Гройсман: Рада нарешті почує народ - Вінниця не дасть збрехати

Верховна Рада восьмого скликання обрала своїм головою Володимира Гройсмана, який пройшов до парламенту за списком Блоку Петра Порошенка.

Перед тим, як стати депутатом, пан Гройсман був віце-прем’єр-міністром – міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, а ще раніше – мером Вінниці.

Протягом майже двох тижнів влітку цього року Володимир Гройсман виконував обов’язки глави уряду.

Столяр - бізнесмен

Володимир Гройсман народився 20 січня 1978 року у Вінниці. Трудову діяльність розпочав ще у старших класах – у віці 14 років працював столяром на малому підприємстві "Школяр". Очолював це підприємство батько майбутнього спікера, у майбутньому відомий місцевий бізнесмен Борис Гройсман.

Він же був начальником свого сина на його наступному робочому місці: після закінчення школи 16-річний Володимир Гройсман стає комерційним директором приватного підприємства "Юність", засновником якого був той самий Борис Гройсман.

Протягом наступних одинадцяти років Гройсман-молодший веде бізнес, у тому числі разом з батьком.

Своєрідним відлунням минулої бізнес-діяльності нового спікера є його декларація: минулого року він отримав понад 1,5 млн гривень доходу - в тому числі 720 тисяч від продажу автомобіля та ще понад 650 тисяч - від оренди свого майна.

У 2003 році Володимир Гройсман отримує диплом юриста у Міжрегіональній академії управління персоналом.

У 2010-му здобуває другу вищу освіту: закінчує Національну академію державного управління за спеціалізацією "Управління на регіональному та місцевому рівнях".

На той час він уже чотири роки як був наймолодшим мером обласного центру в Україні.

На чолі Вінниці

У 2002 році Володимир та Борис Гройсмани обралися депутатами Вінницької міської ради. Після перемоги Помаранчевої революції Гройсман-молодший вступає до партії Народний Союз "Наша Україна" тогочасного президента Віктора Ющенка.

У 2005-му на Вінниччині відбувається масштабна рокіровка на верхівці місцевої влади.

У лютому того року тодішнього мера обласного центру Олександра Домбровського, котрого називали одним з найближчих соратників Петра Порошенка, призначили головою тамтешньої облдержадміністрації, і виконувати обов’язки градоначальника став секретар міськради, голова місцевої організації партії "Реформи і порядок" (ПРП) Віктор Козак.

Однак вже у листопаді, після того, як ПРП почала зближуватися з Блоком Юлії Тимошенко, міськрада відкликала пана Козака з посади та несподівано обрала замість нього 27-річного Володимира Гройсмана.

"Дуже складно припустити, що він опинився на чолі міста без певних гарантій з боку команди Порошенка", - прокоментував тоді це призначення впливовий тижневик "Дзеркало тижня", заразом припустивши, що пан Гройсман належить до команди Дмитра Дворкіса, колишнього вінницького мера, який не приховував, що прагне повернутися у це крісло.

Однак молодий в.о. мера одразу після обрання розгорнув бурхливу діяльність, швидко ставши одним з лідерів передвиборчих рейтингів.

Зрештою, через чотири місяці, у березні 2006 року, саме Володимир Гройсман, котрого підтримали на виборах місцеві організації впливових "помаранчевих" партій "Наша Україна" та БЮТ, переміг понад два десятки конкурентів і став мером Вінниці - у 28 років.

Вай-фай у трамваях

Уже протягом першого року своїх повноважень він серйозно взявся за дороги, котрі в обласному центрі не знали капітального ремонту з часів підготовки до московської Олімпіади 1980 року.

Відтак, одну з найдовших відремонтованих вулиць, Келецьку, у спальному мікрорайоні Вишеньці, вінничани часом називали "Гройсманштрассе".

Уже під час першого мерського терміну пан Гройсман домовився з муніципалітетом швейцарського Цюриха про оренду кількох десятків уживаних трамваїв. Вони і сьогодні є своєрідною візитівкою Вінниці. Колориту міському транспорту додає наявність у тамтешніх автобусах і трамваях безкоштовного безпровідного інтернету.

Однак головне у діяльності мера, стверджують спостерігачі, - те, що він зумів налагодити внутрішню комунікацію між мешканцями та владою міста.

Багатоканальна телефонна служба швидкого реагування, сервіс "Диспетчер", через який міська влада відстежує реакцію комунальних служб на такі проблеми, можливість звернутися до мерії через її сайт чи спеціальні термінали у будівлі міськвиконкому – це складові нового діалогу між владою і жителями міста, запроваджені Гройсманом.

Конкретний приклад: мешканці міста з особливими потребами скаржилися мерові на катастрофічну нестачу пандусів у магазинах і об’єктах інфраструктури, Катерина Лук’янова, колишня депутатка парламенту родом з Вінниці.

Гройсман увів до складу комісії міськвиконкому з прийняття об’єктів в експлуатацію голову місцевої інвалідної організації, жінку, котра пересувається на колясці, і тепер без її підпису відкрити жоден з цих об'єктів неможливо, продовжує пані Лук’янова.

"Коли у 2007-му я переїхала до Києва, а тут зі снігом катастрофа, ноги у людей ламаються, взуття псується, а мер мені каже: "Я сніг на вулицях не розсипав", то я зрозуміла, що жила в раю", - сміється вона.

У 2012 році Володимир Гройсман вдруге виграв вибори мера Вінниці: за нього проголосували майже 78% виборців.

А минулого року рейтинг журналу "Фокус" визнав Вінницю найкращим містом для життя в Україні.

Переїзд до Києва

Про можливий перехід Володимира Гройсмана до уряду, на посаду віце-прем’єра з регіональної політики, вперше заговорили ще за часів президентства Віктора Ющенка.

"Нікуди я звідси не поїду, я люблю своє місто і хочу бути корисним йому. Ні Київ, ні міністерства мене не цікавлять", - спростовував пан Гройсман ці чутки в інтерв’ю "Дзеркалу тижня" ще в грудні 2006-го.

На аналогічну посаду обговорювали його кандидатуру і за президентства Віктора Януковича.

"Але тоді у нас не дійшли руки. А шкода", - вже цьогоріч признавався ВВС Україна один з впливових "регіоналів".

Натомість Гройсман опинився у складі Кабміну Яценюка – на посаді віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Спостерігачі називали Володимира Гройсмана "людиною президента" в уряді. Втім, сам пан Гройсман заявив, що запрошення увійти до Кабміну отримав особисто від Арсенія Яценюка.

Найперше завдання, котрим мав перейнятися новопризначений урядовець, була підготовка до масштабної реформи всієї системи державної влади і децентралізація, котра пізніше стане однією з "фішок" президента.

Головний з децентралізації

За словами самого пана Гройсмана, його команда напрацювала пакет законопроектів, ухвалення яких дозволило б до змінити систему відносин між центром і регіонами в Україні за польським зразком, а також передати на місця фінанси та повноваження, однак парламент вперто не бажав їх ухвалювати.

Востаннє до порядку денного Ради ці документи вносили 14 жовтня. Однак сутички біля будинку парламенту спричинили дострокове закриття засідання, і черга до "проектів Гройсмана" вкотре не дійшла.

Утім, децентралізація була не єдиною темою, котрою Володимир Гройсман опікувався в уряді.

Саме у його сфері відповідальності перебуває опіка над переселенцями з територій, непідконтрольних українській владі, відновлення зруйнованої внаслідок бойових дій інфраструктури сходу України, реформування житлово-комунального господарства, підготовка країни до опалювального сезону та його запуск.

Крім того, Володимир Гройсман очолює урядову комісію з розслідування авіакатастрофи на Донбасі рейсу МН17.

На межі липня і серпня цього року, коли прем’єр Арсеній Яценюк заявив про свою відставку, протестуючи проти незгоди парламенту підтримати урядові зміни до бюджету, саме Гройсман кілька днів виконував обов’язки глави уряду.

"Я вважаю, що прем'єр-міністр України - на своєму місці. І я б дуже хотів, щоб... прем'єр-міністр України, як і уряд, продовжили свою роботу... Для мене ніколи не було і не є самоціллю зайняти позицію прем'єр-міністра", - відповідав він тоді на запитання про те, чи не хоче він стати повноправним керівником Кабміну.

Позапартійний у БПП

Володимир Гройсман, котрого спостерігачі, незважаючи на його позапартійність, беззастережно відносять до "команди Порошенка", увійшов до виборчого списку іменного президентського блоку під четвертим номером.

Утім, – чи через високу завантаженість урядовця, чи через його обмежений досвід у публічній політиці, – пан Гройсман практично не брав участі в агітаційній кампанії своєї політсили.

Проте саме його розглядали у БПП як основного претендента на пост прем’єра у разі, якби цій політичній силі вдалося перемогти на виборах. Однак після того, як "Блок Петра Порошенка" фінішував другим за партійними списками, а сам президент рекомендував своїй фракції підтримати на пост глави уряду кандидатуру Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана почали "сватати" на інші позиції – зокрема й на пост голови Верховної Ради.

Нарешті, у середу стало відомо, що Володимир Гройсман у ролі кандидата в спікери зустрічається з майбутніми парламентськими фракціями.

"Шашечки чи їхати?"

Поки що важко говорити про те, яким спікером буде Володимир Гройсман.

Люди, які знають його давно, кажуть, що чи не головною його рисою, не раз продемонстрованою на посаді мера Вінниці, є вміння домовлятися та не псувати стосунки.

У численних інтерв’ю пана Гройсмана, які він давав під час як вінницького, так і київського етапів своєї кар’єри, годі шукати різких висловів на чиюсь адресу чи фраз, які можна тлумачити неоднозначно. Володимира Гройсмана, судячи з його участі у телеефірах, важко назвати найкращим публічним оратором в українському політикумі.

Чи новий спікер досі не освоївся у столичних політичних колах, чи такими є питомі риси його характеру – нагода відповісти на це питання випаде досить скоро: посада голови Верховної Ради є публічною за визначенням.

Однак співрозмовники ВВС Україна виділяють й іншу рису нового спікера – його складно затягнути у безпредметну розмову. "Вам шашечки чи їхати?" - один з його улюблених висловів, котрі він вживає, коли проблему, яка обговорюється, співбесідники намагаються "заговорити".

Втім, чи не головною рисою, яка, швидше за все, характеризуватиме спікерство пана Гройсмана, може стати його "політична зв’язка" з Петром Порошенком.

ВВС