Соборність / заходи і пряма мова

Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / Депутат Костянтин ІВАНОВ про Соборність: Треба жити по правді і не боятися бути модерністами

Депутат Костянтин ІВАНОВ про Соборність: Треба жити по правді і не боятися бути модерністами

Цьогорічний День Соборності у Чернігові був особливим. Демократичні сили нарешті об’єдналися у спільній акції біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, а після неї взяли участь у символічній акції "Ланцюг єдності".

Після урочистостей відбувся Інтернет-міст, який транслювався на «Високому Валі» і з’єднав Чернігів, Харків і канадський Ванкувер.

Він став можливим завдяки сприянню президента Торгово-промислової палати і депутата міської ради Костянтина Іванова.

Учасниками Інтернет-мосту були громадські діячі, письменники учасники «Ланцюгу Єдності» 1990-го року.

Спеціальним гостем заходів у Чернігові був політолог та публіцист Віктор Рог. Завдяки Інтернет-мосту громадські діячі українських міст і канадського Ванкувера змогли обмінятися не тільки думками, а й музичними вітаннями.

А від представника Української суспільної служби Канади і чернігівця за походженням Валерія Шевчука ми змогли почути теплі слова про «Високий Вал», який надихнув створити за океаном україномовне Інтернет-видання.

Чернігів під час Інтернет-мосту представляли Василь Чепурний (товариство "Просвіта", редактор тижневика "Сіврщина"), Олексій Корж (ГО "Наша Русь"), Валерій Рябченко (Конгрес українських націоналістів), Костянтин Іванов (депутат міської ради, президент Торгово-промислової палати), організатор заходу Олександр Ясенчук (ГО "Оновлення країни"), Віктор Рог (Центр Національного Відродження ім. Степана Бандери), Олег Головатенко (шеф-редактор Інтернет-видання "Високий Вал").

Про те, як не потрібно боятися майбутнього, дивитися вперед, розповідає Костянтин Іванов. Принаймні, він довів справедливість своїх слів власним прикладом і участю в організації Дня Соборності:

- Ваше ставлення до об’єднання Дня Соборності з Днем Свободи?

- В цьому є певна іронія, але не дуже цікава річ. Я її не вітаю. Бо те, що відбувалося на Майдані – це не день Віктора Ющенка. Це день, коли весь український народ організовано відгукнувся внутрішньо і емоційно на неправду.

Неправда – це, як казав наш святійший Філарет під час візиту до Чернігова, мати сатани. Солженіцин також заповідав російському народу «жити не по лжі».

Тому свято Свободи було святом правди. Коли народ не зголосився на фальсифікацію виборів. Тому, зважаючи на все сказане, свято повинне було залишитися саме в той день як воно і було. І не треба з нього робити другий день народження Віктора Ющенка. Так, доля дала йому шанс, який з різних причин не був використаний.

Але День Свободи, коли люди вийшли проти неправди, повинен таким днем залишатися.

- День Соборності колись збере всіх патріотів докупи, щоб вони не чубилися, а виступили разом.

- Я думаю, що це відбудеться. Для цього є надія – останні 20 років. Тому що у нас були і продовжуються політичні проекти. Але «проект» - це не держава. Це не нація. «Проект» - це не доля. Тому що проект колись закінчиться. Проекти. Які реалізуються у Верховній Раді, себе не виправдали. Тому я впевнений, що найближчим часом усі «проекти» відійдуть на другий план. А на першому плані нашого громадського життя і державотворення вийдуть прості речі: нація, держава, майбутнє, діти.

Якщо роздивитися риторику наших політиків, які почали передвиборну кампанію, ключовим словом стає не «історія», а «майбутнє». Це нормально, це гарно.

Ми повинні сфокусуватися на новій моделі побудови української державності. Непотрібно боятися бути авангардистами і революціонерами. Не треба боятися бути першими піонерами в розбудові однієї з найбільших європейських держав на зовсім нових принципах.

Тоді всі політичні проекти стануть «гуртками за інтересами», не більше.

- Пам’ятаєте обіцянки ще Кучми про спорудження монументів Соборності у кількох містах України? Якось про них забули на місцевому рівні…

- Багато указів не виконується. Ще Ющенко видав указ про прибирання з нашого життя всього, що залишилося з минулих часів тоталітарного. З часів, коли мільйони українців гинули у своїй державі від своєї ж влади. Від всіх тих, хто управляв. Цей указ також не виконується на жаль.

Що стосується монументів, на сьогодні більш важливий інтелектуальний імпульс і інтелектуальний пошук всіх, хто може долучитися до процесу для побудови нову модель новітньої української держави. Це актуальніше за будь-які пам’ятники, якими б вони не були актуальними.