Транспортна реформа: перевізники виграли бій, але чи виграють війну?

Транспортну реформу Чернігів виношував півроку, але народиться вона зі значними вадами.

Уже в січні мешканці міста продовжуватимуть відчувати себе морепродуктами в бляшанці, дощ капатиме їм на голови через дірки в маршрутках, а вітер – формувати зачіски.

Останній тренд «люк на скотчі» теж залишиться в моді на найближчі п’ять років.

Чому?

Бо чернігівська політика дуже пов’язана з бізнесом. Між ними навіть можна поставити знак «дорівнює».

Так, днями окремі перевізники, що тісно пов’язані з колишніми «регіоналами», звернулися до Чернігівського міського голови, щоби той відсторонив від головування на транспортному конкурсі свого заступника Олександра Кириченка.

Як відомо, профільний заступник працює над реформою громадського транспорту та не має власних інтересів у цій царині. Його головне завдання – створення рівних умов для всіх учасників конкурсу громадських перевезень. Однак така позиція дратує гаманці впливових перевізників.

і

Питання декілька днів висіло в повітрі, але під тиском найчисленнішої фракції «Наш край» міський голова все ж таки підписав розпорядження «Про створення тимчасового конкурсного комітету для визначення автомобільних перевізників…», але в графі «голова комітету» зазначив уже не заступника з транспортних питань, а заступника з питань стратегічного розвитку та інформаційної політики – Олександра Ломако.

Таким чином «регіонали» отримали бонус: у січні чернігівці знову зустрінуться зі старими «друзями» – дірявими та малокомплектними маршрутками, які примножують прибуток бізнес груп.

Документ Олександр Кириченко візувати відмовився, бо з таким перебігом подій він категорично не погоджується. Натомість його підписали наближені до перевізників секретар Чернігівської міської ради Віктор Бистров та начальник управління транспорту та зв’язку Олександр Бєльський.

На перевізника Вакуленка роками скаржаться люди

Чернігівці ще досі не оговталися від скандалу навколо водія маршрутки №16, який зухвало відмовився провезти безкоштовно учасницю бойових дій Тетяну Борисенко. Жінка була в полоні та має значні проблеми зі здоров’ям, але водія це не розчулило. У результаті інциденту Мама Таня вкотре отримала психологічну травму.

Не важко здогадатися, що саме цей маршрут обслуговує ДП «Пассервіс», засновником якого є родина Вакуленко. У 2015 році підприємство отримало з держбюджету 2,97 мільйона гривень на компенсацію перевезення пільговиків, але на практиці вони їх просто виганяють із салону.

Ще 200 тисяч гривень із міської казни підприємство отримало на дачні перевезення, а інші перевізники залишилися без компенсації. Попри такі привілеї, перевізник нехтує думкою людей, піднявши майже вдвічі ціну за проїзд на маршруті «Одінцова – дачі «Березанка». Плюс до того ж, він всупереч договору з міською радою, зменшив кількість автобусів, – на це скаржаться люди.

Ці два факти відбулися порівняно нещодавно, а от третій вже навіть припав пилом: кілька років тому з маршрутки №27 на одному з поворотів випала 17-дівчина, яку довелося госпіталізувати.

Ті, хто намагався навести лад у сфері перевезень в Чернігові, зустрічається з опором. Та й практика показує, що до транспортного конкурсу, який вирішить долю громадських перевезень на найближчі п’ять років, допускаються лише «свої люди» та декілька активістів, голосів яких не вистачить для прийняття справедливого рішення.

Найжахливіше, що ці роки страждатимуть звичайні люди, які щоденно ризикують життям, користуючись несправними маршрутками. Невже ціна квитка на той світ у Чернігові коштує лише 3,50?

Кириченко – кістка в горлі загрібущих перевізників

Зрозуміло, що активісти та деякі представники влади намагалися змінити ситуацію, але зустрілися з опором перевізників. Наприклад, неугодного Кириченка перевізники намагалися усунути різними способами. Спочатку за допомогою начальника управління транспорту та зв’язку Олександра Бєльського, який тишком-нишком опублікував у ЗМІ власний варіант умов транспортного конкурсу (прописаний під родину Вакуленко та їхнє підприємство ТОВ «Пассервіс-Люкс»).

Потім у місцевій пресі його намагалися «травити» непов’язаними з транспортом проблемами, аби лише наробити шуму навколо прізвища Кириченко. Згодом перевізники вийшли з тіні та вже публічно попросили замінити голову конкурсного комітету.

Сьогодні сімейний бізнес Вакуленка має вплив на майже 70% маршрутів (одну частину вони обслуговують самостійно, решту – орендовані в них автобуси). Родина перевізників не хоче чесно програвати маршрути комунальному підприємству «Чернігівське тролейбусне управління» чи конкурентам, які мають якісніший транспорт.

Зрозуміло, що від конкурсу чернігівці очікують звичайного покращення послуг, бо вони втомилися від нелюдського ставлення перевізників. Останні, навпаки, зацікавлені, як мінімум, у тому, щоб усе залишилося на своїх місцях.

Тож не дивно, що до складу конкурсного комітету увійшли «громадські активісти», які мають прямий зв’язок з окремими перевізниками та лобіюють їхні інтереси. Чи можна назвати це дійство справедливим?

Долю громадського транспорту вирішив великий бізнес, а не здоровий глузд

Лист до міського голови викликав подив у чернігівських експертів та громадських активістів, які не одну собаку з’їли на транспортній реформі. Навіть представник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Тетяна Романова обурилася змістом листа:

– Перші «ластівки» від перевізників, хоча ні… Не перші… Просять зараз провести (увага!) прозорий конкурс на перевезення! Тобто те, що було до цього кільканадцять років поспіль, вважалося прозорим і неупередженим проведенням конкурсу?! Закрита процедура, де більша частина членів комісії лобіює інтереси одного перевізника?! І тоді ніхто ніяких листів до мера не писав, а зараз пишуть!– написала на своїй сторінці у Facebook Романова.

Замилювати очі чернігівцям уже давно немає сенсу, бо вони й так розуміють, що Бєльський прописав умови конкурсу під можливості підприємства Вакуленка, який раніше був пов'язаний з «Партією регіонів», а тепер з її правонаступницею – партією «Наш край».

Утім, чи взяли перевізники та їх лобісти до уваги те, що зняття Кириченка з головування транспортною комісією – не панацея? Невже вони вважають, що декілька місяців життя потрібно витрачати на односторонню війну із заступником міського голови замість того, щоби відремонтувати хоча б одну свою зношену машину? А чи готові перевізники до війни зі своїми пасажирами, очікування яких у січні 2017 року виправдати, вочевидь, буде майже неможливо?