Тверезі слова російського депутата, або Як Донбас «страшно страждав» у СРСР

Володимир Мілов, російський політичний діяч, голова російської політичної партії «Демократичний вибір» звернувся до жителів Донбасу. Далі без купюр.

«Нині активно розігрується карта «скривджених» жителів Донбасу, яким настільки погано живеться в «бандерівській» Україні, що вони страшно хочуть в матінку-Росію, з якою донеччани, як кажуть, складають «один народ».

Кілька важливих уточнень в цьому зв'язку.

Коли я в 1989 році вступив до Московського гірничого інституту (тоді ще був Радянський Союз), у нас на потоці до третини становили вихідці з шахтарського Донбасу. Горлівка, Макіївка, Краматорськ – ось ці всі місця, де зараз йде заміс. Я щось не пам'ятаю, щоб тоді вони вважали себе «одним народом» з росіянами. Більше того, це земляцтво було сповнене самих злісних почуттів не до западенців-бандерівців і не до піндосів-американців, а – вгадаєте до кого? Правильно, до москалів. Чесно кажучи, ці хлопці зі своїм антимоскальским настроєм доставляли тоді масу незручностей, і всі були раді, коли після 1991 року і розпаду Союзу вони поїхали до себе додому, стало набагато спокійніше.

Росіянами вони себе зовсім не вважали – навпаки, всіляко протиставляли себе росіянам, а найбільші конфлікти у них були з російськими студентами – вихідцями з шахтарського Північного Казахстану. Там доходило до бійок і поранених, деканат та проректори постійно розбиралися з цими конфліктами. Всі ці донецькі хлопці тоді вкрай зневажливо відгукувалися про Росію і «москалів».

Трохи фактів, щоб не бути голослівним. У 1989-1991 роках Донбас накрила хвиля шахтарських страйків, де на перший план незабаром були висунуті політичні вимоги, пов'язані з оголошенням державної незалежності України. Надання конституційного статусу декларації про державний суверенітет України увійшло до числа основних вимог страйку шахтарів Донбасу в 1991 році. На референдумі про незалежність України, що пройшли 1 грудня 1991 року, за незалежність України проголосували 84% жителів Донбасу.

Далі. Вісім з останніх дванадцяти років вищі керівні пости в Україні займали вихідці з Донецької області – в 2002-2005 і 2006-2007 Віктор Янукович був прем'єром, а в останні чотири роки – президентом країни. Говорити про те, як Донбас «страшно страждав», замучений пекельними русофобами з Києва, в цій ситуації навіть не смішно.

Більше того, саме Донбас подарував Україні чудового президента Віктора Федоровича Януковича, чия діяльність побила усі рекорди корупції на пострадянському просторі, і привела країну до повномасштабного політичного та соціально-економічного кризи, поставила її на межу колапсу. За Януковича у другому турі виборів президента України в 2010 році голосувало 90% донеччан. Спасибі жителям Донбасу, як свідчить знаменита фанатська кричалка.

Так от, знаєте що, дорогі мешканці Донбасу?

По-перше, не треба втравлювати мою країну, Росію, у ваш внутрішній конфлікт. Ви подарували Україні неймовірно корумпований і неефективний донецький клан, а тепер, коли обурений народ решти України його повалив і ваших земляків від влади відсторонив, деякі з вас біжать просити захисту у Росії. Ні, хлопці, розбирайтеся там самі».

По-друге, ви не росіяни. Ми всі пам'ятаємо, як ви стрімголов бігли від нас 20 років тому, голосуючи за незалежність. Ви що думаєте, вам дозволено ось так от бігати туди-сюди в залежності від обставин, втягуючи мою країну, Росію, в різноманітні небажані і небезпечні ігрища, тільки тому, що у вас не вийшло зробити з України один великий філія Донецька? Досить, хлопці, не треба нас, росіян, втравлювати в цю справу.

Зараз, коли проект «Донецьк для України» провалився, дехто з вас раптом згадав, що ви, виявляється, росіяни. А це чому, дозвольте запитати? Тому що ви російською говорите? Вибачте, мова спілкування зовсім не є єдиним критерієм національної ідентичності. Півсвіту англійською говорить, але це не означає, що всі ці люди є англійцями.

Так що, шановні донеччани, ви – інший народ. У 1989-1991 роках ви цей вибір остаточно закріпили, конституційно. Давайте не метатися туди-сюди, створюючи проблеми для моєї країни, Росії. Економічні труднощі у вас? Та нічого такого особливого, як добували 10 років тому на Донбасі 40 млн. тонн вугілля, так добувають і зараз. За інші труднощі спитаєте з вашого земляка, який раніше працював 4 роки прем'єром країни, а останні чотири роки – президентом. Весь той спад, який має місце по окремих позиціях, стався при ньому.

Росіяни-то тут до чого? Чому ми вас повинні рятувати в цій ситуації? Може, шановні донеччани, самі задасте собі деякі незручні питання?!.», – пише політик.

Акула