Бюрократія на марші. Епізод ІІІ-й, передювілейний і заключний

Чернігівці більш старшого віку певно ще пам’ятають ударні вахти на честь невідворотних ювілеїв революцій і чергових річниць з’їзду тієї партії, яка її успішно реалізувала.

Тисячі квадратних метрів понадпланово введеного житла, яке сиплеться сьогодні буквально на очах, гігаметри хімічних волокон, непід’ємні куби переробленої вовни, зведені оркестри музичних інструментів, мегатонни карданних валів і картоплі, мільйонні розсипи курячих яєць.

Було чим пишатися чернігівцям, а заразом і про що писати тодішнім штатним журналістам.

Сьогодні ж криза і режим суворої економії (виключно для посполитих), боротьба з корупцією і з усім, що до того має хоч якусь причетність: опозицією, техоглядом, підприємництвом, медициною, освітою – і все це подається під соусом модернізації країни.

 Скасовується військовий парад до Незалежності-ХХ, ( чому б взагалі не розпустити це бутафорне військо, залишивши для протоколу курінь біло-синьожупанної почесної варті) хоча рік тому до Перемоги-65 Хрещатиком дефілювали багатонаціональні каре – і нічого, бюджет витримав і default не оголошувався. Адміністративні суди, як уособлення верховенства права, знімають надані президентом звання Героя з тих, хто його реально виборював, а не товкся все життя по театральних підмостках, в директорських кабінетах приватизованих підприємств або качав м’язи на спортивних аренах світу.

Відміняється карбування ювілейних відзнак – ніщо не повинно нагадувати нащадкам про ювілей, можливо останній, за задумом влади, адже стільки українська незалежність ще не трималася.      

Судять всіх – патріотичну молодь, що не мириться з реабілітацією більшовицького диктатора, активістів податкового майдану, екс-службовців, екс-міністрів, екс-прем’єра, екс-президента. Сьогодні, як і у 30-ті, у фаворі слідчі, судді, прокурори – це справді їх зоряний час. Але не варто забувати, чим це закінчувалося.

Начебто необізнаним, які цим виправдовують своє вимушене обслуговування влади, не завадило б ознайомитись с 500-сторінковими книгами «Донецька мафія» і «Кримський гамбіт» (категорично не рекомендується читачам з нестійкою психікою, адже фоторяд цих видань скоріше нагадує ілюстрації посібників судмедексперта), у яких сухою мовою журналістських розслідувань, міліцейських протоколів і оперативного фото відтворено недалеке, але далеко не однозначне, минуле теперішньої «еліти». Залишається сподіватися, що оригінали наведених документів, як і легендарні рукописи, - не горять.

Безперешкодно встановлюється погруддя кривавому тирану у волелюбному козацькому Запоріжжі, реставрується пам’ятник і до сьогодні їхньому пролетарському вождю у давньокняжому Чернігові, оновлюється пам’ятний знак «героям»-зайдам у червонозоряних будьонівках, яких вже не сила було терпіти не в міру терплячим українським селянам , -  у освіченому, здавна університетському Ніжині.

Назустріч ювілею Незалежності в ногу з владою готуються крокувати тисячні колони амністованих. Холодне літо 11-го з усього видно якось мине, а от чи переживе країна неминучу за тим гарячу осінь? Розуміючи особистий пієтет президента до цієї категорії громадян, все ж таки виникають небезпідставні побоювання…

Аналітики з NASA на останніх фотознімках Чернігова зафіксували небачену з часів пріснопам’ятної «бордюризації» центральних проспектів активність у районі, добре вже відомого у  міжнародних туристичних колах, - правоохоронного кільця (не плутати з московським Садовим). Їх просто мясо вразили можливості чернігівських шляховиків і комунальників – «Нє магьо'м, а мо'гєм», уточнив би Лєонід Биков.  А  лише в кількох десятках метрів  від цілком добропорядних фасадів суцільна сіра зона внутрішніх двориків, де розкошує естетика занедбаних експропріаторами графських парків, напівзруйнованих залізобетонних загороджувальних надовбів і ДЗОТів, комунальних вигрібних  ям і запльованих дворових пивнух – і все це в оздобленні войовничо-брутальних графіті. Поодинокі намаганні ентузіастів хоч якось прикрасити цей «комунальний рай» виглядають дещо наївними.

І буквально через дорогу  височіють величні золотобанні храми. І неповний рік до Євро-2012 … 

Післямова: Матеріал підготовлений учора вдень. Увечері перший національний демонстрував «Холодне літо 53-го». Випадковій збіг, застереження?..

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити