Велика чернігівська повінь 1970 року. Як це було. ФОТОрепортаж

Майже сорок років тому, у квітні 1970-го, Чернігів зазнав однієї з найбільших у своїй історії повеней. Згідно з відповідною гідрологічною класифікацією вона отримала статус «катастрофічної».

Після 1970 року подібних атак весняної води наше місто не зазнавало, хоча у 1979 та 1994 роках Десна також доволі широко виходила зі своїх берегів.

- Мені тоді було 16 років, і якраз на свій день народження я отримав від батька у подарунок фотоапарат. Тут якраз і повінь почалася, то я й почав фотографувати…
Хоча зима й була сніжною, але такої повені ніхто не очікував. Вода піднялася стихійно, упродовж одного дня. Залило не тільки Лісковицю, Кавказ і Кордівку, а й ті райони, які знаходяться відносно недалеко від центру міста. Моя бабуся жила на вулиці Попудренка, у приватному будинку навпроти Будинку піонерів і дитячо-юнацької спортшколи (тепер це проспект Перемоги. - О.В.). Її будинок вода залила на метр.
А на розі нинішніх вулиць Полуботка і Пушкіна люди вільно плавали на човнах. Місце, де зараз знаходиться Палац урочистих подій, тоді являло собою пониження, в якому росли дерева. Це потім його засипали, піднявши рівень землі приблизно на три метри, а під час повені там утворилося справжнє озеро.
Стрижень також залив усі прибережні вулиці і двір шпиталю. Траса Чернігів –Київ знаходилась на деякому підвищенні і на час повені перетворилася на своєрідну дамбу, воді не вистачило лише кількох сантиметрів, щоб перелитися через дорогу. Ті, кого повінь захопила зненацька, рятувалися на горищах . У кого були родичі, друзі, знайомі у «високих» районах міста, тимчасово знаходили притулок у них.

Пік повені прийшовся на 19 квітня, коли вода піднялася до позначки 9,76 м над «нулем поста». На 7 сантиметрів вода була вищою в 1931р. і на 9 см – у 1917р. Лише упродовж однієї доби 16-17 квітня рівень Десни піднявся на 135 см. Але досить швидко почався й зворотній процес. До 24 квітня вода впала майже на півметра.

Слід відзначити, що ніякої паніки в місті не було. Всі служби Чернігова на чолі з обласною і міською владами працювали чітко і узгоджено. В Чернігові було створено три штаби по боротьбі з повінню, які займалися вивезенням людей і майна із затоплених районів (обласну «антиповеневу» комісію очолював заступник голови облвиконкому Б.П.Горбань).

У цих штабів було багато добровільних помічників, чергування велося цілодобово. Автомобілі автоколони №2235 перевозили майно потерпілих з районів затоплення. Багатьох постраждалих селили у готелях і піонерських таборах. Мешканцям будинків, які виявилися відрізаними від «великої землі», на човнах доставлялися продукти з магазинів.

Міліція також була відмобілізована на боротьбу зі стихією: створювалися добровільні народні дружини, велася протидія можливим фактам мародерства. Незважаючи на стихію, не припиняв роботи силікатний завод. Від наступу води його рятували працівники заводу і солдати – шляхом спорудженням захисних валів із мішків з піском.

У районах області також боролися з повінню (крім Десни значно піднялася вода у Сеймі). Створювалися спеціальні бригади із мисливців для рятування звірини. Не казкові, а реальні чернігівські «діди Мазаї» врятували сотні зайців, десятки косуль, одного борсука і чотирьох лосів. На селі рятували колгоспну худобу.

Додам, що під час повені Чернігівську область в якості першого секретаря обкому партії очолював Микола Борисенко, а 29 квітня його на цьому посту змінив М. Уманець (М.М. Борисенко пішов на підвищення, ставши секретарем ЦК КПУ).

- Чернігівці сприйняли повінь 1970 року скоріше як якесь диво, ніж як біду, - згадує Володимир Руденок (під час повені він не тільки фотографував новеньким апаратом, а й входив у склад комсомольського оперативного загону). Хоча повінь прийшла несподівано, але не захопила місто зненацька. Дуже оперативно споруджувалися дерев’яні проходи-настили і містки до підтоплених будинків. А найпоширенішим транспортом у той час стали дерев’яні і моторні човни.

Такою була велика чернігівська повінь 1970 року. Час від часу (кілька разів на століття) можливе повторення. Адже ріка, як і вся природа навколо людини – то є живий організм. Боятися цього не варто, а от бути готовими – треба.

Але цьогоріч, як запевняють нас прогнози і фахівці обласного гідрометцентру, повторення повені 1970 року Чернігову не загрожує. Та пригадати, яким було наше місто сорок років тому, і подивитися старі фотознімки, цілком можна.

Фотографії надані Чернігівським обласним гідрометцентром

Збільшити

16 квітня 1970 року

Збільшити

16 квітня 1970 року

Збільшити

Весняна повінь 1970 року

Збільшити

Весняна повінь 1970 року

Збільшити

Весняна повінь 1970 року

Збільшити

Весняна повінь 1970 року

Збільшити

21 квітня 1970 року

Збільшити

21 квітня 1970 року

Збільшити

21 квітня 1970 року

Збільшити

21 квітня 1970 року

Збільшити

21 квітня 1970 року

Збільшити

21 квітня 1970 року