Останнє оновлення: 18:08 п'ятниця, 25 вересня
Вибори 2020
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Місцеві вибори 2020: що варто знати про нові правила
Місцеві вибори 2020: що варто знати про нові правила

Місцеві вибори 2020: що варто знати про нові правила

Нещодавно були прийняті масштабні зміни до правил виборчого процесу - вони торкнулися всіх книг Виборчого кодексу та ряду інших документів. Змінилася і виборча система - тепер кандидати в місцеві ради з населенням понад 10 тисяч виборців зможуть піти на вибори лише під прапором партії. Є і плюси - грошову заставу зменшили в 9 разів. Проте це далеко не всі зміни, які внесли до правил за 100 днів до проведення місцевих виборів.

 Передісторія

15 липня 2020 року - Верховна Рада України призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року. Чергові вибори не відбуватимуться на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької і Луганської областей. Також чергові вибори не проводяться до обласних рад Донецької і Луганської областей через неможливість цих рад представляти спільні інтереси усіх громад області. ЦВК не призначила перші вибори до новостворених громад та районних рад.

16 липня Верховна Рада України проголосувала за Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства. Закон передбачає внесення змін до Виборчого кодексу, Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, законів про ЦВК і Державний реєстр виборців. Окрім того ВРУ затвердила нові райони і ліквідувала старі.

Український кризовий медіа-центр продовжив серію дискусій, які проходять у рамках програми USAID DOBRE. Цього разу у центрі уваги ключові зміни до правил місцевих виборів 2020. Участь у дискусії взяли народні депутати України, представники ЦВК, органів місцевого самоврядування та експерти.

Зміни за 100 днів до виборів

Наскільки ефективною буде нова виборча система можна буде побачити тільки після виборів - вважає член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко.

"Будь-яке законодавство, яке тільки імплементується, дуже важко оцінити у повній мірі з точки зору ефективності. Ми добре розуміємо, що за таких умов непросто відбуватиметься і організація голосування, і підрахунок голосів виборців дільничними виборчими комісіями, і встановлення підсумків голосування територіальними виборчими комісіями. Тож за такої ситуації ключовою і базовою річчю має стати довіра між всіма суб’єктами виборчого процесу. Саме на встановлення такої довіри налаштовуватиме всіх субʼєктів Центральна виборча комісія".

Місцеві вибори 2020 ускладнюються ще й карантинними викликами. Тож серед змін до Виборчого кодексу Андрій Гевко називає передбачення повноважень, які покладені на Кабінет міністрів України, зокрема на Міністерство охорони здоров’я, для того щоб спільно створити безпечні умови для проведення виборів.

На думку Олени Бойко, народної депутатки 8-го скликання, зміни виборчої системи менше, ніж за рік до виборів - це неприйнятно. Експертка зауважила, що про це йдеться також у рекомендаціях Венеціанської комісії.

Зокрема, відбулися зміни в територіальній організації виборів, адже з Виборчого кодексу прибрали питання заборони зміни округів і дільниць під час виборчого процесу.

"Тобто під час виборчого процесу такі норми можливі. А це загроза. Ну як можна територіальну основу виборів міняти під час самих виборів? Це неправильно. Тим не менше, такі норми є", - пояснила Олена Бойко.

Як змінилася виборча система?

 Одним із ключових нововведень є зміна виборчої системи - відтепер у радах із кількістю виборців понад 10 000 виборців багато буде залежати від партій.

Міські, сільські, селищні ради із населенням понад 10 000 виборців будуть обиратися за пропорційною виборчою системою з відкритими списками.

*партія ставить своїх кандидатів у певному порядку, який висуває у виборчому окрузі. Щоб просунутися по списку вгору кандидату треба набрати 25% виборчої квоти. Інші кандидати розміщуються у черговості, визначеній організацією партії при висуванні.

Міські, сільські, селищні ради з населенням до 10 000 виборців - багатомандатна мажоритарка відносної більшості.

*у кожному такому окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів, які набрали найбільше голосів виборців.

Міські, сільські, селищні голови, де виборців понад 75 000 будуть обиратися за системою абсолютної більшості.

*вибори проходять у два тури, якщо в першому турі кандидат не набрав 50% плюс 1 голос.

