По півсотні років без капремонту стоять мости у Чернігові

У 2008 році всіх потрясли кадри руйнування 150-метрової «повітряної дороги» у Міннеаполісі, через декілька місяців зруйнувався майже готовий величезний міст у Китаї. Торік подібна доля спіткала мости в Індії, Росії, Казахстані…

В Україні тільки за останні 6 років, згідно з даними корпорації «Укркомунавтодор», завалилося 5 мостів. Хоч всі ці НП і відбулися далеко від нашого міста, але волею-неволею задумаєшся, а які ж справи в нас?

Приблизно з такими запитаннями ми й звернулися до знавця наших мостів, головного інженера міського шляхоуправління Леоніда Денисенка. І з’ясували, що сподіватися на краще не доводиться.

Особливо це стосується мостів комунальних, котрих у нашому місті вісім – шість безпосередньо самих мостів і два шляхопроводи (тих же мостів, але перекинутих над іншою дорогою в місці їх перетину). Міст через Десну, що обслуговується ДП «Чернігівський облавтодор», нещодавно відремонтований і зараз знаходиться в задовільному стані.

Невтішний прогноз

— Зараз мости залишилися безхазяйними, — вважає пан Денисенко. — Держава на їхнє утримання коштів не виділяє, у міському бюджеті грошей обмаль. Причому подібна ситуація не тільки в Чернігові, але й по всій Україні. На сьогоднішній день ми навіть не маємо даних про фактичний стан мостів. Щоб провести всі необхідні обстеження, спеціалізованому державному підприємству «Укрголовмостекспертиза» необхідно заплатити півмільйона гривень. Через брак коштів у міській казні подібні обстеження проводилися останній раз у 1988 році, хоча, відповідно до нормативної документації, це необхідно робити кожні п’ять років. Виключення — шляхопровід по вулиці Щорса. Побудований він у 1961 році, має значне транспортне навантаження і навіть неозброєним оком видно, що він не в найкращому стані. Цей шляхопровід визивав у нас велике занепокоєння, тому ми «нашкрябали» 60 тисяч і запросили експертів. На жаль, їх висновок підтвердив наші побоювання. Шляхопровід вже не має ресурсу міцності. Тобто він ще не аварійний і сьогодні по ньому ще можна ходити і їздити, але без капітального ремонту довго він не простоїть.

Вода та час — найгірші вороги

Не в найкращому стані й інші об’єкти. Гарантований строк експлуатації збірних залізобетонних мостів — 70 років, але це за умови належної експлуатації, у противному випадку — не більше 40 років. Наші ж мости — майже «дідки», вони пережили всі можливі строки. Причому жодного разу їх капітально не ремонтували.

Наприклад, два мости через Стрижень — на Полуботка («Семінарський») і на проспекті Перемоги («Білий»). Побудовані вони в 1964 році. Зараз у них протікають тротуари, руйнуються тротуарні балки, бетонні плити укріплення конусів вже осіли. На обох мостах відсутнє огородження тротуарів від проїжджої частини.

Не краще себе почуває й міст по вулиці Кільцевій, хоча й молодший на 11 років. Водовідвід з полотна цього моста відсутній, немає гідроізоляції, відсутні укріплення конусів. А внаслідок попадання води захисний шар несучих конструкцій вщент зруйнований.

Чи доживе Красний міст до ювілею?

Потребує «лікування» і наш ветеран — Красний міст, якому до сторічного ювілею залишилося зовсім небагато. Адже побудований він у 1916 році і з тих пір жодного разу капітально не ремонтувався. Лише в 1964 році, у зв’язку з відкриттям тролейбусного руху, з обох боків існуючої конструкції забили додаткові бетонні палі і добудували тротуари. Зараз через відсутність гідроізоляції міст руйнується, захисний шар бетону на стійках і тротуарних балках пошкоджений, просіли бетонні монолітні плити укріплення конусів. Не додала «міцності» мосту і цьогорічна сніжна зима.

Значно краще себе почувають монолітний міст через Стрижень по вулиці Михалевича (біля колишнього ЧВВАУЛ) та пішохідний металевий міст через Десну. Останній не тільки наймолодший, але й досить унікальний. Таких мостів на теренах колишнього СРСР всього два — у нас і в Росії.

«Конструкції надійні, погрози обвалень немає. Тобто на наш вік вистачить», — зауважив Леонід Денисенко. Але додав, що якщо ми хочемо, щоб по цих мостах ходили онуки і правнуки, їх треба доглядати. Зараз же 764-тонна конструкція металевого мосту, що нависає над Десною, по всій площі покрита іржею, що, звичайно, красоти і надійності їй не додає.