КРУ: Чому рибки у водоймах Чернігівщини стає все менше?

Відповідь на це запитання дав державний фінансовий аудит ефективності використання коштів державного бюджету на здійснення заходів з відтворення, охорони та селекції водних живих ресурсів за 2005-2007 роки.

У ньому взяли участь фахівці КРУ в Чернігівській області.

Законом України від 19.02.2004 № 1516-IV затверджено Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року. Вона передбачає виконання основних завдань щодо відтворення, охорони та селекції водних живих ресурсів.

На проведення цих заходів по Чернігівській області за 2005-2007 роки з державного бюджету виділено 7,49 млн.грн.

Проведений аналіз показав, що, незважаючи на щорічне збільшення фінансування, обсяги випуску водних живих ресурсів у природне середовище не збільшуються.

Використання бюджетних коштів на здійснення заходів з відтворення охорони та селекції рибних ресурсів за 2005-2007 роки недостатньо ефективне. Залишається проблемним питання щодо нарощування обсягів відтворення риби та її запасів.

Промисловий обсяг вилову риби по Чернігівській області зменшився з 120 тонн у 2005 році до 24 тонн у 2007 році. Фактична кількість вселених екземплярів також зменшилась у 2007 році в порівнянні з 2005 роком – з 2085 до 114 екземплярів.

Які ж саме фактори, за висновками аудиторів, перешкоджають нарощуванню обсягів відтворення водних живих ресурсів та їх запасів?

Недостатнє фінансування та незалучення всіх можливих резервів додаткових надходжень призводять до зношення матеріально-технічної бази органів рибоохорони та не сприяють покращенню ефективності їх роботи.

Рівень асигнувань з державного бюджету на оновлення матеріально-технічної бази Чернігівдержрибоохорони досить низький. Упродовж періоду, що досліджувався, фінансування на капітальні видатки здійснювалося лише у 2007 році в сумі 19 тис. грн.

З року в рік до потреби служби включались 1 мікроавтобус, автомобілі „Нива” та УАЗ, снігоходи „Рись” (від 5 у 2005 році до 2 на 2008 рік), мото- та гумові човни www.kapitan.ua, підвісні мотори тощо. Проте у жодного разу потреба не була забезпечена.

Поправити ж своє матеріальне становище, приміром, через механізм надання платних послуг Чернігівдержрибоохорони також не поспішала. Так, платні послуги у вигляді плати за талони та дозволи на право вилову риби служба надавала лише у 2005 році. Від цих послуг надійшло 860 грн. Решту коштів спецфонду по надходженнях від надання платних послуг формували кошти від реалізації майна (як правило металобрухту).

Ще одним резервом наповнення бюджету могла б стати реалізація вилученої у порушників риби. Однак, вилов або знищувався у присутності комісії або за безцінь передавався іншим організаціям. Так, між Чернігівдержрибоохороною та ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Чернігівхутро” 29.08.05 було укладено договір про продаж вилученої риби, на яку не було сертифікату, для відгодівлі тварин за ціною 10 коп. за 1 кг.

Зазначимо, що згідно з даними Головного управління статистики середня роздрібна ціна на живу (охолоджену) рибу на ринках Чернігівської області за 2006-2007 роки склала 9,34 грн. Тобто, майже в 100(!) разів перевищувала ту, за якою вона реалізовувалась. Таким чином до бюджету можна було б залучити до 191 тис. грн. Але механізм реалізації конфіскованої риби досі законодавчо не розроблений.

Недосконалість системи впливу на порушників та відсутність відчутних важелів впливу на них призводять до втрат водних живих ресурсів у водах регіону, — друга причина, що суттєво впливає на відтворення рибних запасів.

Понад 20 тонн або близько 10 відсотків риби, виловленої на Чернігівщині у 2005-2007 роках, було добуто незаконним шляхом. Штрафи за незаконну реалізацію риби порушників не лякають. Адже розмір штрафних санкцій, визначений законодавством, замалий. Тож чого дивуватись, що впродовж останніх двох років до адміністративної відповідальності систематично притягувались одні й ті ж особи — по 24, 34, а деякі 74 і 94 рази!

Цікаво, що з 2802 справ, які Чернігівдержрибоохорона передала до суду, інформація про прийняття рішення відсутня по 2120. Втім, навіть за наявної інформації 57 рішень судів відмовляють у притягненні затриманих осіб до адміністративної відповідальності... в зв’язку зі збігом двомісячного терміну, що передбачений чинним законодавством. Хоча по кожному з цих рішень протокол до суду направлявся своєчасно і більше 2-х місяців знаходився на розгляді в суді.