Міські, сільські, селищні голови, де виборців менше 75 000 - вибори за мажоритарною системою відносної більшості.

*перемагає кандидат, який отримав більшість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Чи збільшується вплив партій?

Раніше партійна система діяла для населених пунктів від 90 тисяч виборців, тепер поріг складає - 10 тисяч виборців. А фактично це означає, що у всіх населених пунктах вище порогу кандидатів може висувати партія, тож щоб балотуватися до тієї чи іншої ради треба мати "прапор" партії. Поняття самовисування зникає для таких рад.

Олена Бойко говорить, що зміни викликали занепокоєння і в місцевого самоврядування, і в експертів - вони називають їх небезпечними для самого місцевого самоврядування. У такому разі, на думку Олени Бойко, партії матимуть більший вплив у діяльності ради, ніж жителі громад.

“Відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування – це гарантія, що саме жителі через свої представницькі органи будуть впливати на розвиток місцевого самоврядування. Якщо ради будуть сформовані за партійним принципом, то в мене великий сумнів, що саме територіальні громади зможуть впливати на цей процес, адже вплив матимуть місцеві організації партій. Звертаю увагу, що не всі місцеві організації партій будуть спроможні це зробити, тому що не скрізь є районні, міські, сільські осередки. У багатьох бюлетенях буде інформація, що висуває обласна організація партії. Це означає, що або немає нижчої ланки, або обласна організація партії просто не довіряє своїм колегам внизу, - говорить Олена Бойко.

Віталій Безгін, народний депутат України (партія "Слуга народу"), зазначив, що підтримує фінальну редакцію Виборчого кодексу, проте виступає проти партизації.

“На рівні громад 10 000 не може бути партій. Це відверте зло, яке не буде сприяти ані сталому розвитку політичних партій, ані розвитку місцевого самоврядування. Є громади, де треба просто задовольняти базові потреби людей. Освітлення встановити, побудувати дитячі майданчики, амбулаторію. І рішення там не повинні прийматися в залежності від того, як та чи інша партія дивиться, наприклад, на впровадження чи не впровадження ринку землі. Це нонсенс, - зазначив Віталій Безгін.

Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад України, голова Новоукраїнської ОТГ з Кіровоградської області, наголосив на неприйнятності партизації на місцевому рівні.

“Для місцевого самоврядування базового рівня потрібно залишити мажоритарку, бо кожна людина має зрозуміти за кого вона проголосувала і хто її інтереси представляє. Адже щоб зараз за партію проголосували - треба в список ставити впізнаваних людей. Як правило, списки формуються так, що це будуть люди не з території, а з центру громади, відомі лікарі, голови підприємств тощо. Але це точно не будуть люди з села, тому що їх у сусідніх селах вже не так знають. І от ми зараз знову отримаємо ситуацію, що громади втратять представника в раді. І впливати на той самий розподіл бюджету чи інших речей вони не зможуть”.

Роман Лозинський, народний депутат України, фракція "Голос", пояснює, що питання щодо відкритості списків спотворилося під час голосування про виборчу квоту.

"Списки закрили, і тепер кому пообіцяють, хто викупить, хто вимолить собі прохідну частину списку - той і пройде в місцеві ради, а всі інші можуть боротися за прохідну частину через виборчу квоту, але це буде майже неможливо, - говорить Роман Лозинський. - І зараз багато в кого, на жаль, відпадає бажання кандидатувати. Виборець теж багато чого не знає і буде в усьому цьому хаосі розбиратися".

Підсумовуючи, Ігор Абрам’юк зазначив, що зміни системи виборів в органи місцевого самоврядування ухвалені без урахування думки місцевого самоврядування:

