«БОМЖі» цілий рік жили поряд з трупом. ФОТО

«БОМЖі» – особи без постійного місця проживання, які з якихось причин опинилися просто неба. Реально людина існує, але формально – її наче і нема. Нерідко ці особи стають фігурантами кримінальних хронік.

26 лютого близько 19:00 години до чергової частини Чернігівського міського відділу УМВС якраз і «завітав» представник цього соціального прошарку. І повідомив, що близько року тому (!)став свідком вбивства.

На його очах його ж знайомі забили до смерті людину. Сам Михайло, хоч і носив колись за раніше скоєні ним злочини шановане в кримінальних колах звання «особливо небезпечний рецидивіст», але як людина вже в літах та й з власної легкодухості був людиною боязкою. Тому наважився на цей «важкий» для нього крок лише... зі страху за власне життя. Бо вбивці, побачивши його у місті кілька днів тому, попередили, щоб він мовчав, а то ляже разом з покійником.

На початку 2009 року Михайло разом зі своїми приятелями-волоцюгами, 50-річним Василем та 52-річним Ігорем, (також раніше судимими) оселилися в підвалі однієї з багатоповерхівок по вулиці Одинцова.

Підвальне приміщення будинку увесь час не зачинялося, мало цілу низку розгалужених переходів з трубами теплотраси, освітлювалося електрикою. Сухо, тепло, затишно, ніхто не заважає (жителі будинку майже не спускалися до підвалу – підсобних приміщень там не було). Обзавелися нехитрим барахлом. Було на чому їсти та спати і навіть був свій гардероб. Чоловіки навіть прибирали у своїй імпровізованій оселі.

Але такими «розумниками» виявилися не вони самі. У сусідньому під'їзді, а точніше кажучи, у підвалі сусіднього під'їзду, оселилися такі ж самі бомжі - Валерій та його знайомий. Можна сказати, трійко бомжів з одного під'їзду стали сусідами двох з іншого. І все б нічого, якби Валерій не почав... «крисятничати» у сусідів.

Якось «на гарячому» його спіймали Василь з Ігорем. Після «чоловічої» розмови попередили, щоб такого більше не було і... відпустили з миром. Та коли якось увечері Василь, Ігор та Михайло повернулися додому, то знову побачили Валерія, який нишпорив по їхніх лахах.

Почалася жорстока бійка. Василь та Ігор щосили лупцювали злодюгу палками, що знайшли тут таки у підвалі, добивали цеглиною по голові, душили шнуром. В цей час Михайло, тихенько як «миша», сидів у кутку і спостерігав за кривавою драмою. Коли ж чоловіки нарешті схаменулися, то побачили, що крадій вже мертвий. Не довго думаючи, вирішили закопати.

Прямо у підвалі, де спали і їли, викопали велику яму. Потім перев'язали ноги мертвого Валерія дротиною, запхнули тіло у великий целофановий пакет, поклали у вириту могилу та засипали землею.

Після цієї події Михайло вже не міг залишатися у своєму імпровізованому помешканні. Та й друзяки-бомжі також якось скоса на нього зиркали: мовляв, сам не вбивав, то може «здати», але суворо попередили – якщо вибовкає, то покладуть поряд з Віталієм. Така перспектива аж ніяк не радувала Михайла. Та й спати в приміщенні, знаючи, що поруч лежить покійник – було занадто навіть для нього. Залишивши своїх «друзів» та затишний притулок, Михайло подався у пошуки іншої оселі.

Напевне, і залишилося б це вбивство не розкритим, так як про зникнення Валерія ніхто б у міліцію і не заявляв, просто нікому. Та кілька днів тому, десь 25 лютого, Михайло випадково зустрів своїх колишніх співмешканців, яких після цього випадку майже рік не бачив. Чоловіки знову почали погрожувати Михайлу, навіть не здогадуючись, що цим самим самі підштовхують свідка до зізнання. Ця розмова стала «останньою краплею».

Коли правоохоронці виїхали на місце злочину, то в підвалі будинку затримали... Василя. Він, як і раніше, мешкав у підвалі, так би мовити, не змінюючи дислокацію. Неподалік від його ложа, ближче до виходу, співробітники міліції викопали і труп Валерія (він навіть не зовсім «зіпсувався», так як у підвалі було досить прохолодно). А от Ігоря затримували вже за місцем його «роботи» - на кладовищі. Саме там чоловік «збирав» харчі, які городяни залишали на могилах своїх родичів.

Вбивць-бомжів правоохоронці затримали. Зараз вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. Відносно них порушена кримінальна справа за ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України «умисне вбивство», що загрожує їм ув'язненням на термін від дев'яти до п'ятнадцяти років або навіть довічним позбавленням волі.

Наталія Човпило, помічник начальника ЧМВ УМВС
по роботі з громадськістю та ЗМІ