«Гоголівські» будні, або як чернігівці змінюють формат фестивалю

Події другого дня фестивалю «Гоголівка» (субота, 28 квітня) були широко анонсованими та обіцяли бути цікавими.

Суботнього ранку разом з чернігівським літклубом йдемо на заходи. На вулиці прекрасна погода, весна, довгоочікуване тепло. Хочеться прогулюватися парком, сидіти на травичці та насолоджуватися поезією (ми все ж на літературному фестивалі). За програмою має бути презентація дитячих книжок, ігри, конкурси.

За кілька хвилин розуміємо, що вже виросли з того віку, а альтернативи проводження часу в рамках фестивалю нема! Радіємо за дітей – їм весело!

Негативи фестивалю

Для немісцевих учасників фестивалю проблема проводження часу поза офіційними заходами була не єдиною. Найголовніше – харчування і проживання. Якщо знайти поїсти – це можливо (хоч і з багатьма незручностями, як виявилося, - ціни дорожчі за Чернігівські, а якість гірша), то з проживанням склалося інакше. Ні, ми не лишилися без даху над головою. Організатори знайшли кілька установ, які погодилися прийняти учасників фестивалю (Готель «Ніжин», кілька місць в гуртожитку університету, найбільше – у Ніжинському будинку-інтернаті милосердя для пристарілих та інвалідів).

Нас розмістили в останньому. Де умови проживання лишають бажати кращого: лише холодна вода, відсутність душу, світла в туалеті, найгірше – запах, від якого в голові потьмарюється, а працювати і налаштовувати себе на «сонячну поезію»* взагалі не можливо!

Питання: якщо умови такі, то чому б організаторам просто не повідомити учасників заздалегідь. Тоді можна вирішувати їхати чи не їхати з ночівлею. Або шукати альтернативи: пожити у знайомих, у наметі на природі (навіть такий варіант кращий, бо ти до цього готовий!).

Робота з представниками ЗМІ практично відсутня: спеціальної реєстрації нема, а організатори навіть не знають чи потрібно їх реєструвати взагалі.

Поселення учасників відбувається лише по закінченню програмних заходів першого дня. Що ж тоді робити тим, хто приїхав з речами? – Відповідь знаходимо – носити їх із собою весь день. Або ж лишати у камері схову та вночі, після поселення, повертатися за ними.

Фестиваль, анонсований як літературний, у своїй програмі мало не половину заходів подає зовсім не пов’язаних з літературною творчістю: майстер класи, вистави, виступи бардів. Що робити тим, хто хоче послухати «сонячних віршів»* та насолодитися поезією і прозою учасників?

«Наш допінг –  природа та сонце»

Це питання виникло у нас у другий день фестивалю. – Знаходимо вихід: чернігівська літстудія йде на природу, де поети читають свої вірші, відпочивають після нестерпної ночі.

Наша поява на галявинці біля ріки Остер викликала цікавість у місцевих жителів та учасників фестивалю, що, як і ми, намагалися знайти собі заняття.

І ось, наші молитви почуто -  видавництво «Смолоскип», бажаючи відзняти україномовну поезію молодих літераторів, шукає місце для зйомки. Побачивши нас, розміщуються поруч. Це найцікавіша подія фестивалю, але не зазначена у програмі.

Автори заповнюють анкети та починають читати. Глядачі та учасники вмощуються на травичці, гріються на сонечку та слухають поезію. У розмові з нами вони зізнаються, що саме такого фестивалю й хотіли. «Бо просидіти півдня у приміщенні дуже важко, особливо коли погода прекрасна,» - говорить жінка, що прийшла послухати улюблених поетів.

Першим чернігівцем, що читав тут свою поезію, був Андрій Тіток.

Андрій Тіток – студент 5 курсу ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, переможець літературного конкурсу «Хорошее слово от хороших людей» у газеті «Слово Чернігівщини», належить до чернігівської літстудії.

Андрію, ти один з людей, які найпізніше прийшли в «Інтермеццо» (місце проведення зустрічей чернігівської літстудії – авт.), але стали найактивнішими. Скажи, скільки років ти вже пишеш вірші?

Андрій: Обізнано пишу вже біля двох років. На «Інтермеццо» мене запросила моя подруга Оля Коваль, у мене кілька разів поспіль не виходило прийти. Але коли я прийшов, прочитав свої вірші…мені так сподобалось, що я став нерозривним з чернігівською літстудією! Це додало мені натхнення, стимулювало мене писати.

Хто для тебе є музою, натхненням? Звідки ви черпаєте його?

Андрій: Моє натхнення – це дівчата! Вони нереально прекрасні! Основа моєї творчості – дівчата, історія стосунків з ними, трохи філософії…

Ти вперше на «Гоголівці», які твої враження?

Андрій: Все дуже позитивно у творчості. Тут є можливість заявити про себе.

Ви з друзями по літстудії трохи змінюєте формат фестивалю. У той час, коли всі читають біля мікрофона у приміщенні, ви сидите на природі й цитуєте свою поезію людям. Як ти вважаєш, чи не краще аби всі автори вийшли на вулицю й дарували свою творчість тут у такий теплий погожий день?

Андрій: Я підтримую цей формат повністю. Я щойно читав відео поезію на природі, у мене від цього буяння трав аж дух захопило!

Тобто весна і природа – це і є твій допінг?

Андрій: Це нереальний допінг – мені зараз дуже хочеться писати вірші…

Бажаю Андрієві натхнення, сподіваюсь, що найближчим часом він подарує нам свої нові вірші! У розмові Андрій поділився планами чернігівської літстудії видати збірку та закликав небайдужих до творчості людей допомогти у цьому.

Серед читаючих помічаю Янку Климентовську – відому поетку, авторку збірки поезій «Антиструктура», дипломантку міжнародного конкурсу молодих літераторів «Гранослов – 2006».

Авт.: Яно, як довго Ви пишете?

Янка: Я взагалі говорити почала віршами. Говорила в дитинстві «козочки пасуться, курочки несуться». Якщо серйозно, то пишу з 12 років.

Авт.: Звідки черпаєте натхнення?

Янка: А з усього: іноді з усамітнення, іноді навпаки – з цікавої компанії з людьми. Дуже багато чого з подорожей. Багато з віри в Бога, як би воно тривіально не звучало…

Авт.: Ви були однією з перших поетів, які прийшли до чернігівської літературної студії. До якої літературної групи Ви належите нині?

Янка: Конкретно до якогось формалізованого літугрупування – ні до якого. Я вільний поет!

Цікавинками другого вечора фестивалю був поетичний турнір «Ганц Кюхельгартен» та вечір метафізичної поезії.

Нам вдалося взяти коментар у ведучого літературного спарингу поетів Ярослава Гадзінського: «На вечорі метафізики ми покажемо інтровертну поезію для внутрішнього «користування», а вже на літ спарингах буде екстровертна поезія – для широкого загалу».

29 квітня «Гоголівка» завершилася, учасники продовжуватимуть писати, а організатори підбиватимуть підсумки та плануватимуть наступний фестиваль.

Якщо мене спитають, чи поїду я наступного року на «Гоголівку», я відповім «так», але за кращої організації.

Поради для тих, хто вирішить відвідати наступну «Гоголівку»

• Ретельно прочитати попередню програму, обрати заходи, які бажаєш відвідати;
• вирішити, чим займатися у час, вільний від фестивалю;
• Знайти де жити;
• Якщо вам за 40 і ви бажаєте прочитати свою поезію, то можете не знайти свого слухача, оскільки учасники фестивалю юні поети та поетки з іншими проблема та баченням світу;
• Морально підготуватися до гіпотетичного найгіршого.
• Тоді ваш відпочинок на фестивалі буде вдалим та корисним.
• *Для пояснення:

Цього року девіз фестивалю –  «Додай чистих кольорів».

Тематична спрямованість – позитивна творчість, сонячна поезія, чисте мистецтво, пропаганда здорового способу життя та творчість без допінгів.

Збільшити

Андрій Тіток

Збільшити

Збільшити