"Усі всеукраїнські асоціації були проти цих ключових змін, особливо партизаційної зміни. Зокрема, були звернення до Президента і до Верховної Ради України, яке підписали понад 1000 лідерів громад. Була акція протесту під стінами Верховної Ради. Були наші виступи на комітеті, була спроба через робочу групу підкомітету донести позицію. Але ми наткнулися на глуху стіну, як на мене, відбулася така собі картельна змова парламентських партій, - говорить Ігор Абрам'юк. - Реформа з децентралізації впроваджувалася для того, щоб утворити громади, однакові за повноваженнями, ресурсами, системою урядування, однакові за логікою. А зараз ми їх штучно поділили на дві категорії. Одні змушені будуть займатися партійною розбудовою, другі залишаються в іншій системі координат. Ні партії, ні люди до цього не готові. Перманентні партійні активісти, а не поважні люди в селах будуть ставати депутатами, голови партійних осередків стануть старостами. Про це мало говорять, але вибори в районні ради також будуть партійними. І це проблема. Ми всіх запевняли, що в результаті реформи районні ради будуть відстоювати спільні інтереси територіальних громад. Це можливо, за логікою, лише в одному випадку - коли представники громад є депутатами в цих районних радах. А якщо районні ради будуть партійними, то вони разом з партійними районними адміністраціями будуть морочити голови громадам".

Імперативний мандат: плюси і мінуси

Ще одними змінами до Виборчого кодексу введено поняття імперативного мандату. Це означає, що партія, яка висувала кандидата, може відкликати свого депутата з тієї чи іншої ради. Наприклад, якщо він не дотримується програми партії.

"Я це називаю навіть не партизацією, а центризмом і віддецентралізаційним процесом, - говорить Олена Бойко, - Такі процеси якраз не на користь реформі місцевого самоврядування. І ми оцінимо ці “надбання” навіть не 26 жовтня, а набагато пізніше, коли місцеве самоврядування не буде мати жодного впливу, і представницький орган буде представляти не інтереси територіальної громади, а інтереси партійних осередків навіть не місцевих, а обласних. Однією з підстав відкликання є невиконання кандидатом програми партії. Наголошую, що в документах на реєстрацію немає такого поняття, як програма кандидата або програма партії. Тож норми досить суб’єктивні, і я думаю, що вони будуть необ’єктивно використані в процесі відкликання".

Умову про відкликання депутата партією Олена Бойко називає недемократичним принципом, адже тепер депутат буде звітувати в першу чергу не перед мешканцями громад, а перед своєю партією.

"Імперативний мандат – величезна проблема. І з точки зору партизації, і з точки зору недемократичних принципів урядування. Це не є європейський досвід. Якщо виборці обирають, тоді чому партія має відкликати? Партія ж тільки висуває кандидата, ідеологічно забезпечує, підтримує цю особу. Але вона не є виборцями. Тому принцип відкликання не тими, хто обирав, дійсно є неконституційним, недемократичним. І я сподіваюсь, що все ж таки це останні вибори, коли ми будемо говорити про імперативний мандат".

У регіонах є потенційні кандидати, які тепер не хочуть брати участь у виборах, адже не готові представляти інтереси партії, - так говорить Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад України, голова Новоукраїнської ОТГ з Кіровоградської області.

"Ми спускаємося до того, що обраними людьми будуть повністю керувати партії. Ми хотіли якісні ради, які будуть мати довіру людей. Натомість ми отримаємо ради, де буде партійний вплив і звітування не перед жителями, а перед радою, щоб їх не відкликали за квотою імперативного мандату, - зазначив Олександр Корінний. - У мене є багато колег, які є головами громадських організацій і дуже багато роблять в громадському секторі. Кажу їм: давайте на вибори. Вони відповідають: ні, я не піду кланятися до жодного партійного боса, я хочу працювати на своє село, на своє місто, на свою вулицю. Можливості самовисування, на жаль, у них сьогодні немає".

Віталій Безгін зазначив, що імперативний мандат дозволить контролювати дисципліну місцевих депутатів, які сьогодні вимушені будуть іти на вибори під прапорами партій.

"На мою думку, краще було б зробити поділ із позначкою 35 тисяч виборців. Але якщо вже є 10, то вже точно з імперативним мандатом. Всі, хто на місцях спроможний зробити результат - будуть іти в партії, тому що в них не буде можливості самовисування. А це означає, що вони туди зайдуть, і треба буде якимось чином контролювати дисципліну. Для цього починає працювати інструмент імперативного мандату".

Проте Віталій Безгін погоджується і з тим, що наявність імперативного мандату може призвести до партійних зловживань.

"Коли неугодний сильний депутат, який діє в інтересах безпосередньо території, але в чомусь його погляди розбігаються з партійним керівництвом, то завжди можна використати цей інструмент в хибний спосіб, щоб людину позбавити мандату. Чи є запобіжник від цього? На превеликий жаль, я його не бачу. І це негативна складова того, що ми маємо".

