Видавничий дім привезе Мазепу, Шевченка… та істориків

Четвер, 21 лютого стане святом для чернігівських істориків та любителів книг і читання. У двох науково-культурних осередках Чернігова відбудуться зустрічі з істориками та представлення і продаж книг.

«КНИГИ АКАДЕМІЇ – УКРАЇНІ» 

 Так о 12.00 у приміщенні Чернігівського педагогічного університету імені Т. Шевченка відбудеться презентація нової книги академіка Івана Дзюби «Тарас Шевченко.

Життя і творчість», а також інших новинок Видавничого дому «Києво-Могилянська академія», зокрема серії «Бібліотека журналіста», книги перекладів Ігоря Качуровського «Круг понадземний». 

«СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ» 

Також 21 лютого, о 15.00 у приміщенні Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Короленка відбудеться презентація нових книжок Видавничого дому з історичної тематики: книг Сергія Павленка «Загибель Батурина 2 листопада 1708 р.», «Доба гетьмана Івана Мазепи», українського перекладу книги Олександра Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії» (Краків, 1611 р.) (упорядкування і переклад о. Юрія Мицика), книги «Голодомор 1932–1933 років в Україні: документи і матеріали» (упорядник Руслан Пиріг) (серія «Більше не таємно»).

До обговорення і виступів запрошені: Сергій Олегович Павленко (історик, журналіст), Юрій Андрійович Мицик (доктор історичних наук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Віталій Олексійович Щербак (доктор історичних наук, професор, декан факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»), Руслан Якович Пиріг (доктор історичних  наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України), Тарас Васильович Чухліб (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, директор Науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії України НАН України).

 «Сторінками історії» 

С. Павленко «Доба гетьмана Івана Мазепи»

Правління гетьмана Івана Мазепи було важливим етапом у виборюванні державності України, тому цей період в українській історії заслуговує на особливу увагу з боку не тільки науковців, а й кожного громадянина України. У книзі «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах» подано 900 документів, які висвітлюють спосіб життя, економічні, політичні інтереси провідної верхівки Гетьманщини та гетьмана Івана Мазепи. Це універсали, накази гетьмана, листи, спогади генеральної старшини, російських високопосадовців, іноземців та інші матеріали, що допоможуть краще відчути епоху, в якій зароджувався вибух-протест проти царизму і Петра І зокрема.

С. Павленко «Загибель Батурина 2 листопада 1708 р.»

Книга Сергія Павленка – дослідження завершального періоду гетьманування Івана Мазепи. Автор звертає увагу читача на один із найцікавіших і водночас найтрагічніших моментів нашої історії – загибель Батурина 2 листопада 1708 року. С. Павленко розглядає цей період як реакцію російського самодержавства на спробу українців вибороти незалежність за складних умов російсько-шведської війни. У книзі відтворено передумови, мотиви та наслідки повстання на чолі з Іваном Мазепою, проаналізовано організаційні прорахунки, ідеологічні, історичні та суспільно-політичні причини поразки. Автор також простежує подальшу долю гетьманської столиці – Батурина – від часів Кирила Розумовського і до кінця ХХ століття.

Олександр Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії» (Краків, 1611 р.)

Олександр Гваньїні – відомий хроніст XVI–XVIII ст., що народився в Італії, але своєю новою батьківщиною вважав Річ Посполиту, до якої ставився з почуттям глибокої вдячності та любові. У «Хроніці європейської Сарматії», написаній легко, доступно, прекрасним літературним стилем, О. Гваньїні прагнув ознайомити польського та західноєвропейського читача з устроєм та географічним положенням Речі Посполитої (під європейською Сарматією автор розумів землі саме цієї держави), її історією, насамперед військово-політичною і церковною, що було цілком у дусі тогочасних уявлень.

