Лілія Черненко – знову в зоні...

Нинішній 2011 рік для Прилуцької виховної колонії – особливий: 25 років тому саме в цій українській колонії для неповнолітніх народився літературний журнал з символічною назвою "Горизонт".

У ньому вихованці робили свої перші кроки до творчості. За чверть століття журнал став своєрідним брендом колонії, його оригінальною літературною візитівкою.

Біля витоків створення літературного альманаху стояли письменники Лілія Бондаревич-Черненко і Юрко Покальчук, який останні 16 років видавав його разом з вихованцями установи. Колектив із вдячністю береже пам’ять про цю талановиту, щиросердну, дивовижну людину, котра жила надзвичайно яскраво і протягом тривалого часу віддавала Прилуцькій "малолітці" частину своєї душі й таланту.

Нині "Горизонт" отримав новий подих, нове, вже друге своє, життя – він виходитиме ще й у форматі щоквартальної газети "Горизонт". Для редагування видання начальник колонії, підполковник внутрішньої служби В’ячеслав Радченко запросив Лілію Черненко – професіонала, досвідченого журналіста й відому письменницю, лауреата багатьох міжнародних і всеукраїнських премій, яка вже свого часу працювала в колонії вчителем етики та естетики.

Саме вона написала й видала резонансну книгу "Зона грає блюз", де підсумувала досвід свого 13-річного спілкування з мешканцями "країни неволі" і своє бачення української "малолітки". До речі, заради "Горизонту" пані Лілія пішла зі своєї посади в авторитетній газеті "Прилуччина".

Перше число оновленого часопису вже вийшло, а вихованці колонії готуються до святкування "срібного" ювілею свого видання. Його редакційна політика зберігається – "Горизонт", як і раніше, розповідатиме про життя колективу установи, сприятиме розвитку творчих здібностей вихованців. "Взагалі, "Горизонт" – це крок до Духовності, – переконаний В’ячеслав Радченко, – дієвий крок до "незакритості" закритого закладу й розуміння тих важливих завдань, які тільки на перший погляд здаються внутрішніми. Адже, дбаючи разом про позитивні зміни в пенітенціарній системі, ми дбаємо про благополуччя і спокій суспільства".

Вихованці радіють поверненню Лілії Черненко до установи і сподіваються, що невдовзі стануть героями нової книги талановитої письменниці. Власне, пані Лілія всерйоз розмірковує над продовженням своєї "Зони…”, яка знову заграла блюз.