Тверезий цар-сантехнік (фото)

Я генії поліпропілену!

Кришталево тверезий, зовсім не грубіян.

Один такий у всьому Всесвіті Спеціаліст сантехнік Олексій.

29-річний Олексій Дегтеренко працює сантехніком із 17 років. Останні чотири роки - сантехнік третьої міської лікарні. Це він розмістив оголошення у віршах на під'їздах будинків у мікрорайоні Масани.

- Всі оголошення банальні - послуга-телефон. А хочеться чогось незвичайного, - розповідає Олексій.

- Ви справді вважаєте себе царем і генієм?

 - Ну, це просто вірш такий. Постійно намагаюся дізнаватися щось нове зі своєї професії, вчитися ніколи не пізно. А ось те, що не п'ю, - правда.

Дійсно, вечір п'ятниці, а він тверезий, без запаху.

- Хто складав вірш?

- Хоч в дитинстві і писав вірші, але цей разом із дружиною знайшли в Інтернеті. Там не один вірш про сантехніків. Людина прочитає-не подзвонить, так хоч посміхнеться.

- Більше дзвонити стали після цього оголошення?

- Та я раніше ніколи і не розміщував інших. Так що порівнювати ні з чим. Так, знайомим допомагав на прохання. Але люди дзвонять. Так і звертаються: «Це цар сантехніки?» - Сміється Олексій.

- Як вийшло, що відразу після школи стали сантехніком?

- Навчатися в школі мені ніколи не подобалося. Система така: прочитав-переказав-сідай-п'ять. Нецікаво. Я вчився в різних школах: у 19-ій, 29-ій. Закінчив третю вечірню школу. І відразу після закінчення пішов на біржу праці. Вчитися я не хотів, хотів працювати. Тато мій водієм був, мама працювала на крані.

На біржі, звичайно, дуже здивувалися, але роботу мені таки запропонували - учнем сантехніка. Три роки я працював у ЖРЕДі № 9 (зараз його вже немає) разом із сантехніком Олександром. Шкода, прізвища не пам'ятаю. Хороший, спокійний мужик. Він мене ганяв, навіть, можна сказати, експлуатував, але я йому за це вдячний. Інакше б толку не вийшло.

Не повірите, але навіть для сантехніка потрібен розвиток. Тому зі ЖРЕДу я вирішив іти. Тиждень пропрацював у будівельній організації. Пили там гірше, ніж на минулій роботі. Я пішов від них. Після цього півтора року був продавцем у «Фокстроті», але не моє це. Знову став сантехніком. Влаштувався в третю міську лікарню.

- Вчитися не хочете?

- Вчуся щодня. Шукаю в Інтернеті новинки всякі. Регулярно відвідую будівельні магазини. Там придивляюся, що і як. А ще хочу вивчити італійську. Може, в Італію поїду.

Олексій разом з дружиною Юлією виховують 9-місячного Ельдара.

- А якщо син ваш теж захоче не вчитися, а працювати? Стати сантехніком?

- Буду радий. А що толку, якщо він просидить штани в університеті, а потім все одно в сантехніки? Нехай сам вирішує.

- Скільки коштує виклик сантехніка?

- Якщо просто діагностика, то особисто я з людей грошей не беру. А там уже за кожний вид послуг своя такса. Наприклад, найчастіша поломка - це забита каналізація. Якщо просто вантузом прочистити, то 10 - 20 гривень, якщо шнуром, то гривень 50.

- Яку сантехніку доводиться ремонтувати найчастіше?

- Українську. А ось китайська, особливо дешева, буває взагалі одноразова і ремонту не підлягає. Доводилося встановлювати й італійську сантехніку. Це вже перевірена якість.

Марина Забіян, тижневик "ВЕСТЬ" № 46 від 15 листопада 2012 року