Хто за Януковича, злазь!? або По кому пробив “Передзвін Придесення”?
Панове читачі, можете не проглядати цього матеріалу “Високого Валу”, бо нашого Інтернет –видання не існує! А значить все, що буде написано далі - чистісінької води плід ВАШОЇ уяви. А що надряпано НАШИМ віртуальним пером про п’ятий фестиваль „Золотий передзвін Придеснення” - це дрібничка , що зачепилася за сервер. Так що - не звертайте уваги, а значить і - не ображайтеся.
“А губернатор обзивається-я-а-а...”
- Інформатори... в найкращому розумінні цього слова, – так звернувся чернігівський губернатор Владислав Атрошенко до журналістів, які зібралися у найбільшому залі обласної адміністрації. Причому Владислав Анатолійович після першого слова зробив таку загадкову паузу, що зал кількома сотнями легень затамував дихання.
Правий, мабуть, був дідусь Фрейд із його теорією обмовок. Але це був тільки початок!..
До теми:
Ким тільки журналістів не називали за півтори години зустрічі чиновники від влади і засобів масової, не побоїмося цього слова, інформації!
Втім губернатор дав відмашку – говоріть усе, що думаєте. Сьогодні, заради свята, можна:
- Журналіст повинен казати правду! І жоден чиновник не може сприйняти це як особисту образу.
Обстріл компліментами
Дульки дві! Журналістам одразу слова не дали. Вхід вступила важка артилерія від влади і чиновників. Як вони нас тільки не ублажали! Як не облизували! Ким тільки не обзивали?!
І сівачами, і орачами, і творцями історії краю!
Виявляється це саме ми, мов садівники, прививаємо народу рівень духовності і освіченості! Це ми несемо суспільну злагоду, займаємось відродженням виробництва і, напевне, підвищенням надоїв молока.
„Мамо, а він мене знову коровою обізвав!!!”
Саме журналістам, виходить, необхідно глибоко поклонитися і побажати рясного засіву і щедрого ужинку. Та ми ще й хлібороби! Ну, хлопці, ви даєте!
Однак виявилося, що насправді ми - будівельники!
Якийсь дядечко із партії Вужа, що українцям не чужа, почав гіпнотизувати нас, що ми будуємо нову Україну, нову добу.
„Ну от, самі нічого робить не хочуть, а нас знову заставляють!”
Він, як потопаючий, закликав нас працювати і на об’єднання, і на щасливу долю, і агітував, що владі треба об’єктивність. Та Господь з вами, Іване Сергійовичу, яка там об’єктивність, коли вам на Київ у Держкомітет, переганяли стільки грошей, що телерадіокомпаніям лінзу для об’єктива купити було неможливо! Мало не зігнулися від вашої об’єктивності!
Ху-у, добре, що хоч словами ловкими завершив:
- Щоб після того, як ми підемо, життя було краще!
Буде! Ідіть уже швидше! Молимо Всевишнього, аби тільки мародери не поверталися!
На полі куликовому..?
Далі бойові дії тривали з перемінним успіхом. Одні дякували, вибачте, іконостасу київських гостей у президії за все - все - „Кожен кулик своє болото хвалить”.
Інші огризалися, що нова влада почала звільняти у районах „професійні журналістські кадри” за підтримку під час президентської тусовки кандидата від влади:
- Сподіваюся, що гоніння на редакторів припинять, а звільнені повернуться на роботу!
Шквал оплесків! Якщо по ним судити, то Януковича варто негайно повернути на трон!
Аж тут, нарешті, налетіли помаранчеві вершники-чапаєвці і задавили бунт на кораблі:
- Скажіть спасибі, що проти вас хоч кримінальних справ не порушили!.. Пишіть заяви на звільнення! Відчуйте свободу!
У черзі за нагородами
За нестачею часу президія і вся журналістська рать врешті-решт плюнули на суперечки і почали нагороджуватися!
А кого у нас нагороджують?
Правильно, тих хто ділить нагороди! Так було в усі часи! І наші, помаранчеві, не виняток. Як кажуть у нашому народі, ласкаве телятко дві матки ссе. Це про нас, про українців!
Газета „Чернігівський вісник” викинула незалежний коник півроку тому і була відлучена від обох грудей влади: і від грамот, і від подяк. Помаранчеві „Сіверщина”, „Біла хата” та „Світанок над „Сіверщиною”, які воювали за Ющенка „не щадя живота свого” - пролетіли, як фанера над Парижем. Нащо їх нагороджувати і задобрювати – все одно на Віктора Андрійовича працюватимуть!?
„По кількості нагород я суджу про загнивання держави –казав хтось мудрий ще до нашої ери. Це підходить і до епохи Леоніда Ілліча та Леоніда Даниловича...”
„Високому Валу”, якому зробили ласку і надали честь бути присутнім на нагородженні, дістався облизнень. Найбільший серед Інтернет-видань. Дякуємо, за довір’я! Виправдаємо! Нас іще жодного разу не посилали ні на Ю, ні на Я, ні на іншу літеру!
Хоча, солі на одне місце нам насипали, мовляв вас нема, як Інтернет-журналістики взагалі, і Інтернет-видання „Високий Вал” зокрема.
- Людоньки, шо ж це робиться! Хулігани від влади жизні лішають!
Королі і капуста
Закінчилося все прекрасно, як завжди. Справжні королі, що сиділи у президії, перїхали кудись і у гарному місці „Отведали чем Бог послал” з нагоди п’яного ювілейного фестивалю журналістики „Золотий передзвін Придеснення”. А основна маса журналістської братії, за винятком деяких ображених, на своїй тусовці у іншому кінці міста – подалі від королівського столу – хрумала не лише капусту на „журналістській гостині”.
Розповідають, що підступний журналіст „Високого Валу” нахабно пробрався на цю тусовку за помаранчевим талончиком, вправно схрумав усі харчові запаси невіртуальної „гостини” і зник у невідомому напрямку. Подейкують, що побіг вчитися журналістиці „настоящим образом”!
Кажуть, цим він завдав найбільш дошкульного удару і підірвав бойовий дух організаторів фестивалю. Чим би дитя не тішилося - аби не плакало!
А як ви думаєте?
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 7087 |
Коментарі (14)
Philios | 2005-06-09 14:07
Володимир Сухий | 2005-06-08 17:37
Є люди у яких в гові простір і політ, а є митці (обожнюю це слово) у яких в голові вузенький коридор. І вони, бідолашні, ніяк не можуть за цей коридор навіть визирнути. А цей фестиваль - типовий продукт пострадянської епохи, з усіма витікаючими і втікаючими.
Профільні фестивалі мають бути організовані профільними незалежними професійними організаціями. Тобто такими структурами, яким від цих самих журналістів власне нічого не потрібно.
І ще мені дуже подобається премія або номінація під назвою "За об"єктивне висвітлення роботи органів державної влади"... А яким власне ще може бути таке висвітлення у професійного журналіста. Примітно, що в цій номінації перемогла "Деснянська правда" (бурниє аплодісмєнти)!
І останнє. Проза життя у тому, що якщо б "Високий вал" або особисто Влад отримав би щось на цьому суперфесті, вою було набагато менше. Це називається людський фактор... :о))))))))
некто Бабель | 2005-06-08 15:22
Влад, а банкет мы себе и сами устроим, возьмём водяры, селёдочки и посидим как люди, а не как свиньи у пойла барского... ;-)
Олександр | 2005-06-08 09:27
"Не треба виправдовуватися!"- закликають вони владу. Ото вам і вся солідарність. Влада і не виправдовуватиметься. Розправившись з іншими, вона швидко зрозуміє, що таким чином можна чинити з будь-ким, незалежно були в нього помаранчеві чи біло-блакитні заслуги.
Склалося враження, що "помаранчеві вершники-чапаєвці" закликають владу скоріше придушити всіх, хто їм не подобається, будь-якими методами. Але так не буває: "ми зараз в ім"я справедливості трошечки попорушуєм закони, зате потім настане ну повний розквіт законовладдя".
А щодо нагород, то владні нагороди (за деякими виключеннями) ганебні для журналіста.
Матеріал написаний класно, але в ньому переважає особиста образа.
Олег - Валерію | 2005-06-08 09:09
Уважаемый редактор! Может лучше про реактор,
Про любимый лунный трактор? Ведь нельзя же, год подряд
То тарелками пугают, дескать, подлые, летают,
То у вас собаки лают, то руины говорят.
Мы кое в чем поднаторели - мы тарелки бьем весь год,
Мы на них уже собаку съели, если повар нам не врет.
А медикаментов груды - мы в унитаз, кто не дурак,
Вот это жизнь! И вдруг Бермуды. Вот те раз, нельзя же так!
Мы не сделали скандала - нам вождя недоставало.
Настоящих буйных мало - вот и нету вожаков.
Но на происки и бредни сети есть у нас и бредни,
И не испортят нам обедни злые происки врагов!
Вибачте за розлоге цитування! Але чомусь мені, підступному, здається, що це не "людям непотрібна преса". Є сенс говорити про те, що люди звикають до того що їм пропонують. І до неякісного також із попутною втратою інтересу до явища. Інша річ, що їм майже ніхто не пропонує ІНШІ стандарти якості. А запропонувати має той, хто з великою цікавістю ставиться до своєї справи і любить її до глибини власної кишені. Тобто, щось якісне виникає не тоді, "коли є попит", а коли є концентрація волі у того, хто пропонує, тобто коли збирається критично необхідна маса людей, які серйозно ставляться до власного призначення, а не відбувають. Як сказала одна одіозна фігура (альтернативний представник вітчизняного політикуму):
"Бог створив цей світ, коли зацікавився собою!". Тільки так. І вибачайте за зайвий пафос...
Валерій | 2005-06-08 08:42
Вручення нагород у втіленні начальника управління в справах преси Никоненка, у мене чомусь викликали асоціацію „свині, свині до корита”. Не ображайтесь колеги... сам там був. Тому самому ніяково. Але, що поробиш, коли тебе висуває колектив.
