі в етичній площині, як зауважив Олександр Черненко, у місцевих радах ситуація багато в чому гірша, ніж у парламенті. «Вони менше «на виду» і більше пов’язані тісними корупційними речами, - констатував народний депутат. – Чітка прозора діяльність місцевих рад – те, на що треба звернути увагу і ми, парламентарії, маємо подати приклад. І ми будемо це робити».

сесія14