Останнє оновлення: 17:22 понеділок, 20 листопада
Археологія і сьогодення
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Відверта бесіда з археологом Ігорем Ігнатенком під час «Вечері на Свободі»
Відверта бесіда з археологом Ігорем Ігнатенком під час «Вечері на Свободі»

Відверта бесіда з археологом Ігорем Ігнатенком під час «Вечері на Свободі»

Історик, археолог, голова Клубу історичного та археологічного моделювання Ігор Ігнатенко в студії Svoboda.FM під час програми «Вечеря на Свободі» говорив, звісно, про археологію у Чернігові, зокрема в контексті неоднозначних реконструкцій, що тривають останній рік.

«Вечеря на свободі» – це спілкування добрих знайомих, які врешті-решт стануть справжніми друзями або принаймні не залишаться байдужими.

– Будемо говорити про історію Чернігова і про те, яким своє місто відкривають для себе чернігівці. У нас є такий шанс просто зараз, оскільки в центрі міста тривають реконструкція та будівельні роботи. Ігорю, як ви вважаєте, там все вже досліджено істориками чи можна ще нове щось виявити?

– Я навіть не уявляю, коли може бути все досліджено! Одні об’єкти досліджуються, а тим часом накопичуються нові матеріали для нових досліджень. А з приводу того, що чернігівці по-новому відкривають своє місто, то це швидше загальна тенденція. Як історик можу сказати, що найбільше ми дізнаємося про своє місто чи країну якраз з описів чужоземців, тих, хто приїздить, помічає відмінності і пише про них. А людина що?.. Думає: ось так живу, батьки так жили, діди так жили…Тому, я думаю, можливо гості нашого міста, туристи можуть дещо і самим чернігівцям розповісти з того, що місцеві не знають.
Я виклав у Фейсбук свою невеличку розвідку з приводу ями в сквері ім. Хмельницького, довкола якої зчинилося багато шуму. Спробував вирахувати за старими кресленнями, що це була за будівля. Вона не являла собою щось унікальне. Це була двоповерхова споруда ХІХ століття, зруйнована під час другої Світової, і на кресленні 1943 року вона вже такою зафіксована. Житлова будова, нічим особливо не цікава.
Проте у соціальній мережі виникла справжня суперечка з приводу того, що вважати більш чи менш цінним, і чи можна з впевненістю висловлювати думку, не дослідивши остаточно об’єкт.
Це складне питання. Звичайно, можуть бути цікавинки і навіть відкриття там, де ми цього не чекаємо знайти.
Для прикладу розповім історію про будівлю яка теж ніби звичайна і нічого унікального собою не являла. 1974 року відомий чернігівський краєзнавець, архітектор, археолог Андрій КАРНАБЕД проводив дослідження по ходу будівництва теплотраси, і в районі Алеї Героїв натрапив на завалений підвал якоїсь споруди ХІХ століття, яка згоріла під час другої Світової. Коли залишки ці розбирали (а, на щастя, розбирали частково вручну, то суцільних розкопок не було, археологи-аматори працювали не за гроші, а за ідею), то під час робіт знайшли оплавлену скриньку. Її віддали на зберігання в фонд заповідника «Чернігів Стародавній».
І якось головний зберігач Ольга ТРАВКІНА зацікавилася, що ж це за шматок оплавленого металу? Стали роздивлятися, що на ньому написано, і виявилося, що це срібна скринька-ковчег, де були мощі св. Дмитра РОСТОВСЬКОГО, автора відомого твору «Четьї Мінеї». Він був ігуменом чернігівського Єлецького монастиря за часів Івана МАЗЕПИ. Ось така річ була знайдена в завалі.
Виявляється, що мощі передали з Ростова до Чернігова на сторіччя упокоєння Дмитра РОСТОВСЬКОГО. А вони передавались від одного священика до іншого через сім’ї, дітей, а зараз вони повернуті й роздані по різних церквах Чернігівщини. Такий от приклад, що можна знайти на місці зруйнованого будинку.

– Нещодавно чернігівські школярі знайшли клад срібних монет. Тобто і зараз знахідки серйозні можливі?