Якою буде виборча застава для кандидатів?

У нещодавно прийнятих правках виборча застава для кандидатів зменшилася у 9 разів. Щоправда, тепер застава є обов'язковою для всіх рівнів виборів і не буде повертатися навіть у разі перемоги.

"Для депутатів сільської, селищної, районної в місті, міської та районної ради застава складає 20% мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата у нас встановлена 4 723 гривені, тож застава становить 944 гривні. Для сільських, селищних, міських голів до 75 тисяч – це 1 мінімальна заробітна плата у розмірі 4723 гривень. Для депутатів міської, сільської, селищної, міської більше 10 тисяч виборців, обласної ради, районної ради, кандидати на посаду міського голови із населенням понад 75 тисяч - з розрахунку 4 мінімальних зарплати на кожні 90 тисяч виборців", - пояснив Андрій Гевко.

На думку народного депутата Романа Лозинського, зменшення виборчої застави - це єдина ложка меду в цій бочці дьогтю.

"Ця межа - штучна, - зазначив Ігор Абрам’юк. - Кандидат в депутати до сільської ради, де 10 тисяч виборців, буде платити в 20 разів більшу заставу, аніж кандидат у депутати до сільської ради, де менше 10 тисяч виборців. Ця диспропорція, як для мене, абсолютно незрозуміла".

Олена Бойко зауважила, що якщо партія висуває кандидата, то, як правило, саме партія бере зобов'язання сплатити заставу. Натомість Ігор Абрам'юк зазначив, що партія не завжди сплачує заставу, і тому диспропорція може вплинути на потенційний склад рад.

"Але ви знаєте, як партії кажуть? От тобі прапор, а все роби сам. Тобто, це перекладеться на кандидатів у депутати у партійних списках. І тому ця диспропорція дуже вплине на потенційний склад місцевих рад у громадах, які будуть обиратися за партійною системою".

Куди одночасно можуть балотуватися кандидати?

До прикладу, одна людина може бути кандидатом лише до двох рівнів рад, а кандидат на посаду голови громади, з виборцями менше ніж 75 тисяч, також у сільську, селищну та/або обласну раду. Якщо ж ви кандидат на посаду голови громади більше 75 тисяч виборців, то одночасно балотуватися можна лише до ради своєї громади.

Олена Бойко зазначила, що це позитивна зміна, проте у законодавстві не прописано, що робити, якщо кандидат отримає одразу два мандати. У цьому контексті виникає також питання про особливість роботи виборчої комісії, яка має визначати результати чи чекати, поки особа визначиться.

Як будуть формуватися виборчі комісії?

Олена Бойко пояснила, що серед змін є те, що утворення територіальних виборчих комісій виноситься за межі самого виборчого процесу. Тобто вже з 27 липня по 5 серпня відбуватиметься процес подання документів на членів ТВК, які формує Центральна виборча комісія. А це обласні, міські та територіальні комісії району. У зв'язку з утворенням нових районів старі комісії районного рівня ліквідуються, а замість 490 ТВК в Україні створять 136 комісій.

Нововведенням є також, що суб’єктами подання стають не тільки фракції, а і групи.

"І ці групи мають такі ж повноваження подавати для обов’язкового включення без жеребкування. А тепер рахуємо. У нас 5 фракцій і 2 групи. 7 суб’єктів подання для обов’язкового включення. І ще однією правкою було внесено те, що такі суб’єкти можуть подавати не по одній кандидатурі, а по дві, це означає, що вони повністю заповнюють всі квоти. Це означає, що позапарламентські партії майже не мають шансів потрапити у виборчі комісії, адже вони можуть це зробити за жеребкуванням. Якщо в ДВК може бути від 10 до 14 людей (а ми говоримо, що вже є 14 для обов’язкового включення), то на малі дільниці не парламентська партія не потрапить".

Як змінився бюлетень?

Оскільки бюлетень змінився, виникає потреба у широкій інформаційній консультації виборців щодо правил коректного заповнення бюлетеня. Про це зазначила Олена Бойко:

"Є упередження щодо виборчих бюлетенів. Давайте уявимо ситуацію, що виборець, наприклад, у селі отримає 4 бюлетені. Перший – це сільського голови, другий – сільської ради, третій – районної ради, четвертий – обласної ради. 208-му округу “пощастило”, там буде ще п’ятий бюлетень щодо позачергових виборів народного депутата України. 5 бюлетенів. У кожного бюлетеня буде своя форма".

"Це якраз той зразок, коли це пропорційна система. Тут має бути два види заповнення, в цьому теж є небезпека. Перша галочка за партію і номер за особу від списку. Для того, щоб правильно заповнити цей бюлетень, потрібна широка інформаційна політика. Справа в тім, що основний принцип виборів – це принцип свідомого вибору. Тобто виборець на дільниці має розуміти, за кого він голосує, абсолютно свідомо, і цей вибір не повинен бути випадковим. Ми знаємо, що коли наші польські колеги вводили вперше свою пропорційну систему, то 30% бюлетенів були недійсними тільки тому, що виборці не зорієнтувалися і неправильно заповнювали такого плану трафаретні бюлетені", - зазначила Олена Бойко.

Змінився і рівень захищеності протоколу:

"В останню хвилину була змінена форма протоколу - тепер він без захисту. Були намагання спростити протокол. На щастя, вони провалилися. Але тим не менше, незахищений протокол, та ще й надрукований на принтері, є небезпекою", - додала Олена Бойко.

Довідково: Ч. 1 ст. 192, ч. 8 ст. 151, ч. 18 ст. 254 Виборчого кодексу України змінені в частині вимог до форми протоколу про підрахунок голосів виборців. Віднині протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці може виготовлятися за допомогою технічних засобів. При цьому бланки протоколів із засобами захисту взагалі як такі відмінено (ст. 192).

Як змінилася відповідальність за виборчі порушення?

Андрій Гевко, член Центральної виборчої комісії:

"Усі зміни чітко прописані першим блоком. Критичним є те, яким чином будуть застосовуватися ці норми. І тут в мене більше питань викликає, щоби правоохоронні органи, судова система адекватно ставилися, могли притягувати до відповідальності, щоб виконували ці норми, зокрема превентивну функцію. Щоб якщо ти порушуєш, то отримуєш відповідну санкцію, відповідне покарання. Бо насправді є проблема. Ми бачимо, що є ще судові процеси з 2015 року щодо підкупу виборців, які не дійшли до логічного завершення і не мають вироків. Єдине, чого не врахували в проєкті виборчих змін щодо відповідальності - це підкуп кандидата. Але знову-таки виходили з того, як зафіксувати ці факти. Тут питання відповідальності треба ще доопрацювати”.

Внутрішньо переміщені особи отримали право голосувати за місцем проживання

У Виборчому кодексі прописали можливість внутрішньо переміщеним особам голосувати за місцем їх проживання.

"Із приводу змін щодо внутрішньо переміщених осіб, звісно, це плюс. Велика кількість людей давно працює, сплачує податки і має право брати участь в цьому процесі", - зазначив Віталій Безгін.

Олександр Корінний зазначив, що також підтримує таке рішення.

"Але на мою думку, жителі України мають право визначати ту владу, на території якої вони проживають. Головне, зробити все так, щоб людина на місцевих виборах могла проголосувати один раз. Важливо, щоб сьогодні ті люди, які вимушено приїхали з Донецька, Луганська, Криму, відчували себе українцями, могли взяти бюлетень і проголосувати".

Також Ігор Абрам’юк звернув увагу на те, що громади, які знаходяться на межі у 10 тисяч виборців найбільше бояться виборчого туризму. Тож експерт поставив запитання: з якого моменту починається фіксація та поділ громад.

Олена Бойко зазначила, що в правках прописано, що це перший день місяця, що передує місяцю початку виборчого процесу. Оскільки початок виборчого процесу 5 вересня, то 1 серпня ЦВК має сказати, в яких громадах за якою системою будуть вибори.

Яка гендерна квота діятиме під час місцевих виборів 2020?

У списку в кожній п’ятірці кандидатів має бути 2 або 3 особи іншої статі. І така послідовність має чергуватися. Олена Бойко пояснила, що під час розгляду були й інші варіанти:

"Намагалися провести навіть 50 на 50 - була серйозна дискусія. Це було і в залі парламенту, і навіть позиції партійних представників були такими, що дуже важко в сільських і селищних громадах знайти 50 на 50 жінок, які погодились би бути активними, стати партійцями і депутатами на громадських засадах".

Як тепер будуть обиратися старости?

Під час дискусії від глядачів багато питань надходило щодо інституту старост, адже напередодні виборів скасували прямі вибори старост. Тож із тексту Виборчого кодексу вилучили згадку про старост - непрямі вибори старост тепер регулює Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Староста обирається радою, але за поданням голови.

"До сьогоднішнього дня старостою у нас була виборна особа. У Конституції позиції старост немає. Зараз діятимуть непрямі вибори, - зазначила Олена Бойко. - Звертаю вашу увагу, це не призначення старост. Тому що призначення - це тоді, коли призначаються конкурсом або одноосібне призначення. Вибори бувають прямими або непрямими. Прямі вибори - ми йдемо на дільницю і голосуємо за ту чи іншу особу. Непрямі - коли наші представники в раді вибирають за нас. І це теж нормальна демократична позиція. Тому я не маю упереджень стосовно принципів вибору старост".

Також експертка зауважила, що механізм непрямих виборів старост допомагає уникнути конфліктів під час роботи місцевого самоврядування:

"По-перше, компетенція самої ради - визначати, хто має працювати з ними, наскільки їм це буде комфортно з точки зору спілкування і якісного представлення на місцях. Ми знаємо, що сьогодні є обрані старости, які в конфронтації з головами певних об’єднаних територіальних громад. І така конфронтація, по суті, є дисонансом в роботі".

Ігор Абрам’юк додав, що новий формат виборності старост викликає дискусію лише через те, що багато місцевих рад будуть партизовані. І, на його думку, це може вплинути на об'єктивність прийнятті рішень щодо старост:

"Відтоді як вибори в громадах стали партійними і село може не мати свого депутата (бо за партійними списками дуже велика ймовірність, що села, селища,не будуть мати своїх депутатів у сільській раді), то хто представлятиме їхні інтереси у сільській, селищній раді вже об’єднаної громади? Староста. А старосту призначає теж політично обрана більшість місцевої ради. Тобто цілком можливо, що буде призначена не та людина, яку б рекомендувала громада. Якби поріг партизації був такий, що сільські громади знаходяться нижче нього, і депутати обиралися б за мажоритарною системою, тоді про виборність старости можна було б не дискутувати. До речі, у ході реформи було обіцяно, що кожне село, селище буде представлене у місцевій раді, кожна громада буде представлена у районній і обласній раді. І зараз цей принцип порушено".

Непряме обрання старост підтримав і Олександр Корінний, проте також звернув увагу на ризики, які виникають під час прийняття рішень щодо старост:

"Я завжди підтримував ідею, щоби не створювати конфлікт на території, не обирати депутата, голову, а тоді ще й старосту, бо вони могли прийти від трьох різних політичних сил. Більшість в раді буде "призначати" старосту. Голова вноситиме одну пропозицію, більшість її не буде підтримувати до тих пір, поки голова не внесе потрібну їм кандидатуру. Тобто, або старости не буде, або він буде партійний. І, як правило,підтримуватиме ту партію, яка його висунула".

Які повноваження будуть мати старости?

Інститут старости отримує додаткові повноваження відповідно до чинного Закону України 805-ІХ, внесено зміни до закону про місцеве самоврядування, де з'явилася окрема стаття.

"У новій статті 54 виписано 13 чітких повноважень старости. І цей перелік не є вичерпним. Законодавець передбачив право представляти в першу чергу інтереси територіальної громади, брати участь у засіданнях тощо. Залишається позиція стосовно того, що старости є членами виконкому та мають право брати участь у бюджетному процесі. Окрім того, старости мають повноваження, компетенцію відповідно до закону та положення про старост, які визначаються відповідною радою. Тобто ради самі можуть надавати старостам широкі повноваження", - пояснила Олена Бойко.

Повноваження старости визначені у ч. 4 ст. 54-1. Дослівно:

1. представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;

2. бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;

3. має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;

4. сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;

5. бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

6. бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

7. вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

8. бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

9. бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

10. бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;

11. отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

12. сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;

13. здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

Чи будуть місцеві вибори на лінії розмежування в Луганській та Донецькій області?

