Ляльки вбережуть від лихого ока та посприяють у виконанні бажань

Струнка гарна довгокоса дівчина-наречена з віночком на голові чи пишногруда молодичка у намисті та з немовлятком на руках – у кожної з цих та багатьох інших традиційних українських ляльок-мотанок своя символіка та таємне призначення. Це обереги.

Дізнатися про них побільше та навчитися виготовляти власноруч і правильно в Чернігові можна, зокрема, у спеціалізованій студії, що відкрилася 15 січня на базі «Арт-клубу».

Заняття з підлітками та дорослими вестиме майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів Ольга Костюченко.

Вона й повідала нашим читачам деякі секрети, пов’язані з виготовленням ляльок-мотанок. Традиції їх створення передавалися з сивочолої давнини, однак з початку ХХ ст. і до нашого часу майже забулися. На жаль, світ заполонили «неживі» гумові, пластмасові та механічні іграшки. Втім, саме зараз спостерігається бум на рукотворні іграшки і, в тому числі, авторські ляльки. Спробуємо розібратися, що ж такого в них особливого.

Лялечки-няньки та захисниці

За словами Ольги Костюченко, для виготовлення ляльок-мотанок використовують різні матеріали: солому, гілки, шишки, горішки, мотузки, тканину, пряжу тощо. Кожен майстер обирає те, з цим йому краще працюється. Ляльки бувають ігрові, обрядові та обереги. Останні, відповідно до народних вірувань, мають чарівні властивості: захищають людину від злих сил, лихого ока, перебирають на себе хвороби і нещастя.

Найпершу таку лялечку робили для немовляти і клали у колиску (навіть ще до народження дитини, аби колиска не залишалася пустою). Маленькі діти носили ляльки-обереги з собою, а старші розставляли в оселі. Крім маленької мотанки у дитячому куточку повинна була знаходитися більша лялька-нянечка. При її виготовленні нічого не можна проколювати голкою — все примотується і прив’язується. Голівку ляльки роблять окремо, на ній вимотується сакральний хрест. Потім змотується і прив’язується тулуб, ручки та інші деталі. Всі перемотування – лише нитками та тканиною.

Національний колорит цим лялькам додають головні убори, костюми, квіти (віночки) та прикраси. Для цього майстрині необхідно опанувати вишивку, вибійку (створення орнаменту на тканині), декорування і навіть ткацтво. Крім того, важливо використовувати для вбрання натуральні тканини: бавовну, вовну або шовк. До речі, грати в ляльки можна було не лише дівчатам, й молодим жінкам. Вважалося, що така рольова гра готує дівчину до материнства, а сам процес виготовлення ляльки-мотанки сприяє появі дитини в родині.

Зерновушки принесуть у родину достаток

Серед ляльок-оберегів виділяються ляльки-зерновушки (крупенічки). Це амулети, які за народним повір'ям приносять у дім достаток, благополуччя, допомагають досягти успіхів у роботі, кар'єрі. Всередині оберег заповнюється зерном. Раніше ці амулети починали робити восени і використовували зерно з зібраного врожаю — пшеницю, гречку, просо та інше. Основне правило: не можна брати подрібнену крупу або пластівці, обов'язково ціле зернятко. Майстри прагнуть застосувати якомога більше різних видів злаків: пшеницю, перловку, гречку, рис, пшоно, горох.

Якщо ляльку-зерновушку принести до оселі, то найкраще знайти для неї місце на кухні (ближче до холодильника, щоб там завжди було багато смачного). Якщо ж працюєте вдома, то оселіть її біля робочого місця. Ця дівчина має бути ситою та огрядною, а вдягати її потрібно також яскраво.

Бажальниця допоможе вийти заміж

За старих часів кожна дитина, дівчина і жінка робила собі особливу ляльку - бажальницю. Виготовляючи таку ляльку, не скупились на яскраві тканини, намиста, стрічки. З нею «спілкувались» і робили подарунки: нові хусточки, намистини, стрічки, ґудзики. Після цього ляльку треба було піднести до дзеркала і попросити віддячити за подарунок виконанням бажання.

- З давніх-давен до весілля дівчата вишивали рушники. Зробіть такий маленький рушничок мотанці-бажальниці (обов’язково з нової тканини!), повісьте їй на ручки і загадайте бажання про свого судженого, - радить дівчатам чернігівська майстриня. - Переконана, воно обов’язково збудеться!

А мотанка-матуся (годувальниця), яка тримає в руках ляльку-немовлятко (пеленашку), символізує головне призначення жінки - дати життя, піклуватися, захищати малюка. Основні принципи виготовлення ляльки-матусі такі ж, як і для всіх інших мотанок. Але її обов’язково робили пишногрудою (треба ж малюка вигодувати!). Вважалося, що вона оберігає малюка від злих сил, лихого ока і хвороб, забирає їх собі. Саме тому раз на рік потрібно спалювати старі ляльки і робити нові: бажано, до Великодня.

Крім того, існують обрядові ляльки, які робили до свят: на Масляну, на Івана Купала (можна загадувати бажання й разом з віночками пускати її в річку). Є весільні ляльки - наречений і наречена, з'єднані разом, та деякі інші.

Прагнете все про них дізнатися? Приходьте до «Арт-клубу» на заняття до Ольги Костюченко. Майстриня переконана, що ляльки-мотанки – чудовий подарунок близькій людині та дітям, адже їх створюють з любов’ю. Вони містять позитивний заряд і теплоту душі людини, яка їх зробила.