15 хвилин роботи дільничного
Сьогодні перше квітня – День сміху. Кожен для себе вже вирішив як проведе це свято, проте для тих хто працює – робочі турботи все одно на 1-му плані.
Так от і я, разом із старшим дільничним інспектором міліції Павлом Яковцем, вирішила спочатку втілити в вжиття всі робочі плани. Всі інше, як кажуть, потім...
Для дільничних інспекторів сьогодні звичайний робочий день, коли потрібно дати раду всім заявам, які знаходяться на руках, та ще й не забути про всеукраїнську операцію «Візит», на меті якої - зробити службу дільничних якомога ближче до людей.
Ось ми – два капітани – один з папкою, а один з фотокамерою крокуємо по вулиці Шевченка...
Заходимо в будинок де живе свідок по одній з заяв, яку нещодавно отримав мій колега. На стукіт у двері ніхто не відкрива... «Нічого...», - не засмучуючись відповідає мені Павло.
«Прийду стільки разів - скільки буде потрібно, таке часто буває... З першого разу застати когось вдома, в ці нелегкі часи, дуже важко...»
Що ж робити... Обдзвонили всі квартири на площадці нікого не має... «От тобі і матеріал... От тобі і операція «Візит»...
Спускаємось поверхом нижче... Тим часом телефон дільничного вже не раз турбував свого хазяїна робочими розмовами. Мені і часу не було запитати у свого давнього знайомого як зараз служиться...
У більшості квартир цього під'їзду дільничний звичайно вже встиг побувати – робота така. А от в одній, яка розташована на третьому поверсі – ще ні... Павло Васильович робить деякі приготування перед тим як подзвонити в двері: треба візитку приготувати, бушлат поправити, телефон переключити в тихий режим, щоб не заважав майбутній розмові, якщо така відбудеться. Все – дзвонимо у двері...
На щастя, господарі вдома. Двері відчиняє привітна пенсіонерка і питається чого нам треба. Кажемо, що операція «Візит», для чого вона, яка з неї користь та просимо дозволу зробити пару фотокарток, як то кажуть, для історії...
Спасибі панянці – вона погодилась. А впродовж розмови повідомила, що давно хотіла познайомитися з дільничним інспектором, бо має до нього прохання. Суть справи розкривати не будемо - особисте, самі розумієте, але «візит» наш сьогоднішній не був марним.
Все, 15 хвилин вичерпано. Капітани рушили тепер окремо, кожен по своїм першоквітневим справам.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 8505 |





















Додати коментар: