Золота вода Куликівки та кримінал з колесами

Вода у Куликівці, не зважаючи на зношеність водопроводу, досить непогана, адже тут вже багато років експлуатуються глибинні артезіанські свердловини.

Найбільш глибоководна - 1400м, хоча найчастіше воду дістають з тієї, що сягає 700 метрів.

Родичі з Києва вже багато років для приготування їжі використовують саме нашу водичку.

Кажуть, що місяцями  у пластикових ємностях стоїть і хоч би що - ніби щойно з крана — свіжа, м'яка і смачна.  Та річ   не в тім...

Ривок тарифів

 Завищені тарифи  на водопостачання водовідведення та інші послуги комунальників - проблема не нова і надто актуальна для всіх регіонів. От і до Куликівки докотилося. Нещодавно  тут оприлюднено   прогнозні  дані щодо нових  тарифів Куликівського ВУЖКГ, які після  громадського обговорення та слухань планують затвердити на сесії селищної ради.

Ціна  за спожиту воду, згідно з  розрахунками,   має зрости майже на 250%,  а за  каналізаційні стоки - на всі 260.  А це становить понад  16 гривень за куб водопостачання та 42 грн - водовідведення. 

То чи ж не золото з труб  біжить у Куликівці? Бо такі тарифи   можна вважати  найвищими в області і претендують на першість навіть по Україні. 

Колісний кримінал

А до чого тут колеса? Та хто ж його знає. Але от  така біда трапилася -  за  кілька днів після опублікування у місцевій газеті пропозиції по нових тарифах у  головного комунальника району Віктора Голованя роззули автівку.

Файненький джип, котрий вночі був припаркований біля п'ятиповерхівки, де і мешкає чиновник,  вранці стояв уже без коліс. У місцевих думки розійшлися.  Одні стверджують, що не випадково саме з ним таке трапилося, а інші кажуть, що така пригода не єдина - є ще кілька постраждалих від  колісних крадіїв. Тож звідси і запитання - до чого тут колеса?

Та ж люди всяке гомонять...  Сам же  потерпілий  не пов'язує те, що сталося, зі своєю професійною діяльністю,  вважає це справою звичайних крадіїв. А розрахунки тарифів називає чесними і прозорими.

 Молодий керівник управляє підприємством усього 5 місяців, утім спадщину отримав від попередників не найкращу — борги, зношеність обладнання і ще цілий ряд проблем. Тож тепер усіма силами намагається хоч якось  розрулити ситуацію.

Борги підприємства ще кілька місяців тому становили понад 700 тисяч грн. Завдяки обласним та районним субвенціям ситуація трохи покращилася — залишається 400 тисяч. Але  ж борги, як та снігова куля,  з кожним  днем  лише зростають.

Ковбасний погляд на проблему

Дещо відмінну думку по питанню тарифів має  депутат обласної ради,  керівник підприємства - відомого в області бренду ''Ковбаси від фермера''  Віктор Труш. 

- Погоджуюся, що  тарифи потрібно підвищувати,  але ж у розумних межах. Вважаю, що у даному випадку необхідно створити незалежну комісію, провести аудит, виконати розрахунки і визначити  чи дійсно у запропоновані тарифи закладено лише витрати підприємства на надання послуг населенню по водопостачанню і водовідведенню.

Утримання транспортних засобів та інші витрати підприємства,  що аж ніяк не стосуються даних послуг, жодним чином не повинні впливати на  розмір тарифів та  ставати тягарем для населення.

Влада обережно незадоволена

Подібну позицію озвучив і голова районної ради Юрій Крєпосний.

-  Розрахунки тарифів повинні бути прозорими. Необхідно максимально врахувати витрати підприємства, що стосуються саме надання  послуг по водопостачанню і водовідведенню. Утім це зробити не так вже й легко, адже є багато аспектів передбачити  які практично неможливо. Маю на увазі й аварійні ситуації, і людський фактор...

 Селищний голова Наталія Борщан   досить стримано  прокоментувала проблему.

Тарифи необхідно підвищувати - це вимога часу і обставин, а вже на скільки - нехай вирішують жителі селища і, звісно ж, депутати. Громадські слухання,  я думаю, прояснять картину.

Сліпі й глухі до проблем людей

Обуренню  ж людей запропонованими цінами немає меж.  Найбільш  активні   звернулися з  листом до селищної ради, де висловили своє невдоволення новими тарифами, чітко по  пунктах  аргументували свою позицію   (260 підписів) .

 - ВУЖКГ має безліч проблем, зокрема фінансових, і у даному випадку, завищуючи ціни на свої послуги,  намагається покрити свої борги за рахунок  споживачів. А це не припустимо, - вважає громадська активістка Лідія Митус. 

До речі, Лідія Борисівна вже має досвід відстоювання інтересів громади щодо несправедливих тарифів. Жінка три роки поспіль доводила незаконність двохставкового тарифу на опалення  у багатоповерхівках і домоглася  свого - таки визнали  її правоту. І цього разу   також  вона була одним із ініціаторів написання листа-звернення до відповідних  чиновницьких структур,  попередньо досить детально вивчивши це  питання і дійшовши висновку - тарифи штучно завищують.

Адже відомо, що Куликівське ВУЖКГ фактично є банкрутом і, звісно,  вийти з цієї ситуації можливо лише за рахунок добросовісних  та  мовчазних  платників.      

Про складнощі у роботі  даного підприємства  говорили і районні депутати на  грудневому пленарному засіданні, але  реальний і конкретний вихід із ситуації   так і не знайшли. Як варіант навіть мова навіть йде про закриття ВУЖКГ і започаткування нової комунальної організації.

Але борги - як по зарплаті, так і податкові та ще і  суттєві суми штрафів -  поки що не дозволяють це зробити. Але тут знову ж питання - як  фактично підприємство - банкрут може виносити на  розгляд сесії селищної ради  пропозицію   щодо підвищення тарифів? Це вже напевно  що правова колізія. 

От і блукають сліпий з глухим навпомацки, бо  рішення проблеми таки немає,  а люди і досі стурбовані  - а що як і справді  піднімуть тарифи до захмарності... Хоча,    зважаючи на  складність ситуації, багато хто  погоджується на запропоновані зміни в оплаті за воду, але  ціну 42 гривні за водовідведення всі як один вважають несправедливою і неприйнятною.

  Тож, напевно,  золота таки водичка тече по трубах у Куликівці і найдорожча  саме по каналізаційних... 

А питання  - хто винен, що робити, та  хто ж таки поцупив колеса  -  так і  залишається відкритим. Уся надія на громадські слухання,  які  відбудуться найближчим часом. Послухаємо...

Наталія Коновалова

Куликівка