«Хронічна недостатність мозкового кровообігу»

Згідно існуючим представленням хронічна недостатність мозкового кровообігу – це результат повільно прогресуючої недостатності кровопостачання головного мозку, яке призводить до розвитку множинних дрібно-вогнищевих некрозів мозкової тканини і поступовим порушенням функцій головного мозку.

Повідомляє лікар-невропатолог обласного госпіталю для інвалідів та ветеранів ВВв Преснякова О.В.

 Хронічна недостатність мозкового кровообігу – третя по причинам смерті і одна  з головних причин інвалідизації населення в багатьох країнах світу.

Для України ця проблема має не менш гостроту і медико-соціальну значимість.

Хронічна недостатність мозкового кровообігу  становить 67 % від усіх цереброваскулярних захворювань, з них 15-20 % обумовлені серцевою патологією, 47 - 55% атеросклеротичним ураженням судин мозку в поєднанні з артеріальною гіпертонією.

Хронічна цереброваскулярна хвороба по Чернігівській області дорівнює в 2011р -  7365,2 на 100 тис. населення, а в 2012р. -  7494,9.

Основними причинами, які обумовлюють виникнення і розвиток хронічної недостатності мозкового кровообігу є – артеріальна гіпертонія та атеросклероз, в залежності від цього виділяють гіпертонічну та атеросклеротичну енцефалопатію.

У переважної більшості хворих при хронічній недостатності мозкового кровообігу визначають ті чи інші фактори ризику серцево-судинних захворювань, з яких є ведучими:

- артеріальна гіпертонія (АТ 160/95 мм.рт.ст і вище);

- підвищений рівень холестирину у крові;

- захворювання серця (ІХС, ревматичні ураження, порушення серцевого ритму та інші);

- цукровий діабет;

- паління;

- надлишкова маса тіла;

- недостатня фізична активність;

- зловживання алкоголем;

- тривалі і часті нервово-психічні перенапруження (стреси);

- обтяжена спадковість (інсульт, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія у найближчих родичів).

Умовно розділяють два основних варіанти розвитку хронічної недостатності мозкового кровообігу:

а) при атеросклеротичній формі переважає ураження великих магістральних і внутрішньочерепних судин;

б) при гіпертонічній хворобі патологічний процес локалізований в основному в дрібніших гілках судин головного мозку, що приводить до розвитку дрібних вогнищевих порушень головного мозку.

Виділяють три стадії мозкового кровообігу

У початковій стадії мають місце, як правило суб’єктивні прояви: скарги на головний біль, відчуття нестійкості при ході, порушення сну, зниження пам’яті, підвищена втомленість, особливо при інтелектуальній діяльності, зниження працездатності.

В наступній стадії хронічної недостатності мозкового кровообігу вище вказані скарги наростають, працездатність падає, виникає легка скутість при ході, тремтіння кінцівок, головокружіння, відчуття нестійкості при ході, невеликі порушення пам’яті, депресія (психічні розлади).

У вираженій стадії хронічної недостатності мозкового кровообігу практично завжди визначаються певні зміни у психічному та неврологічному статусі: інтелектуальні порушення (порушення запам’ятовування, відтворення подій, рахунки, абстрактне мислення і ін.), органічні порушення нервової системи, які встановлюються лікарями. У цій стадії хворі потребують спостереження та лікування у невропатолога, психоневролога.

Профілактика (вплив на основні фактори ризику)

Важливе значення має виключення або корекція основних факторів ризику до яких крім артеріальної гіпертонії відноситься психоемоційне перенавантаження, паління, зловживання алкоголем, надлишкова маса тіла, недостатня фізична активність, захворювання серця, цукровий діабет.

Комплекс профілактичних заходів:

- Пропаганда здорового способу життя.

- Психотерапія.

- Лікувальна фізкультура.

- Фізіотерапія.

- Фармакотерапія.

- Санаторно-курортне лікування

Здоровий спосіб життя передбачає: організацію правильного режиму праці, відпочинку та харчування, виключення шкідливих звичок (паління та зловживання алкоголем), дієту з обмеженням повареної солі (до 5 г на день), загального калоражу, обмеження тваринних жирів, продуктів, які містять  холестирин (жирні сорти м’яса, печінка, яйця та ін.), оптимальну фізичну активність.

Хворі з початковими проявами хронічної недостатності мозкового кровообігу нерідко декомпенсуються при напруженій розумовій та фізичній праці. Їм протипоказана робота пов’язана з професіональною шкідливістю: вібрацією, нічними змінами, в гарячих та  гучних цехах. До загострювання захворювання часто призводить психоемоційні перенавантаження, конфлікти на виробництві та в побуті.

Психотерапія направлена на:

- вироблення у пацієнта правильного, спокійного ставлення до свого захворювання;

- психологічна адаптація до навколишнього середовища;

- усунення астенічних прояв захворювання;

- підвищення ефективності психічної та соціальної реадаптації хворих.

Лікувальна фізкультура – це активний метод загальної профілактичної терапії, що позитивно впливає на рівень артеріального тиску, серцеву діяльність, покращує мозковий кровообіг, підвищує фізичну працездатність, зменшує клінічні прояви захворювання.

В профілактиці та лікуванні хронічної недостатності мозкового кровообігу використовуються фізіотерапевтичні методи та санаторно-курортне лікування.

Важливе значення має своєчасне призначення лікарями фармакотерапії.

Адекватне лікування хворих з хронічною недостатністю мозкового кровообігу сприяє попередженню інвалідизації і передчасної смерті, продовженню активного повноцінного життя.