Як сміття стає прибутковим і допомагає економити

За 18 км від Таллінна знаходиться один з естонських Центрів переробки відходів.

З 2014 року - це комунальне підприємство, а до цього часу 5 років з початку існування було на 60% приватним та ще й збитковим.

-Коли шість років тому ми починали займатися переробкою відходів, то і самі не зовсім вірили в хороший результат. Але тепер переконані, що ми на правильному шляху. Якщо віриш і робиш – все вийде, - запевнила чарівна блондинка, керівник Центру Керта Тійтсон.

 

І у них вийшло!

Сміття краще сортувати одразу

Сміття привозять сюди уже в основному сортоване, хоч є багато і змішаного. Його перед прийманням обов’язково зважують. Керівництво центру каже, що однозначно вигідніший роздільний збір відходів, адже із загальної купи на сміттєзвалищі практично неможливо відсортувати окремі види сміття і доводиться його просто захоронювати, замість того, щоб переробити.

Хоч спочатку так і було: звозили все разом, відсортовувати намагалися папір і пластик, які продавали потім в Африку та Азію. Нині цей ринок закрито.

Українці теж тут працюють

Зараз на підприємстві - 45 працівників та ще 40 водіїв, які працюють по черзі на 20-ти автомобілях, звозячи сміття. Цікаво, що 10 працюючих у центрі переробки відходів – наші українці-заробітчани. Про їхню роботу керівництво дуже гарно відгукнулося.

Ми пройшли територією центру, роздивляючись майданчики з різним звезеним непотребом. В окремому кутку в мішках лежать кабелі від побутових приладів, в іншому – пластик, далі скло, автомобільні шини, меблі тощо. Сортують та переробляють тут і біовідходи. Всі продукти переробки, отримані зі сміття, мають сертифікати, адже без цього їх не можна продати.

ЄС дає грантові кошти на переробку відходів

Естонія входить до складу Євросоюзу, а його обов’язкова вимога – максимальна переробка відходів, щоб не забруднювати ними навколишнє середовище. Тож грошей на це не шкодують. Наприклад, сортувальна подрібнюючи машина, яка встановлена на території Центру, коштує десь 2,5 млн євро. До цієї суми ще треба додати вартість лазерних датчиків на кожен вид сміття (приблизно по 300 євро за кожний). Техніка дороговартісна, але на її придбання можна отримати грантову допомогу від ЄС.

Біопаливо та компост

Відсортоване легке сміття подрібнюють, перетворюючи практично на попіл, який гарно горить. Це і є біопаливо.

Рештки від продуктів харчування, тирсу, опале листя та інші органічні види відходів перемішують і залишають в купі на три тижні. Воно гниє, набираючи температур, потім його знову перемішують.

Так виходить насичений компост для використання у сільському господарстві. З 25 тис. тонн сміття його виходить приблизно 5 тис. тонн. Кажуть, що виробленого компосту вже стало занадто багато для Естонії, тож и шукають ринки збуту за кордоном. Нам, українцям, теж пропонували купити цей чорнозем J.

Решту несортованого сміття (відходи лако-фарбової промисловості, утеплювачі, гіпсокартон, інші відходи будівництва, сміття з доріг) закопують в терикони, а з них згодом, за допомогою компресорної станції, викачують біо-газ. З кожним роком його все менше, адже зменшується кількість несортованого сміття. Проте газу, наприклад, вистачає для опалення всіх приміщень підприємства.

Приймає центр і небезпечні відходи – батарейки, люмінесцентні лампи, електронну техніку.

Угода на вивіз сміття – обов’язкова для кожного естонця

За законодавством країни укладення угоди на сортування та вивіз відходів для кожного домогосподарства, підприємства чи установи є обов’язковим (а не бажаним, як у нас у Сновську).

Господарі приватного сектору мають брати за договором контейнер, вміст якого вивозиться сміттєприймаючою організацією. Без цього ніяк. Причому ОСББ зобов’язані забезпечити сортування мешканцями сміття, відокремлюючи пластик, скло, папір, великогабаритні та шкідливі відходи тощо.

Але не все ідеально

Хоча, як кажуть естонці, несанкціонованих сміттєзвалища ще вистачає. Щороку 1 Травня за ініціативи молоді, у загальнодержавне свято День весни в останні роки всі виходять на толоку й разом прибирають парки та ліси.

За день збирають по 30-40 тонн сміття. Звідки воно там, якщо його збір так налагоджено по всій країні? Це означає, що не всі ще навчені культурі, й естонці над цим працюють, щоб достукатися до свідомості співгромадян.