У постанові ВРУ про призначення виборів зазначено, що до Луганської і Донецької обласних рад виборів не буде. На окупованих територіях провести вибори немає можливості, щодо громад на лінії розмежування - питання ще вирішується.

"Це питання ще потребує вивчення. Тут важко однозначно сказати, в яких громадах вибори будуть, а в яких - ні, - сказав Андрій Гевко. - Ми повинні отримати відповідну інформацію від військово-цивільних адміністрацій і Служби безпеки під час прийняття рішення щодо проведення виборів. Зрозуміло, що хочеться, щоб вибори відбулися на всіх територіях, які є підконтрольні Україні. Але однозначної відповіді вам дати зараз ніхто не зможе, оскільки ситуація постійно змінюється".

Підсумкові ремарки
Роман Лозинський, народний депутат України:

"Закриті списки, імперативний мандат, неможливість самовисуватися, примусово заганяють у політичну партію, якщо ти живеш у громаді, де більше 10 тисяч виборців. Виходить ударний коктейль дуже високої міцності, який ще множиться на ряд процедурних моментів. Єдина ложка меду в бочці дьогтю – це те, що нам вдалося зменшити виборчі застави в 9 разів, - зазначив Роман Лозинський, - У такому форматі, 25 жовтня, нам не вдасться перезавантажити місцеве самоврядування. Люди, які є лідерами своїх громад, не зможуть безперешкодно втілювати зміни на місцях. Встановлено дуже багато бар’єрів, дуже багато палиць в колеса. І нам залишилося ще багато роботи, аби ці помилки виправляти".

Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад України, голова Новоукраїнської ОТГ з Кіровоградської області:

"Сьогодні, за 100 днів до виборів, змінювати систему і більшість об’єднаних громад вперше в житті гнати на партійні вибори - це не європейська практика, це створення спеціального хаосу. А з нюансами про бюлетень, протокол і про все інше, вибори залежатимуть не від думки народу, а від партійних босів".

Віталій Безгін, народний депутат України:

“Із цим Виборчим кодексом доведеться йти на вибори. Я підтримав фінальну редакцію в цілому, але не підтримував правки про партизацію. Документ кращий з точки зору багатьох процедурних речей, але має наріжні камені, які навряд будуть сприяти розвитку місцевого самоврядування”.

Ігор Абрам’юк, директор з розвитку, заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад:

"Я закликаю всіх прямих і непрямих учасників виборчого процесу до активності. Тому що нас чекає дуже складний і непередбачуваний виборчий процес, як з політичної, так і з організаційної точки зору. Треба бути згуртованими в цьому процесі. Перед нами виклики, з якими ще не доводилося стикатися. Тому ми, як асоціація, будемо активні в цьому процесі, будемо шукати всі можливості, щоб підтримати громади".

Олена Бойко, народна депутатка 8-го скликання, експертка:

"Я думаю, що це будуть найскладніші вибори в історії незалежної України. На жаль, в мене оптимізму щодо того, як вони пройдуть, абсолютно немає. Тому що процеси всі нові: новий адміністративний устрій, нові виборчі системи. При всьому бажанні ЦВК, швидко підготувати виборчі комісії буде складно. Буде непросто пояснити виборцям як відбувається підрахунок голосів і яким чином встановлюються результати. На день виборів прогнозую надскладні процеси з точки зору заповнення бюлетеня, підрахунку голосів та довіри до цих результатів. Тому сподіваюсь, що вже 26 жовтня ми почнемо говорити про нову виборчу реформу".

Андрій Гевко:

"Справді, перед нами виклики, але це й нові можливості. Довіра між суб’єктами виборчого процесу є ключовою і базовою річчю. Центральна виборча комісія, зі свого боку, буде робити все для того, щоби формувати довіру і її підтримувати. Через прозорість прийняття рішень, через зрозумілість рішень, які буде приймати ЦВК. Будемо проводити інформаційну кампанію з додатковими роз’ясненнями норм Виборчого кодексу".

Підписуйтеся на наші оперативні новини і цікавинки у Telegram і Twitter.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Баскетбольний майданчик на Шерстянці

Ліза ПЕТРЕНКО