Чернігівські «регіонали» змінили прапори, але не змінили звички

Клеймо «регіонал» уже давно увійшло в побут українців як лайка, тож чернігівські посадовці швиденько зорієнтувалися та сховалися під інші партійні кольори, сподіваючись на коротку пам’ять виборців. Хоча чернігівська команда «Партії регіонів» і перефарбувалася частково в «Наш край», але методи вирішення власних проблем залишилися тими ж, що й за часів Януковича.

Свою команду «регіонали» формували не одну п’ятирічку, тож усюди мали своїх людей і звикли розв’язувати проблеми одним дзвінком. Аналіз їхніх зв’язків підкреслює, що «регіонали» у вирішенні власних справ пустили в дію ледь не все родове дерево.

Колишні «регіонали» підняли голови та обома руками гребуть кредити

На останній сесії Чернігівської міської ради депутати мали розглянути питання щодо подовження договору оренди Чернігівської ТЕЦ із фірмою «ТехНова» строком до 2034 року. Це дозволило б орендарям узяти величезний кредит Світового банку.

Тож не дивно, що на сесію прийшла обурена чернігівська громада, яка не погодилася брати на себе зобов’язання в сплаті кредиту розміром у 36 млн євро, бо жодних гарантій, що «ТехНова» виконає зобов’язання перед банком, немає.

Нагадаємо, що команда «регіоналів» Соколов-Бистров уже має аналогічний досвід лобіювання, вони й минулого разу проштовхували питання подовження договору оренди Чернігівської ТЕЦ із фірмою «ТехНова». Однак за цей час на підприємстві фактично нічого не покращилося.

Аналогічна ситуація склалася і з «Чернігівводоканалом», коли «регіонали» взяли кредит на майже 23 млн євро. Уже за рік-два деякі агрегати доведеться списати, а кредит майже в 600 млн гривень ще не погашений і практично лежить на плечах чернігівців. У людей з’являється логічне запитання: «Навіщо заганяти місто в боргову кабалу?»

Як Віктор Бистров заробляє бонуси для «Нашого краю»

Якщо раніше всіх собак вішали на міського голову, то нині Соколов зайняв більш-менш нейтральну позицію. Натомість на політичну арену вийшов його однопартієць Віктор Бистров.

Під час попередньої каденції Чернігівської міської ради він стояв на чолі грошових потоків, тобто працював начальником фінансового управління. Маючи такий досвід за плечима, він і сьогодні усіляко намагається посилити вплив фракції «Наш край», правильно розподіливши сили та можливості партії.

Колишні «регіонали» можуть подавати своє лобі під будь-яким соусом, однак основа їхньої страви — особисті інтереси та заробляння бонусів для партії. Сюди і входять тендери, державні замовлення та інші можливості занурити руку в міську скарбницю.

Тобто за сприяння колишніх «регіоналів», ТЕЦ та «Чернігівводоканал» можуть опинитися на межі банкрутства? Тим часом інші члени «Нашого краю» намагаються відволікти чернігівців встановленням спортивних майданчиків та іншими другорядними справами.

Ринок громадських перевезень монополізують вихідці з «Партії регіонів»

Судіть самі, у Чернігові працює 43 автобусні маршрути, із них 95 % обслуговують приватні перевізники. Чи будуть вони зацікавлені в тому, аби транспортну мережу було реформовано так, щоби на вигідних для міста умовах одну частину маршрутів обслуговувало комунальне підприємство, а іншу — їхні конкуренти? Звісно, ні.

Нагадаємо вам про Володимира Вакуленка, який почав сімейний бізнес у сфері громадського транспорту ще в 1984 році. Разом із родичами він утворив приватне підприємство ТОВ «Пассервіс-Люкс» та водночас мав вплив на державне підприємство «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс».

У 2008 році він обійняв посаду віце-президента ВГО «Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників», а генеральним директором «Чернігівавтосервіс» став брат дружини — Володимир Козир.

Відомий перевізник також працював помічником різних депутатів протягом чотирьох останніх скликань Верховної Ради України. Спочатку на представника «Партії регіонів» Олександра Ярославського, тепер — на донецького депутата Ігоря Шкірі, що представляє партію «Відродження», але довгий час був членом «Партії Регіонів».

Поки старший Вакуленко допомагає колишнім «регіоналам» у парламенті, молодший Вакуленко займається сімейним бізнесом у Чернігові та обіймає посаду директора ТОВ «Автоекспрес».

Не дивно, що він теж колишній представник «регіональної фракції», а нині депутат від «Нашого краю», та ще і член комісії з питань транспорту (найкраще місце для власного лобі).

Підкреслимо, що за даними Єдиного державного реєстру, засновником ТОВ «Автоекспрес» є ТОВ «Пассервіс-Люкс», яке заснував Вакуленко старший. «Пассервіс» — дочірнє підприємство ПАТ «Чернігівавтосервіс», генеральним директором якого є депутат Чернігівської міськради від партії «Наш край» Володимир Козир. Кінцевий бенефіціарний власник «Пассервиса» — Олена Вакуленко, яка проживає за тією ж адресою, що й Сергій Вакуленко.

Ще одне болюче питання — компенсація за пільгові перевезення

Під час роботи колишнього міського голови Олександра Соколова (до речі, теж представник «Партії регіонів») міські перевезення перетворилися майже на монополію. Та ще й компенсацію з бюджету за перевезення пільговиків отримувало лише одне підприємство — ДП «Пассервіс».

У 2015 році підприємство отримало з держбюджету 2,97 мільйона гривень та ще 200 тисяч гривень із міської скарбниці на дачні перевезення. Іншим автобусним перевізникам — нічого.

Цікаво, що якщо розділити ці майже 3 мільйони гривень на 365 днів, то ми отримаємо неймовірну цифру — «Пассервис» мав би перевозити в середньому 105 осіб на кожному маршруті в день! Це неможливо хоча б тому, що пільговикам надається лише 1 безкоштовне місце.

При цьому на своїх маршрутах водії інколи нахабно виштовхують з автобусів воїнів АТО, інвалідів та інші пільгові категорії населення, відмовляючи в безкоштовному проїзді, мовляв, пільгове місце вже зайнято.

«Регіоналівська» команда попереднього мера не лише посилювала вплив наближених до себе перевізників, а й дозволяла їм висмоктувати з бюджету останні соки. Неабияк їм у цьому допоміг уже згаданий вище секретар Чернігівської міської ради Віктор Бистров, який тоді обіймав посаду начальника фінансового управління.

Щоби там не казали про нову владу, але вона разом із громадськими активістами намагається відстояти інтереси громади. Це автоматично робить їх ворогами команди «Нашого краю», яка останнім часом застосовує всі свої вміння та навички, щоби потопити неугодних та зберегти шалені грошові потоки «для своїх». Тим не менш їм уже давно слід зрозуміти, що країна змінилася, тож тепер у пріоритеті звичайні люди, а не інтереси окремих впливових колись людей.