Вандалізм на могилі ветерана залишається без уваги. ФОТО

Непросто склалася доля ветерана Великої Вітчизняної війни, героя публікацій «Високого Валу» Володимира Карпенка. Але вже після… його смерті.

11 вересня минулого року його не стало. Майже півтора тижні не дожив Володимир Устимович до Дня визволення селища Березна Менського району, якому віддав всю свою любов і життя. 25 листопада 2008-го йому б виповнилося 84 роки. Поховали фронтовика у березнянській землі, де йому і досі складно знайти спокій.

Чиясь лиха рука вже навесні встановила дерев’яну огорожу… просто на могилі ветерана, зруйнувавши насип і посунувши вінки від рідних і близьких Володимиру Карпенку людей.

Чи то комусь на кладовищі «землі не вистачило», чи моральне збочення тих, хто це зробив, далося взнаки…

На жаль, кількість актів вандалізму на кладовищах щороку зростає. Але дивує і обурює інше. В даному випадку з весни немає жодної дієвої реакції щодо припинення зазначеного акту вандалізму ні з боку міліції, ні з боку селищного самоврядування Березного. Адже, за словами рідних людей Володимира Карпенка, інформація про скоєння дій кримінального характеру доведена особисто до селищного голови. Відповідна заява спрямована в районну прокуратуру Менського району.

- Пам’ятник буде встановлено на могилі Карпенка у присутності його рідних, - зазначив у відповідь на телефонний дзвінок «Високого Валу» селищний голова Березного Андрій Прядко, але не зміг чітко пояснити, чому дерев’яна конструкція невідомого походження до сих пір знаходиться на могилі шанованого фронтовика.

Довідка «Високого Валу»: Фронтовим зв’язківцем молодий Володя Карпенко пройшов всю Західну Україну, Польщу, Угорщину, Чехословаччину. Перейшов навіть мінне поле. Мав кілька поранень, контузію і осколок, з яким прожив все своє, гідне поваги і наслідування, життя.

Не один рік поспіль 9 травня в ефірі Чернігівського обласного радіо «Сівер-центр» і Радіо «Високий Вал» лунала програма «Солдатська війна», підготовлена за фронтовими щоденниками Володимира Карпенка.

До селища Березна Володимир Устимович приїхав 50 років тому і одразу став до роботи. Директор радгоспу, голова колгоспу і кількох підприємств, депутат сільради кількох скликань, незмінний голова місцевої ветеранської організації, - ось неповний перелік головних життєвих обов’язків Володимира Устимовича Карпенка.

Наставником і старшим другом він став ледь не половині селища Березна. Нинішній сільський голова Андрій Прядко називав Володимира Карпенка не інакше, як своїм батьком.

Для всіх односельців, фронтових побратимів і близьких людей Володимир Устимович був взірцем порядності, духовної сили і людяності.

«Я – солдат!», - говорив він з величезною любов’ю до Вітчизни.

В свою останню земну дорогу Володимир Устимович Карпенко вирушив у суботу, 13 вересня 2008 року під залпи військового салюту.