– Звичайно! Пошук скарбів – це така собі лотерея, оскільки люди їх ховали для того, щоб інші не знайшли. Цього року Чернігівщині двічі пощастило. Ви знаєте, можливо, ще про скарб часів Київської Русі із золотими предметами, вилучений у «чорних» копачів?.. До речі, біля радіостудії, де ми з вами зараз (вул.Реміснича, 49 – ред.), було знайдено кілька скарбів, і, думаю, що знайдені ще не всі.
До речі, вулиця Реміснича була Любецькою дорогою з часів Київської Русі. Це одна з найдавніших вулиць Чернігова, яка збереглася. Вона була багатою вулицею, де жили ремісники. Розкопки початку 2000-х років біля податкової виявили будівлю ХІІІ століття, яка служила ювеліру тих часів. Золота і срібла там не знайшли. Він, видно, встиг їх сховати, але там було кілька десятків матриць для виготовлення різних ювелірних виборів. Під МакДональдсом знайшли майстерню котельника. Тобто це була вулиця, де жили успішні підприємці передмонгольських часів, а можливо й люди при владі, які просто не встигли втекти і забрати свої речі.

– Якщо вести мову про реконструкцію скверу біля П’ятницької церкви, то давайте поговоримо про самі будівлі довкола цієї церкви, про дзвіницю, рештки якої знайшли. Наскільки доцільно було би законсервувати їх, як ви вважаєте?

– Думаю, варто визначитися що саме варто відновлювати. Це не тільки моя особиста думка, ті хто займаються старовиною, мене підтримають: перше, ніж відновлювати щось вже зруйноване, краще спробувати зберегти те, що існує.
У старій частині Чернігова є дерев’яні, напівдерев’яні будиночкі, де нижня частина цегляна. Так от я, той, хто займався давньою архітектурою Чернігова, зі здивуванням виявив, що ті будинки, які не вважав старовинними, були ХVIII століття.
А коли розвалювалася військова частина по вул. Шевченка (полк зв’язку), я зайшов зі своїми учнями в підвали, і виявилося, що то підвали ХVII століття. Штаб – це будинок ДУНІНА-БОРКОВСЬКОГО, перебудований в ХІХ столітті. Заходиш вниз – і те саме, що в Єлецькому монастирі…

– Як можна здійснити повний моніторинг старовинних будинків? Це обов’язок громади.

– Можна і треба це зробити. Ініціатива має бути підтримана міською владою. А до самої інвентаризації мають долучитися археологи, історики архітектури. Під час інвентаризації можна було би дослідникам отримати доступ до цих (приватних – ред.) споруд. Їх не настільки багато. Це досить реальна і підйомна робота. За кілька років це можна зробити. Далі створити реєстр, долучити матеріали покійного Андрія КАРНАБЕДА (він замальовував схеми, які ці будинки виглядають), Сергія ЧЕРНЯКОВА (відповідальний секретар заповідника «Чернігів Стародавній – ред.) з дерев’яного різьблення. А ще КАРНАБЕД займався пошуком господарів цих будинків, і це могли бути цікаві люди! Все це можливо, треба лише підтримка влади.

* * *

Це були найбільш актуальні питання з обговорених (на вибір редакції), а повністю бесіду можна прослухати тут:

* * *

Як слухати ефір?

Плеєр прямої трансляції на сайті Svoboda.FM чи популярний додаток TuneIn - встановлюйте на смартфон і слухайте будь-де! Або встановлюйте додаток Android чи iOS на свій смарт.

Також радіостанція в ефірі і на інших популярних онлайн-сервісах:
http://onlineradiobox.com/ua/svobodafm/
https://radio.online.ua/radio/svobodafm/
http://radio.i.ua/svoboda.fm/

Гарного Вам дня під наш розкішний музичний ефір!
Драйвовий стан протягом 24-х годин на добу Вам гарантований!

Коментарі (1)

чернігівець | 2017-06-26 18:02

Небагато у нас справжніх фахівців, Ігоре один з них. Добра, здоров'я, нових відкриттів Вам, Ігоре!
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM



Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Израильское гражданство и 50000 грн пенсии господина Рабиновича

За інф. «Страна.ua»

RedTram
Загрузка...
Північний вектор