Економічні гойдалки

В економіці все спокійно. Продовжується зростання  ВВП. Інфляція повільне повзе. Влада не скупиться - виділяє ресурси  з бюджету і Пенсійного фонду. Будуються дороги, отримують своє бюджетники, статистика запевняє, що  заробітна платня росте, українці багатіють.

Споживчий кошик

Єхануров каже, що передає економіку у нормальному стані. Може бути. Порахуємо видатки. Подивимося їх структуру. Вона покаже, де наше місце. Порівняємо з іншими країнами.

Угорська сім’я витрачає на продукти харчування 16% свого бюджету. Словенці – 22%. Поляки – 29%. Українці - майже 60%. Це в середньому. Хоча треба ще платити за квартиру, газ, світло, телефон, громадський транспорт, навчання. Практично все проїдаємо.

Це є бідність.

Злодійка-інфляція

Як завжди у всьому винна злодійка – інфляція. Мінекономіки перетворює повзучого слимака у галопуючу кобилу. Прогнозні показники інфляції у 2006 році вже складатимуть – 11,4 – 11,6%.

Ситуація неспокійна. З початку року грошова маса збільшилася на 14,2%. Але значна кількість підприємств не працює. Росте заборгованість по заробітній платні. Сума заборгованості на 1 липня - 1,12 млрд. грн. Спостерігається зниження обсягів валютних вливань. Платіжний баланс – „мінус” 743 млн. $.

Кредити і дефіцити

Бурхливе зростання іпотечного та автокредитувння фізичних осіб. Їх довгостроковий характер. Окреме питання – ринок нерухомості. Продовження росту. Великі кредити банків. Вклалися серйозно. Очікували віддачу. Замість – черговий ріст цін.

У Києві мінімальна ціна за квадратний метр житла сягнула 1000 $. На кого розрахована така ціна? Пропозиції починають перевищувати попит. Без покупця немає бізнесу. Знову очікування. Неповернення кредитів. Обвал.

Звідси дефіцит грошей у банках. Зростання депозитних ставок. Падіння гривні. Негативна зміна макроекономічних показників.

Де інвестори-лохи?

Можливе економічне зростання упирається „ в старе залізо”. Рівень зносу основних засобів, тобто машин, обладнання, транспорту досягнуло близько 80%. Висновки експертів невтішні. Для оновлення основних засобів треба, як мінімум 106 млрд. $.

Іноземних „інвесторів - лохів” не буде. Роздача грошей українській економіці припинена.

Вороги і благодійність

Що робити? Починаємо шукати ворогів. Росія. США. Олігархи. Коаліція. Прожерливий ЖКГ, які ошукує людей.

Заходи можуть бути різними. Наказати: ”Ціни не збільшувати!” Для тих, хто не чує, табун контролерів, Можна бути меценатом і віддати своїх кровних 1,5 млн. грн.. на реконструкцію теплопостачання у Ладані. Але щоб усе відремонтувати тільки на Чернігівщині, треба щонайменш призначати нових голів ОДА щоквартально.

Жорсткі виходи

Необхідні економічно–правові методи. Треба в країні підвищити передбачуваність і стабільність законодавчої бази. Продовжити дерегуляцію та лібералізацію підприємницької діяльності. Захистити права акціонерів. Відновити податкові стимули.

А ще - істотно переробити Господарський кодекс відповідно до європейських стандартів. Детенізувати економіку. Посилити боротьбу з корупцією. Ввести публічне засудження. Хоча б місцевого керівництва. Спитати за пенсії і зарплати. Кращим – медяника, відстаючим – батога.

Економіка не любить політичних жестів. Українська практика. Політики зайняті своїми розбірками, і економіка поза їх увагою. У короткий термін це спрацювало. Але у довгостроковому періоді політичний хаос й анархія не забезпечать високі темпи економічному розвитку.

Отже, є привід для міркувань.

Кандидат економічних наук, політолог