Незацікавленість користувачів з проведення заходів з відтворення рибних ресурсів та відсутність важелів впливу на них органів рибоохорони — ще один фактор, що негативно впливає на відтворення водних живих ресурсів.

Стан запасів водних живих ресурсів, їх зміна у зв’язку із проведенням заходів по зарибленню, враховуючи обсяги вилову, на обласному рівні не досліджується, як і необхідний обсяг щорічного зариблення. Користувачі, які займаються відтворенням водних живих ресурсів, також не володіють даною інформацією.

Бюджетні асигнування на виконання заходів з відтворення водних живих ресурсів були виділені за досліджений період тільки раз у 2006 році одному користувачу (ТОВ „Штиль”) в сумі 50 тис. грн. Інші 7 користувачів проводили зариблення за рахунок своїх коштів, але в дуже обмежених обсягах і не кожного року (2005 рік – 1 користувач, 2006 рік – 6 користувачів, 2007 рік – 4 користувачі).

Плани щодо виконання робіт з уселення водних живих ресурсів у 2005 році на Київському водосховищі виконані на 23%, на р.Десні зовсім не виконані, у 2006 році на р.Дніпрі – на 16%; у 2007 році на р.Дніпрі —на 0,04%, а на р.Десні зовсім не виконані.

Фактична кількість вселених екземплярів також зменшилась у 2007 році в порівнянні з 2005 роком – з 2085 до 114 екземплярів.

Відсутність скоординованості дій між виконавцями заходів з селекції водних живих ресурсів та недостатній внутрішній контроль не сприяють розширенню селекційно-племінної бази та можуть призводити до втрати цінних видів риб та племінних ресурсів, — дійшли висновку аудитори.

У жовтні 2006 році ДП «Науково-селекційно-генетичний центр рибництва» прийняло від ВАТ «Полтаврибгосп» та передало ВАТ «Чернігіврибгосп» осетрові види риб в загальній кількості 340 голів (531 кг) для утримання, вирощування та для формування маточних племінних стад. Лабораторія ВАТ «Полтаврибгосп» при цьому видала посвідчення про те, що жива риба задовольняє медико-біологічним і санітарним нормам якості... А далі почалась паперова тяганина.

Протягом грудня 2006 року ДП «Науково-селекційно-генетичний центр рибництва надсилав листи ВАТ «Чернігіврибгосп» з проханням підписати договір про утримання та вирощування осетрових видів риб. Наголошувалось, що зазначена в договорі риба є державною власністю. У свою чергу ВАТ «Чернігіврибгосп» пояснювало причину не підписання договору „відсутністю перспективи отримання і розвитку власного поголів’я осетрових риб, не врахування технологічного циклу вирощування осетрів та не надання необхідних документів”.

Поки йшла ця переписка на ВАТ «Чернігіврибгосп» фіксувалися факти „відходу” осетрових. Інакше кажучи, риба почала дохнути. Як вказувалось в акті комісії спеціалістів ВАТ «Чернігіврибгосп», „з причин довгої загрузки ослабленої риби з пруду, забиття мулом жаберного апарату риб, поганої якості води у цистерні для транспортування та відсутності можливості промити рибу після відвантаження”. За участі провідних ветеринарних лікарів Чернігівської обласної ветеринарної лікарні були проведені ветеринарно-санітарні експертизи риби. Акти обстеження містили висновок: „риба загинула в результаті недостатнього нагулу – виснаження”. Осетрових (всі 340 екземплярів) списали.

На жаль, це не єдиний приклад втрати племінної риби. 01.05.2007 посадовими особами ВАТ «Чернігіврибгосп» був встановлений факт крадіжки племінного поголів’я коропу рамчастого (самки) у кількості 26 штук вартістю 9,23 тис.грн., придбаних за бюджетні кошти. Згідно з заявою товариства до УМВС України в Чернігівській області за фактом крадіжки порушена кримінальна справа.

Ці та інші фактори призвели до того, що загальний вилов риби по Чернігівській області за останні 3 роки скоротився в 5 разів.

Таким чином сьогодні прослідковується чітка тенденція до занепаду рибогосподарської галузі та, як наслідок, зниження рівня забезпеченості населення високоякісною рибною продукцією вітчизняного виробництва, що може поставити цей сегмент продовольчого ринку в повну залежність від імпортерів. Розв’язання зазначених питань потребує державного втручання.

За результатами аудиторського дослідження фахівці КРУ підготовили низку пропозицій як на місцевому, так і на державному рівні.

Тетяна ГРЕЧКО, заступник начальника відділу аудиту
бюджетних програм та місцевих бюджетів
КРУ в Чернігівській області

Фото: Сергій СТУК