Жертви тихого полювання

За останні тижні кількість жертв грибних отруєнь перевищила дві сотні. 26 людей померли. Ці цифри є завеликими навіть попри те, що грибники вважають цей рік неврожайним.

За інформацією МОЗ, 57% українців систематично вживають лісові гриби. Багато хто при цьому знає про те, що ризикує здоров'ям. Але це не привід відмовлятися від «лісового м'яса».

Небезпечно, зате безкоштовно!

Пенсіонери Селіванови – грибники зі стажем. Вони часто балували сім'ю і друзів грибними стравами, однак лише недавно усвідомили, що гриби для них – ще й добра підмога.

«Відкриєш банку до картоплі – і вечеря на столі, – говорить Віктор Петрович. – Із сушених суп варимо. Дякувати Богу, поки що живі-здорові». А дружина його додає: «Можна отруїтися рибою з ринку, йогуртом із супермаркету, чим завгодно. Але ж ми не відмовляємося від цих продуктів. А гриби самі збирали, перемивали, готували. Собі я звикла довіряти».

Всі знають, що середньостатистичному українцю сьогодні живеться непросто, в найкращому разі близько 70% доходів витрачається на їжу. А раціон при цьому багатим не назвеш: картопля, макарони, огірки з помідорами, курка, недорога ковбаса, зрідка – м'ясо. Ні про яке повноцінне харчування навіть не йдеться. Тому, напевно, не варто дивуватися, що дикорослі гриби стали можливістю урізноманітити меню. Та ще й дешевою, якщо не абсолютно безкоштовною.

До речі, на Сумщині місцеве населення настільки активно вялося за збір грибів, що на обласному рівні довелося його обмежити. Річ у тім, що продаж лісових дарів – для багатьох ще й непоганий спосіб поповнити мізерний бюджет. Проти варварського оббирання лісу виступили обласні депутати, тож відтепер кожен житель регіону безкоштовно зможе зібрати лише 30 кілограмів грибів за добу. Рахуються не лише їстівні, а й умовно їстівні.

Про користь грибів ми чуємо, мабуть, так само часто, як і про те, що вони накопичують токсини. Але все-таки мікологи стверджують, що гриби не дарма вважають «лісовим м'ясом». І все завдяки високому вмісту білків. Ще там є жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі. Гриби з успіхом можна було б називати і «лісовою рибою» – вони містять фосфор. А ще це джерело лецитину – речовини, яка перешкоджає відкладенню холестерину.

Хоча при цьому до складу грибів входять рослинні волокна, а вони погано перетравлюються. У результаті найцінніший компонент гриба – білок – засвоюється набагато гірше, ніж з м'яса. До того ж корисними гриби можуть бути, якщо їх зібрати у «правильному» місці.

Отже, гриби бувають їстівними, умовно їстівними, неїстівними і отруйними. Олег Марущенко, який збирає гриби вже 50 років, розповідає, що інколи відрізнити одні від інших досить складно:

«Гриби вміють водити за ніс. Інколи неїстівний, ба й навіть отруйний гриб, «прикидається» їстівним. Скільки за моєї пам'яті було випадків, коли труїлися лжеопеньками, лжелисичками. Навіть білі інколи маскуються! В Україні росте близько 200 видів їстівних грибів, особисто я збирав десь 30. Щоб почуватися в безпеці, про гриби треба знати різні тонкощі. Звичайно, знання приходять із досвідом, тому грибник-початківець має бути дуже обережним. Ще важливо звертати увагу на місця «полювання». Подалі від дороги, підприємств, забруднених зон».

Грибник згадує, як він одного разу отруївся грибами – зрізав кілька перезрілих. На щастя, тоді обійшлося без серйозних наслідків, але науку засвоїв на все життя. З того часу бере лише ті, в їстівності яких упевнений. І зі своїм здоров'ям не експериментує.

Треба так само говорити, що сьогодні не кожен зможе відрізнити їстівний опеньок від його неїстівного двійника, а бліду поганку від сироїжки чи зеленушки. Наші предки методом проб і помилок (ціною яких нерідко було життя) визначали, які гриби їсти можна, а які краще обійти стороною. Але, мабуть, не настільки сильні традиції. Так само істинну культуру збирання грибів знають далеко не всі.

Головна загадка в тому, що дедалі частіше їстівні гриби стають причиною отруєнь. Почали навіть говорити про гриби-мутанти. Щоправда, Владислав Сластін, завідувач відділення гігієни харчування Українського науково-дослідного інституту харчування, говорить, що все не так критично.

«Гриби, як і люди, змінюються, – стверджує він. – Погіршується екологічна ситуація, «забруднюються» і гриби. Вони дуже люблять воду і активно вбирають усі речовини, які є в ґрунті, воді, повітрі – як добрі, так і погані. Гриби накопичують також радіоактивні елементи і важкі метали. Чим більшого гриб розміру – тим більше речовин він акумулював. Але кажучи про токсичність грибів, треба пам'ятати, що взагалі-то погана екологія негативно впливає на будь-які овочі і фрукти». Втім, не можна забувати і про Чорнобильську катастрофу, внаслідок якої утворилися так звані радіоактивні плями. У подібних місцях збирати гриби не варто.

Алла Ніколайчук, врач-токсиколог вважає, що в цьому відношенні гриби – міна сповільненої дії: «Інколи вони стають причиною хронічних отруєнь. Спочатку все нормально, людина може весь сезон збирати гриби, їсти їх, але потім відчує себе погано і опиняється в лікарні. Важкі метали і радіонукліди, накопичені у грибах, діють на печінку, нирки», – говорить експерт.

При такій славі недивно, що в деяких країнах збирати гриби взагалі заборонено – від гріха подалі! Така заборона діє, наприклад, у Голландії. Там на гриби ходять лише дивитися – навіть спеціально організовують екскурсії. Практично не збирають гриби у Франції та Англії, Італії, африканських країнах, у Південній Америці.

У тій самій Франції ніхто не ризикне спробувати опеньки або сироїжки. А в Англії майже всі гриби вважають поганками, визнають лише шампіньйони, трюфелі і ще кілька видів. Спробуйте італійця пригостити маслюками – напевно, відмовиться. У Швейцарії навіть білому грибу приписують властивості поганки. Водночас не правий той, хто вважає, що гриби звикли збирати хіба що в Росії, Україні та Білорусії. Охоче роблять це у Польщі, Румунії, Чехії, навіть у Канаді.

Треба сказати, що і в Україні є місця, де гриби збирати не радять. Пов'язано це як із наслідками ЧАЕС, так і з розвитком промисловості. Тож не ризикуйте йти за грибами в областях, де екологія кульгає.

Небезпечно займатися тихим полюванням у Дніпропетровській, Київській, Чернігівській та Рівненській областях, на півночі Волинської та Житомирської. Найбагатший і найсприятливіший для збору грибів регіон – Західна Україна, особливо Карпати. Відносно грибне місце – кордон Харківської, Донецької і Луганської областей. У Поліссі грибів майже стільки ж, як у Карпатах. Але більш-менш чистими вважаються лише східні та західні його частини.

Проте погляньмо правді у вічі – хто вивчає карти радіоактивних забруднень, збираючись у похід за грибами, хто просить перевірити гриби в лабораторіях на вміст у них того ж цезію перед тим, як приготувати смачну печеню? Одиниці. Тому причина отруєнь не в підступності грибів, а в людській неуважності, жадібності і дурості.

Найчастіше труяться блідою поганкою, плутаючи її із сироїжками. Адже маленька частинка однієї шляпки цього гриба може вбити цілу сім'ю! «Саме вбити, - наполягає лікар-токсиколог Алла Ніколайчук, – адже в більшості випадків отруєння поганкою призводить до смерті. Цей гриб містить отруйну білкову речовину, яка руйнує еритроцити (клітини крові). Через це в організмі відбуваються необоротні зміни».

Щорічно жертвами грибів стають діти. Торік отруїлися 33 маленьких українці, цього року – 26, і серед них були навіть однорічні малята! І це в той час, коли дітям узагалі їсти будь-які гриби, навіть шампіньйони, не рекомендується. Педіатри попереджають батьків про те, що гриби – їжа тяжка для перетравлювання, тому дитина може захворіти, скуштувавши навіть їстівних грибів.

Так і сталося з 10-річним Ромою. Разом із батьками він повечеряв смаженими маслюками з картоплею. Наступного дня не пішов до школи – біль у животі, загальна слабкість, нудота. Дві доби дитина хворіла вдома, потім на швидкій забрали до інфекційного відділення. А там – промивання шлунка, крапельниці, сувора дієта та інші подібні «радощі». І це ще гарний результат, могло бути все набагато гірше.

На думку педіатрів, дітям до 5-7 років не варто навіть куштувати гриби. Ні пиріжків з грибною начинкою, ні жульєнів, ні піци. Педіатр Оксана Горбань вважає, що безпечніше не давати цей продукт до 12-річного віку.

«Ніхто не сперечається з тим, що у грибах є корисні речовини, – говорить лікар. – Але вони сховані за оболонкою, яка нагадує за складом хітин. Саме з хітину складається, наприклад, панцир рака! А тепер уявіть, як дитячий організм намагається впоратися з таким навантаженням. Йому це не під силу, бо у дітей немає достатньої кількості ферментів. Тому і вважаються гриби тяжкою їжею. А всі живильні речовини, які є в грибах, дитина без проблем отримає з інших джерел – білок з м'яса чи бобових, клітковини вистачає в овочах».

Звичайно, від збирання грибів важко відмовитися, хоч багато хто й усвідомлює, що ризикує. Адже отруєння грибами характеризуються складною клінікою і високою смертністю – від 15% до 30%. Здоров'ю загрожують не лише отруйні або неїстівні гриби. Ті самі білі, підберезники, польські й маслюки таять у собі небезпеку, якщо їх з'їли натщесерце, у разі, якщо вони старі або зіпсовані.

Неправильно приготовані умовно їстівні гриби теж можуть власти на лікарняне ліжко. Такі отруєння є небезпечнішими для літніх людей і тих, хто має захворювання шлунково-кишкового тракту. Тож анекдоти про зятя, який пригощав грибами свою тещу, можна віднести радше до чорного гумору – адже це справді можливість відправити літню даму на той світ.

Утім, зберегти здоров'я не так вже й складно – досить дотримуватися правил збирання та вживання грибів у їжу. А вони продиктовані логікою і здоровим глуздом.

Тим більше Міністерство охорони здоров’я подбало про складення спеціальної пам'ятки – заповідей грибника. Там написано: не збирайте незнайомі, старі або дуже молоді гриби, обходьте стороною грибні місця біля шосе, доріг, підприємств, екологічно несприятливих районів, уважно переберіть гриби, правильно приготуйте їх, не купуйте дари лісу з рук і так далі.

Ну і, звичайно ж, при перших ознаках отруєння: нудоти, болі в животі, посиленому потовиділенні, судомах, зниженні тиску – телефонуйте 103.