Розповіли, що і в Естонії є тисячі домогосподарств, які спалюють сухе листя та траву. Рівень забруднення повітря восени дуже зростає.

Тому з часів незалежності у дитсадках і школах дітям розповідають про шкідливість такого методу знищення сміття. І естонська молодь вже ніколи так не зробить, бо знають - це завдає шкоду природі і здоров’ю. За старою звичкою палить сміття в основному старше покоління.

Спробуймо і ми стати мудрішими. Будемо берегти і природу, і себе. До речі, Верховна Рада 13 квітня цього року прийняла закон, яким значно підвищила штрафи за спалювання трави.

Сміття - це суперприбутково!

Центр переробки, який ми відвідали, приймає понад 200 тис. тонн відходів на рік, з яких 80 тис. тонн іде на захоронення в терикони, 60 тис. тонн перетворюється на компост, а 50 тис. тонн – на біопаливо. Щороку обсяг відходів, які захоронюються, зменшується.

На запитання, чи приносить підприємство дохід, фінансист центру Світлана Сюгіяйнен відповіла:

-Якщо ти гарний господар, то сміттєпереробне підприємство буде прибуткове. А якщо ти ще й зацікавлений своєю справою – це суперприбутково!

ПОРІВНЯЄМО

Тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів в Естонії:

70 євро за тонну – якщо привіз власним транспортом до центру переробки

7 євро - за зелений контейнер у дворі (на фото – Авт.)

5-7 євро на місяць - з квартири, якщо ти входиш до ОСББ,

3-4 євро на місяць – з приватного будинку.

Тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів у Сновську:

14,30 грн на місяць - з одного проживаючого у приватному секторі

97,19 грн. за 1 м3 – у багатоповерхових житлових будинках (ЖЕД)

80,41 грн. за 1 м3 – у житлових будинках (за контейнерною схемою)

87,79 грн за 1 м3 - для бюджетних установ

103,75 грн за 1 м3 - інші споживачі.

Майже 100% пляшок в Естонії ідуть на повторну переробку

Цікаве і важливе для країни підприємство - пакувальну станцію нам показали після відвідування Центру переробки відходів. В Естонії, купуючи напій в скляних, пластикових пляшках та в баночках з алюмінієвої фольги, ви платите за них 10 центів.

На кожній пляшці є спеціальне маркування, яке означає, що саме її, а не привезену з закордону, ви можете здати у спеціальних пунктах забору використаної тари, яких по країні є 820 (з них 570 – автоматизовані) і отримати чек на 10 центів. З ним ви йдете купувати нову пляшку напою, вартість якої буде нижча на ці 10 центів, або просто вам повернуть гроші за здану тару. Так діє депозитна система.

Нині в Естонії від 80-до 98% пляшок, що продано, забирається на переробку. Вдумайтеся тільки, у нас би так!

Пляшку – наліво, пластик - направо

Всі зібрані пляшки сортуються (наприклад, скляні – по кольорах, пластикові – прозорі від непрозорих), пробки відкручуються і збираються окремо, етикетки відчищаються. Потім тару пресують, окремо пластик, алюмінієву фольгу і скло.

Пакувальна станція сама не виготовляє пляшок, а продає сировину для майбутньої переробки відповідним заводам. Вигідно всім: і тим хто збирає пляшки та виготовляє сировину, і тим хто купує її. Виглядають пресовані відходи яскраво, всім хотілося сфотографуватися на фоні такого…сміття.

-Це не сміття! - наголосили нам. - Згодом під дією температур і пресів, сировина стане пляшками, які будуть використані. Так ми економимо значні кошти в країні і зберігаємо природу від забруднення.

Дуже мудре рішення цивілізованих людей. Невже ми, українці, не доросли до цього і далі викидатимемо пляшки в лісі?

Лариса МАРТИНЕНКО

м.Сновськ

ДОВІДКА: Скляну тару подрібнять, масу нагрівають до 1200 градусів і з неї виготовляють нові пляшки.

Пластикові відходи нагрівають до 400 градусів, з маси утворяться нитки, потім гранули, далі пробірки, з яких вже видують нові пляшки різноманітної форми, які потрібні виробникам напоїв.

З пресованої алюмінієвої фольги за 60 днів після відповідних технологічних операцій і температури 710 градусів зроблять нові баночки.

*** Поїздка журналістів до Естонїї відбулася завдяки спільному проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.