Взагалі вважаю, що фестиваль у тому вигляді, в якому він зараз існує, себе пережив. Але треба ж про щось чиновникам звітувати. Тим більше, що сценарій заходу універсальний. Підходить і для „Передзвону... „ і для балу чемпіонів. Хоча, на мою думку все таки потрібен день, коли б люди однієї професії змогли зібратися на тусовку. В Чернігові, це ще інколи трапляється, а в районах? Хто і як це повинен робити? Напевне ж не тільки адміністрація, а спілка журналістів. Голову Леоніда ельника, якої можна побачити лише на таких заходах. До речі, коли коропський редактор виступав з неоднозначною критикою районної влади, чомусь ні слова не було про спілку журналістів, до якої входять майже всі співробітники районних газет. І саме спілка мала б в першу чергу захищати права „переслідуваних”. Але про неї ні слова. То може воно лише для того, щоб грамоти вручати?
Що до репліки Юрія про якість ЗМІ в області, багато в чому згоден, але критикувати кожен може. Та газета „заангажована”, та з передруками, та про політику не пише. Тих взагалі не помічають. Але скажіть будь-ласка, чи потрібна місту і області чесна, виважена, оперативна, гостра преса. Так, скажете ви. А я скажу, що ні. Непотрібна. Тому, що коли щось потрібне суспільству воно з’являється. Але в Чернігові, на моє переконання такого бажання немає. Окрім читачів, які ще не розучились читати газети і яких не відвернуло від телевізора, чесна і порядна преса не потрібна. І влада, і політики, і бізнес хочуть використовувати пресу як повію, і одночасно вимагати від неї цнотливості. Та ще й повчають, мовляв „працювати” краще треба. Але ж, панове, будьмо чесними. Або повія, або черниця. Хоча , як колись сказав покійний Олександр Кривенко: Потрібно визначитися ким себе вважати — гетерою, чи простою б...ю?”.
Автору. А самолюбування можна було б і менше.
Перехожий | 2005-06-07 17:56
Щоб не повадно було брехати і плазувати.
Цікаво, прокуратурі це все взагалі не цікаво? Нема складу злочину?
Олексій Дашевський | 2005-06-07 17:51
А вашему сайту ребята хочу пожелать хорошего трафика и долголетия. Вам стойкости и здоровья.
Насчет наград могу добавить, что учитывая тот факт, что ее получил и главный редактор Коропских "Новых горизонтов", то я очень рад, что вы не попали в список от"меченных".
Удачи Вам, а нам побольше интересных материалов на вашем сайте!!!
Лаур-Балаур | 2005-06-07 17:10
Віталій Голець | 2005-06-07 16:18
сергей | 2005-06-07 14:10
Информаторы .... политруки .... а по-прежнему - комисса.... тьфу-ты - пропагандисты!
обнять и плакать!
Юрий | 2005-06-07 11:06
Юрий | 2005-06-07 11:04
Это особенно заметно в плане подачи материала, насыщенности реальными фактами, остротой проблемы, социальной значимости и бескомпромиссности - всего этого не хватает местной прессе. И в это вина, во-первых, прежде всего, тех, кто проводит такую "редакторскую политику" в СМИ. А во-вторых, отсутствие достаточного количества средств для нормальной работы. Те же кто и сумел заработать на этой тяжелой ниве капиталы, боятся потерять их, став неугодными власти. У них одна дорога, скидываться на общаг в День журналиста для принятия "высоких гостей".
Посмотрите на этого товарища, что изображен на снимке в первом ряду, этот пан, руководит Черниговской областной телерадиокомпанией не первый год. И кажется, бывший работник правоохранительных органов. Несколько лет тому назад на баланс нашей Облтелерадиокомпании была передана передвижная студия-автобус, способная вести репортажи в прямом эфире, делать монтаж и т.д. Стоимость оборудование - не один миллион грн. Вы где-нибудь видели ее в работе? Вы видели хоть один прямой репортаж на нашем местном ТВ? Говорят, она не работает потому, что ее нечем заправлять, скрутне становище и т.д. А может просто это никому не надо? А так все материалы проходят нужный контроль и нет никаких неожиданностей.
Так что „Золотий передзвін Придеснення” - это перезвон стаканов с водкой и не больше. И будет грустно, если кто-то обидется. Господа журналисты, на работу нужно ходить РАБОТАТЬ. Признайтесь честно, не выйди в эфир, не напечатайся завтра добрая половина СМИ, горожане этого никогда не заметят. Нужно работать так что бы ваш труд был заметен. Возьмем тот же "Гарт" - половина газеты - перепечатки из Интернета или других изданий. "Черниговские Ведомости"- чересчур коньюктурны. "Весть" до недавнего времени о политике не писало вообще, мол "не турбує читачів". И этот список можно продолжать до бесконечности. Кому вообще нужна такая пресса? Тупым обывателям? Извините, не на тех нарвались! Дудки-с. У нас сейчас как раз ситуация, когда журналистика существует ради журналистики, а не для людей. Так что с праздничком, дорогие мои!
Юрий | 2005-06-07 09:51
А серьезно, и вправду в региональной журналистике необходимы серьезные потрясения и новые лица.