У мандрівку на тисячу років у минуле запрошує заповідник «Чернігів стародавній»

У Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (в приміщенні Колегіуму на Валу) відкрита виставка, присвячена археологічним дослідженням Єлецького та Іллінського монастирів у Чернігові.

Експозиція розповідає про найвагоміші знахідки та відкриття, а також представляє речі, знайдені в основному під час розкопок 2010 року. Докладніше про це розповідають археологи Володимир Руденок та Татьяна Новик.

Печери відкривають свої таємниці

– В нашому місті на цей час є два монастирських комплекси, які безпосередньо пов’язані з ім’ям Антонія Печерського: печерний Троїцько-Іллінський і Єлецький Свято-Успенский, - починає мандрівку в минуле завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок. -

Археологічні дослідження цих монастирів ведуться з початку минулого століття. Вже в другій половині ХХ ст. вони набули більш цілеспрямований характер, з кінця 80-х років стають регулярними. Найбільш об’ємні розкопки були проведені на території Іллінського монастиря.

- Які найважливіші знахідки археологів ви можете назвати?

- За час досліджень була знайдена велика кількість архітектурних споруд різних періодів, в тому числі – печери. Було зібрано речовий матеріал, який нараховує не одну тисячу, і навіть не один десяток тисяч екземплярів. Найбільш цікаві з них, перед усім, – костниця – давньоруське погребальне приміщення. Воно було знайдене в к. 80-х років, повністю розкопане, досліджене, в ньому сьогодні можуть бувати туристи. Це підземелля найбільш добре збереглося з усіх подібних на території України. Крім того, був знайдений комплекс для обжигу плінфи. Це своєрідний цегляний завод давньоруського часу. За розмірами та потужністю він нічим не поступається всесвітньовідомому Смоленському комплексу.

Праведність і гріховність всюди поруч: в експозиції - хрест і штоф

- Чи справді знайдені археологами так звані Новоантонієви печери претендували на роль нової Лаври?

- Під час розкопок ми обстежили раніше не відомі підземелля і давньоруського часу, і доби козаччини. Це, зокрема, печери Іова, давньоруська підземна церква, келія і погребальне приміщення ченця Анахарета (біля входу в Новоантонієви печери). Також самі Новоантонієви печери, які створювалися для того, аби перенести в них мощі святих з Києво-Печерської Лаври, адже був час, коли розглядалося питання про перенесення митрополії з Києва до Чернігова, тому що Київ міг відійти полякам і бути католізований. Ініціатором цієї справи був відомий церковний діяч і письменник чернігівський архієпископ Лазар Баранович, він же був місцеблюстителем Київської митрополії. Біля входу в Новоантонієви печери була знайдена каплиця к.XVII-п.XVIII ст., яка оформлювала цей вхід. За останні роки ми знайшли рештки мосту і залишки галереї, яка з’єднувала дві монастирські садиби – старовинну Іллінську та нову Троїцьку.

- Що можна сказати про експонати виставки, представлені на вітринах, - які з них найцікавіші?

- Це культові речі – хрест, фрагмент окладу невеликої ікони з перламутру (маємо припущення, що його зробили ті ж різники, які вирізали гравюри для видань Чернігівської типографії). До речі, нам нарешті вдалося знайти, де знаходилася ця типографія, а також вивчити всю структуру подібних споруд. Ми дослідили і житла монахів, і житла обслуги монастиря, адже він був великим і за територією, і значенням. Особливо цікавий експонат – олов’яний штоф, ймовірно, його використовували для міцних напоїв. Зазвичай штофи робили як керамічні, так і металічні, в к. XVII-п.XVIII ст. в моду увійшло олово, адже з нього було легко виплавляти різноманітні предмети. Цей експонат добре зберігся, навіть пробка. Також він прикрашений різьбленими зображеннями – це і рослинний орнамент, і людські фігури: козак з келихом, жінка з глечиком, вдягнені в цікаві костюми.

Побутові дрібнички – штрихи до портрету наших пращурів

Науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності заповідника «Чернігів стародавній» Тетяна Новик продовжує розповідь:

- На новій виставці в Колегіумі можна побачити речі, знайдені під час досліджень на території Єлецького монастиря, що велися з поч. 80-х років ХХ ст. і до цього часу. Це ключі, ножі з кістяними руків’ями, деталі костюму, пряслиця, скляні предмети – бокали, прикраси і фрагменти культових речей. Ще одна цікава річ – фрагмент берестяного кошика. Ці знахідки датуються в основному Х-ХІІ ст. і ХVII-XVIII ст. Серед предметів – лише одна знахідка цього року – мідний браслет, знайдений у споруді ХІІ ст.

- Привертає увагу вітрина з різноманітними камінцями – вони також мають археологічну цінність?

- Це будівельні матеріали, причому досить різноманітні. Тут є плінфа особливої форми, а на фото – фрагмент архітектурного поясу, в якому вона використовувалася. Цікаво, що плінфа була знайдена в житловій споруді ХІІ ст., піч якої була повністю складена з плінфи. Представлені також різноманітні плитки для підлоги – різного розміру, а також з розписом. Варто висловити подяку нашому реставратору, тільки завдяки йому вони набули яскравого вигляду, а були дуже тьмяні. Є також цікаві фрагменти фрескового розпису, тиньку з розписом, на якому є графіті. Найкращі фрески з нашої колекції можна побачити в експозиції Борисоглібського собору.

- Що ще вдалося знайти та встановити археологам?

- Наші дослідження не були масштабними, але цікаві результати є. Ми знайшли залишки наземної башти, яка трималася на стовпах. Також були досліджені залишки насипу-валу, тепер можемо реконструювати ворота монастиря. В північній частині монастиря ми зафіксували залишки дороги, що датується ХІ ст. До давньоруського часу також відносяться цьогорічні знахідки: житлова споруда з глинобитною піччю (ХІІст.), ще одна споруда, в якій був знайдений браслет і чимало уламків кераміки. Були досліджені цегляні опори для стовпів (можливо, це були підпори для великого монастирського дзвона). Була розчищена північна стіна колишньої Петропавлівської церкви і в 2006р. досліджена частина апсиди цієї церкви. Сподіваюся, що подальші розкопки дадуть науковцям чимало цікавого матеріалу.

Іллінський монастир був заснований в 1069 р. Антонієм Печерським. Можна сказати, що це аналог Києво-Печерської Лаври на Чернігівській землі. На цей день на території монастиря збереглися Іллінська церква, збудована в ХІІ ст., та комплекс Антонієвих печер. У складі комплексу підземелля давньоруського періоду, підземні споруди доби козаччини, а також доби просвітництва (храмовий комплекс, що складається з двох церков і дзвіниці). Археологічні дослідження комплексу ведуться з 1967 р.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити