Податок на нерухомість: від рішень Чернігова «танцюватиме» область

Як сніг на голову «звалився» новий податок на нерухомість на можновладців Чернігівщини. Начебто, і копієчка для бюджету не зайва, з іншого боку – як його рахувати і з кого вираховувати – не зрозуміло.

Такі висновки напрошуються після тижня активного обговорення у владних коридорах нововведень до Податкового кодексу.

До такого подарунку «під ялинку» від нардепів, як новий податок на нерухомість, чернігівські чиновники явно були не готові.

Зокрема, ще у понеділок директор департаменту фінансів ОДА Валерій Дудко назвав його головним каменем спотикання при обговоренні нового бюджету Чернігівщини.

Про те, що на цій темі, зокрема, будуть спекулювати різні політики натякнув в.о. голови ОДА Сергій Журман, коли вигнав журналістів із розширеної наради. Щоправда, потім мотивував свій вчинок.

Як би там не було, а на розрахунок податку( нагадаємо, він не може перевищувати 2% від мінімальної зарплати за кожний зайвий метр) місцевим радам дали місяць. Половина січня вже минула, однак говорити про які-небудь успіхи на цій ниві неможливо.
Тому, прогнозує Валерій Дудко, на це піде як мінімум 2 місяці. Процес запустить Чернігів. Розмір нового податку повинна затвердити міськрада. «Ми дивимось, як вони до цього підходять. Після цього починаємо від центру до окраїн. Щоб була логіка, щоб у селі податок не був вищий, ніж на Красній площі» - зазначив головний фінансист області.

Про те, що прийняття нового податку проходитиме складно і у Чернігові підтвердив міський голова Олександр Соколов. За його словами «до кінця тижня ми будемо опрацьовувати, потім радитись. В чому тут небезпека? Можна поставити велику цифру податку та зафіксувати її собі. А реально цих доходів ми просто не отримаємо».

До того ж, на кожний район міста можна встановити свій розмір податку. Як пояснила на своїй сторінці у мережі Фейсбук Міністр фінансів Наталія Яресько: «Верховна Рада передала всі повноваження по встановленню ставок, в залежності від типів об’єктів, зон розташування, зональності виключно в повноваження місцевих громад».

Що це означає для Чернігова? Якщо йти за логікою, Масани точно не платитимуть більше, ніж центр міста. Якщо ж(знову ж таки, умовно), депутати ухвалять максимальний розмір податку(а це 2 відсотки) для будинків на Красній площі, той, у кого квартира площею у 70 квадратів(а це 10 квадратів «зайвої площі»), виплатить 243 гривні на рік.

Дещо складніша ситуація із аналогічними підрахунками у селі

Директор департаменту фінансів Валерій Дудко каже: «Ви маєте багато бабусь у селі, а тому знаєте, що у їх будинках кімната, по суті, одна. А от клунь, сараїв і так далі – це в 3 чи 4 рази більше. Так от, у зв’язку із тим, що цього року йде перехід до загального оподаткування площ, то дуже важливо правильно підійти до встановлення норм цього податку».

Тобто, мова йде про анекдотичну ситуацію, коли під оподаткування можуть підпасти, приміром, собачі будки.
Як і за якою формулою вирахувати у селян ті самі квадратні метри – невідомо. Хто це буде робити – також.

Замість висновку

Із введенням нового податку на нерухомість Верховна Рада, по суті, дала в руки місцевим громадам який-не-який, але інструмент із наповнення бюджету.

Інша справа, наскільки місцеві ради готові до перших самостійних кроків. Тут є, так би мовити, дві сторони медалі. В.о. голови ОДА Сергій Журман порадив міським головам не займатися популізмом і не встановлювати надто низький відсоток податку. «У разі, якщо мери займатимуться популізмом, і через це у кінці року не вистачатиме грошей у міському бюджеті, за грошима до Києва їздитимуть самі», - заявив він.

З іншого боку, ті, хто перестарається та вирішить наповнити бюджет по максимуму, ризикують отримати соціальний бунт у своїй громаді. Більш за все це стосується села, де, як ми вже зазначали, можна по-різному підрахувати площу нерухомості.

Міністр Фінансів Наталія Яресько сподівається, що і в першому, і в другому випадках переможе здоровий глузд. Зрештою, наслідки запровадження нового податку власники великих квартир та будинків відчують лише у 2016 році.