З'явився ще один чернігівський святий

Синод Української Православної Церкви благословив зарахувати до ліку «местночтимых» святих Чернігівської єпархії архієпископа Філарета (Гумилевського).

Чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви відбулось у Києво-Печерській Лаврі 14 квітня під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського й усієї України Володимира.

Синод благословив зарахувати до ліку «местночтимых» святих Чернігівської єпархії архієпископа Чернігівського Філарета (Гумилевського) (+9.08.1866). Пам'ять йому ухвалено робити 9/22 серпня.

Св. Філарет (у миру - Димитрій Григорович Гумилевський, 1805-1866) - видатний російський історик Церкви й богослов.

Народився у селі Конобєєвка Шацького повіту Тамбовської губернії. Син священика, що за місцем служби носив прізвище «Конобєєвський». У Тамбовській духовній семінарії, де він учився, за малорослість і смиренність Димитрій був названий Гумилевським (від humilis - низький, малорослий, незнатний).

Надалі Димитрій Гумилевський вчився у Московській духовній академії, де незадовго до закінчення курсу, у 1829 р., прийняв чернецтво з ім'ям Філарет. У 1830 р. рукопокладений в ієродиакона, потім - в ієромонаха.

По закінченні МДА ієромонах Філарет (Гумилевський) трудився в Московській духовній академії як професор, інспектор і ректор (з 1835р.). Відрізнявся широкою ерудицією й глибоко науковим підходом до дисциплін, які викладав у МДА. Заснував академічний журнал " Творения святых отцов в русском переводе, с прибавлениями духовного содержания ".

У 1835 р. ієромонах Філарет був зведений у сан архімандрита, з 1837 р. був настоятелем московського Богоявленського монастиря. У 1841 р. рукопокладений у єпископа Ризького, вікарія Псковської єпархії. У 1848 р. владика Філарет був переведений у Харків, в 1857 р. зведений у сан архієпископа. З 1859 р. - архієпископ Чернігівський і Ніжинський.

Серед церковно-історичних і богословських робіт владики Філарета найбільше значення мають: "Православне догматичне богослов'я", "Історія Російської Церкви", "Огляд російської духовної літератури", "Історичне вчення про батьків Церкви", "Історичний огляд піснопівців і пісні Грецької Церкви", "Російською святою, шанованою всією Церквою або місцево", "Досвід пояснення на послання апостола Павла до Галатам", "Святого південних слов'ян", "Навчання Євангеліста Іоанна про слово", "Святі подвижниці східної церкви", "Дослідження про смерті царевича Димитрія". Також склав «Історико-статистичні описи Чернігівської й Харківської єпархій».