Традиції / відео-інструктаж

Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Як правильно вдягнути кімоно і попити чаю по-японськи. ВІДЕО, ФОТО

Як правильно вдягнути кімоно і попити чаю по-японськи. ВІДЕО, ФОТО

У рамках просвітницької програми «Зустрічі на стародавньому Дитинці» 10 листопада в Колегіумі відбулася демонстрація чайної церемонії та одягання японського вбрання – кімоно. Майстер-класи провела Міяшіро Еміко – експерт з японської культури.

Разом з колегами із Українсько-Японського культурного центру гостя продемонструвала мистецтво одягання японського національного костюму – кімоно, розказали про історію та основні моменти проведення чайного дійства.

Кімоно – традиційний одяг в Японії. З середини XIX століття він вважається японським «національним костюмом».

У сьогоднішній Японії кімоно поступово виходить з ужитку, оскільки більшість японок віддають перевагу простому одягу західного зразка. Проте святкове кімоно залишається еталоном гарного і елегантного костюму для жінки

Випускниці шкіл і університетів часто одягають барвисте халатоподібне кімоно з широкими штанами хакама, учасники церемонії повноліття – багато декороване вбрання з довгими рукавами фурісоде, а дівчата-наречені – білосніжні шати поверх декількох різнокольорових халатів кімоно.

Кожне кімоно має свій символізм, тому його вибирають прискіпливо під конкретну людину і випадок. Зазвичай, основними критеріями вибору святкового одягу є сімейний і соціальний статус жінки, а також ступінь офіційності церемонії чи заходу.

Як вдягнути кімоно на дівчину? ВІДЕО-інструкція:

Сьогодні в Японії поширені клуби любителів кімоно, де люди вчаться вибирати і носити його. Адже спілкування з кімоно – спілкування з високим мистецтвом. Уявляється дуже важливим той факт, що поняття «національний костюм» в Японії асоціюється з аристократичною культурою, професійним мистецтвом, на відміну від багатьох європейських країн, де національний одяг є продуктом народної творчості та асоціюється із селянською культурою.

Як вдягнути кімоно на хлопця? ВІДЕО-інструкція:

Усі бажаючі змогли насолодитися чайною церемонією, змогли не лише продегустувати зелений чай, а й поринути у незвичну атмосферу Сходу.

Чайна церемонія в Японії є насамперед естетичним обрядом, властивим японській культурі, який визначає порядок і процес чаювання подрібненого в порошок спеціального зеленого чаю.

Як відомо, у японців своя філософія спілкування з людьми – зрозуміти один одного можна і без слів, без знайомства. Подивитися на людину і зрозуміти її турботи, настрій... Наповнити мовчання – інтуїтивним розумінням – в цьому особливість практики спілкування.

Чайна церемонія, багата традиціями, оповита численними легендами і переказами, на думку японців є мистецтвом життя. Знання її розцінюється японцями, як міра освіченості, це – свідоцтво духовної культури людини.

ВІДЕО-інструкція з правильної чайної церемонії:

Організаторами дійства виступили: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Українсько-Японський культурний центр (м. Київ).

Збільшити

09:57 | 11.11.2011 р. Фото і відео: Олег ГОЛОВАТЕНКО

Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі

Посилання до теми:

10.02.2009 Російська Чернігівщина: Японське море. ФОТОрелаксація

17.07.2008 Ніндзя. Пляжний. ФОТОжарт

6.08.2008 В японському місті Хіросіма згадують жертв атомного бомбардування

7.11.2008 Міжнародний фестиваль "Кулінарна скарбниця". ФОТОрепортаж

25.03.2008 Прилуки: Айкідо, як філософія життя. ФОТО

2.09.2010 Українські дзюдоїсти відправилися до Токіо на чемпіонат світу

Коментарі (3)

Алексей П. | 2011-11-11 21:04

Ода, такие тётеньки всегда встречаются, особенно им не нравится кода фотограф или оператор оттесняет их боком или задом

Відповісти | З цитатою

Олег Головатенкo | 2011-11-11 10:33

Operator.Туго в Японії зі стільцями...

Туговато було з цим і на самому заході. Журналісти уподібнилися чи то щурам, чи то вужам. А коли тусовка тіток совдепівсько-екзальтованого вигляду, яка вперше бачила операторів за роботою, штурхала ззаду у спину зі словами "атайдітє, нічіво нє відна! ми нє на вас пришлі сматрєть!", доводилося мовчки згадувати п'єсу Леся "Йоко і самураї"... Особливо це стосується моменту з демонстративним протиранням протягом кільканадцяти хвилин предметів чайної церемонії, що є частиною ритуалу.

Відповісти | З цитатою