Новаторство О. Гваньїні полягає в тому, що він подав не тільки яскраву, дохідливу, ілюстровану розповідь про минуле Речі Посполитої, а й виклав її на тлі всесвітньої історії, насамперед історії сусідніх народів та держав. Досить детально подана також історія країн та народів, з котрими Річ Посполита вела тоді запеклі війни: Московська держава, татарська земля, Османська імперія; зверталася увага на географію цих країн. Автор проявляв зацікавленість і до історії німецького світу, насамперед «Священної Римської імперії» Габсбургів, яка була сусідкою Речі Посполитої й істотно впливала на політику останньої, була потенційним її союзником у боротьбі проти Османської імперії.

Окрему книгу своєї хроніки О. Гваньїні присвятив історії Русі-України, що свідчить про значну увагу, яку приділяв італо-польський автор нашій батьківщині. Оповідь ведеться від походження русинів-українців та історії Київської Русі до опису запорозьких козаків, особливо діянь Івана Підкови. Автор високо цінував історичні заслуги «мужнього козацького народу» «у боротьбі проти будь-якого ворога Корони, Литви й Русі, особливо проти турків і татар», адже «ці войовничі юнаки потужно нищать військовий лад поганських бусурманів, за що нехай буде хвала Господу Богу».

 «Голодомор 1932–1933 років в Україні: документи і матеріали» (упорядник Руслан Пиріг) (серія «Більше не таємно»).

У новій книзі Видавничого дому «Києво-Могилянська академія» про голодомор в Україні вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціогуманітарної катастрофи українського народу, інспірованої радянським політичним режимом на початку 1930-х років. Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору обсягом 1128 сторінок. У виданні подано документи Політбюро ЦК ВКП(б) і Політбюро ЦК КП(б)У, РНК СРСР і РНК УРСР, місцевих партійних та радянських органів, установ ДПУ, суду, прокуратури, міліції; листування Й. Сталіна, Л. Кагановича, В. Молотова, С. Косіора, В. Чубаря та інших; численні звернення селян – листи, заяви, скарги, прохання. У книжці вміщені також матеріали зарубіжних дипломатичних представництв, організацій української еміграції, міжнародної громадськості та унікальні щоденникові записи очевидців голоду.

    «Книги Академії – Україні»

Іван Дзюба «Тарас Шевченко. Життя і творчість»

Праця Івана Дзюби «Тарас Шевченко. Життя і творчість» поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великого поета й художника з інтерпретацією його спадщини, аналізом конкретних творів та характерних мотивів поезії й прози в синхронному й діахронному вимірах. У цій праці, як і в попередніх, автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному й естетичному контексті, розкрити центральне місце Шевченка в усьому національному житті, з’ясувати природу його магнетичної влади над поколіннями українців. У праці використано багатий матеріал культуркомпаративістського і культургерменевтичного характеру.

Ігор Качуровський «Круг понадземний»

 «Круг понадземний» є найповнішим на сьогодні зібранням перекладів Ігоря Качуровського й охоплює близько 670 поезій та поетичних фрагментів понад 350 авторів у перекладі з 23 старих і нових мов – передусім з еспанської, італійської, німецької, а також з української на російську. .окремим розділом подано т. зв. сліпі або подвійні переклади. Шанувальники доброї поезії знайдуть тут як загальновідомі імена – Петрарка, Верлен, Хіменес, Льорка, Тувім, – так і імена багатьох авторів, чий поетичний голос ще тільки належить оцінити українському читачеві.

Серія «Бібліотека журналіста»

Робота професійного журналіста – це завжди непростий пошук балансу між обов’язком ретельно перевіряти факти і досить стислими термінами здачі матеріалу. Тому кожного початківця чи професіонала цікавлять «вічні» питання: як удосконалити свій стиль? як зацікавити читача, слухача чи глядача і втримати його увагу до кінця випуску чи матеріалу?

Відповіді на ці та інші наболілі питання Ви зможете знайти у серії книг для журналістів Видавничого дому «Києво-Могилянська академія».

До серії ввійшли такі видання: Мітчел Стівенс «Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет» (Пер. з англ. Н. Єгоровець), Ричард Крейґ «Інтернет-журналістика: Робота журналіста і редактора у нових ЗМІ» (Пер. з англ. А. Іщенка), Яковець А.В. «Телевізійна журналістика: теорія і практика», Рене Дж. Каппон «Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс», Діана Дуцик «Політична журналістика».