Останнє оновлення: 23:54 середа, 26 червня
Вандалізм / Думка
Ви знаходитесь: Кримінал / Пригоди / Спалені сосни
Спалені сосни

Спалені сосни

Вкотре їду цієї знайомою до найменших дрібниць дорогою. Їду з Куликівки у своє рідне село Авдіївку, до батьківської хати.

Теплої пори інколи й велосипедом, це всього 13 кілометрів, гарна годинна прогулянка. Тепер же – рейсовим автобусом Куликівка – Чернігів. Це не напряму, трасою Чернігів – Ніжин, якою через Куликівку їдуть десятки автобусів і маршруток...

Цей рейс відкрили свого часу через села. Маршрут такий: Куликівка – Ковчин – Авдіївка – Горбове – Виблі. Далі знову виїзд на згадану трасу, а там недалеко й Чернігів.

Маршрут дуже зручний для людей, адже з’єднує ці придеснянські села і з районним, і з обласним центром. Тому автобус курсує аж 5 разів на день. Правда, проїзд постійно дорожчає. За рік він подорожчав від Куликівки до Авдіївки (хоч їхати якісь 15 хвилин) з 9 до 15 гривень, тобто більш як на 60%. Але що нині не дорожчає?

Особливо своя для мене дорога між Ковчином і Авдіївкою. Та й Ковчин майже рідний, адже звідси родом моя мама, яка вийшла заміж в Авдіївку, тут прожила більшу частину життя, тут і впокоїлася. Тож у Ковчині, де прожили все життя шість материних братів і сестер, у мене повно родичів. Врешті, я ж і випускник Ковчинської середньої школи, куди три роки ходив по закінченні в Авдіївці восьмирічки. І ходив, їздив на велосипеді саме по цій дорозі.

Між центрами двох сіл – 4 кілометри, між їхніми околицями – 2 кілометри, точно посеред яких – лісосмуга між землями обох сіл.

Коли їхати в бік Авдіївки, то одразу за Ковчином зліва узбіччя дороги давно було засаджене деревами, скраю – тополями, ближче до лісосмуги, десь з півкілометра, – соснами, в кілька рядів.

Тополі, яким було за 40 років, позаторік спиляли на лісоматеріал. Ну, їх тепер випилюють по області вздовж доріг масово, де посилаючись на недовговічність цих дерев, де просто з жадібності, ще й безконтрольної.

А от сосни ковчинські стоять красивою стіною. Я ж пам’таю їх понад 50 років тому, ще молоденькими, і ту стежку до Ковчина по цьому сосняку.

Але ось що я побачив днями. Нині, коли настали холоди, коли прив’яв, осів підлісок, коли на деревах почала лущитися кора, постала сумна картина: десятки сосен виявилися з оголеними стовбурами і сухою кроною. Це у вічнозелених сосен!

Виявилося, що ці дерева таки загинули, всохли, хоч могли б жити ще десятки років. А загинули через те, що внизу обгоріли їхні стовбури.

Обгоріли і загинули вони через дикунське випалювання сухої трави весною і на початку літа.

Палити в сосняку особливо небезпечно. Кора сосен суха, легкозаймиста, підстилка на землі – соснові голки. Отож все займається і горить, як порох.

Про цю екологічну біду – випалювання не раз писали засоби інформації області. Про це останніми роками говорять усе більше, в тому числі відповідні державні служби, у яких, проте, все йде не далі звичайного лементу.

Понад півроку, з весни по осінь, в області палають сотні й сотні пожеж на природі – на узбіччях доріг, луках, у лісах, лісосмугах, на торф’яниках. Інколи через дивовижну безпечність і безкарність людей. Але чи не ще частіше (хто тут порахує?) – через умисне підпалювання людьми. Інколи – з якоюсь «метою», часто просто здуру, тим паче від безкарності.

Безкарність – від нездатності відповідних державних служб виявити й покарати злочинців. А як ще назвати такі дії? Ось ці служби, які можуть, мають і повинні виявляти й карати губителів природи, можливо, ще й не повний їх перелік.

Екологія. Санітарна служба. Поліція. Прокуратура, в тому числі спеціалізована – природоохоронна. Пожежна служба, тобто структура МНС. Охорона лісів. Може, й ще хтось?

Структури Міністерства надзвичайних ситуацій, яким доводиться гасити такі пожежі, рятувати природу, добро, часто й життя людей, серед них і паліїв, регулярно й понуро оприлюднюють мало не щоденну статистику цих пожеж і так само правильні й наївні заклики: не підпалювати. Наївні, бо в декого зі співгромадян свідомість і совість дуже й дуже далеко.

Таких треба карати. Але з цим проблеми. При тому, що карати не обов’язково тюремним ув’язненням, хоч є й такі статті закону. Сила покарання – не в його жорстокості, а в його невідворотності. Її ж нема й близько. Коли запитати у відповідних служб, скільки в розрахунку на 100 пожеж знайдено й покарано паліїв, відповідь може бути близькою до цифри 1. Тобто 1%. Хоч, напевно, кожен з відповідних службовців протестував би, коли б йому платили зарплату за таким «коефіцієнтом корисної дії» – 1% на руки, решту в бюджет.

…Це соснове узбіччя палало останніми роками не раз. Було, що вогонь котився за вітром прямо на Ковчин, на не такі й далекі обійстя. Але, коли й «благополучно» горіли лише насадження, це виявлялося смертю для дерев. Адже, якщо на стовбурі внизу кора обгорить повністю, по колу, сокорух припиняється, й дерево гине.

Що тепер робити з цими колись красивими, а тепер мертвими соснами? Мабуть, і деревина з них буде вже не така міцна, як з живих дерев. Спиляти на дрова? А поки що ці дерева поповнили число тих сотень чи тисяч спалених, звалених вітром дерев, якими захаращені наші ліси.

Це, правда, вже інша, але дотична тема. Такими деревами завалений і давній ліс між Ковчином та Авдіївкою, який так і називається – Сосни, ліс, де ми часто гуляли в дитинстві. Так завалений деревами й ліс неподалік, понад Десною, посаджений 40 з лишком років тому. Ні про які санітарні вирубування вже давно ніхто не балакає. А вони вкрай потрібні, щоб від мертвих дерев ліс не гинув далі.

Але що про це говорити, коли і той ліс Сосни, і десятки, сотні, тисячі кілометрів лісосмуг, пришляхових смуг нині в країні виявилися «нічиїми». У цьому я зайве переконався, коли кілька років тому проводив журналістське розслідування з приводу намірів якихось підпільних «лісорубів» вирізати геть до пня сім кілометрів пришляхової лісосмуги між Куликівкою і Ковчином, прекрасні дуби, сосни, берези. Тоді люди зірвали цю дивну оборудку. Але виявилося, що з такими землями, зайнятими лісом, у країні повний безлад. Втім, це ще одна, вже третя, тема.

…Боляче дивитися на ті спалені мертві сосни між двома нашими селами.

Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо»

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  «Вечеря на Свободі» з народним депутатом Вадимом Денисенком

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор