Майдани мають відбуватися у голові, а не на площах

З такими словами вчора, 16 січня, звернулася до сотні вільних слухачів викладач, кандидат філологічних наук Людмила Зіневич. Спочатку очікувалося, що до волонтерського проекту з безкоштовного вивчення української мови у Чернігові долучиться одна група, але зрештою зареєструвалася така кількість людей, що може сформуватися близько п’яти груп.

На презентацію курсів на базі Чернігівського Національного технологічного університету прийшли люди різних вікових категорій. Студентів було менше, адже рідну мову вони вивчали змалечку вже у Незалежній Україні. А от кількість старшого покоління, яке зростало у російськомовному СРСР, значно переважала.

«Я усе розумію, але ж розмовляти українською не виходить», - вдалося почути мені декілька разів від старшого покоління.

Через напружену не лише політичну, а й соціальну проблему в країні, суспільство вимагає створення осередків, де люди матимуть змогу вчити та вдосконалювати свою мову. Адже з кожним днем все більше українців свідомо переходять з російської на українську.

На відкритті курсів організатори пообіцяли запрошувати в гості різних українських письменників. Тож слухачам одразу вдалося познайомитися з українською письменницею Дзвінкою Матіаш, яка презентувала свою книгу «Роман про батьківщину».

Більшість людей вважає, що різні українські рухи беруть свій початок з часів Майдану. Але це лише стереотип. Наприклад, саме ці курси з’явилися разом із законопроектом Ківалова-Колісніченка.

За словами автора та координатора курсів безкоштовного вивчення української мови Анастасії Розлуцької, раніше у столиці було 10 груп, а в інших містах по одній. А після Майдану кількість осередків зросла у декілька разів.

Самоідентифікації потребують тимчасово переміщені особи, жителі російськомовного Донбасу та звичайні фронтові солдати, які залюбки читають книжки українською. Нині мову вивчають й по лінії фронту: Константинівка, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Сіверо-Донецьк, Маріуполь тощо.

Агресія «старшого брата» на сході зупинилася саме там, де почалася українська. Адже сьогодні боєць АТО – це людина, яка має автомат в одній руці, а книжку – в другій.

«Війна вибиває із нас «хохлів» і потроху робить українцями», - підкреслила Людмила Зіневич.

Більшість чернігівців із захопленням ставляться до ідеї вивчення української мови. І навіть після появи у фейсбуці світлин із відкриття курсів, охочі продовжували реєструватися.

За додатковою інформацією можна звернутися у спільноту курсів тут.

ДОВІДКА:

Ще у 1860-х роках на теренах Чернігова працював аматорський театральний гурток «Кохаючих рідну мову», де інтелігенція ставила вистави за творами українських письменників.

Також маловідомий факт, але й Тарас Шевченко свого часу переказував гроші на розвиток недільної школи з вивчення мови, що працював при гімназії.

А Коцюбинський як голова «Просвіти» разом зі своїми однодумцями докладав зусиль, щоб подолати на Чернігівщині наслідки нищівної імперської політики щодо української мови.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити