Історія кримської втечі – ексклюзивні подробиці

На Чернігівщині з’явилися перші біженці з Криму

Про це ще тиждень тому у соціальних мережах повідомляли місцеві активісти, однак вийти на контакт із переселенцями було доволі складно: вони воліють не спілкуватися із журналістами, адже побоюються, що нова кримська влада якимось чином почує їхні відвертості та переслідуватиме рідних та близьких, які залишилися на півострові.

Олена – єдина  погодилася на інтерв’ю, за умови, що у матеріалі не називатиметься її прізвище, імена близьких людей та не публікуватимуться її фото. Жінка військовослужбовець запасу, тривалий час служила в одній із військових частин Чернігова.

Її чоловік родом з Ялти, і тут молода сім’я прожила більше 5 років. У Ялті Олена народила 2х доньок, яким зараз 4 роки і 8 місяців і перед народженням другої дитини навіть планувала відновити кар’єру у Збройних Силах

Перші заворушення у Криму, як відомо почались на початку березня, коли місцеві депутати під дулами автоматів проголосували за проведення нелегітимного референдуму, а на півострові з’явилися «зелені чоловічки» разом із завезеними «тітушками», які з гумовими кийками за поясом розгулювали ялтинською набережною. Страшно за себе та дітей Олені стало вже тоді. 

Провокатори по-кримськи і таємничі «бєндеровци»

Те, що зараз відбувається у Криму жінка називає «путінською істерією» і наводить такий приклад. Якщо у нас провокаторами називають тих, хто виходить на мітинги з бітами, б’є мирних людей та влаштовує криваве побоїще(як це було у Донецьку), то на півострові ними стали… з десяток місцевих дівчат, які крокували містом з плакатами «За мир».

Олена визнає: більшість людей там і справді за Росію і вірять лише російській пропаганді. Приміром, пригадує, як одна зі знайомих на повному серйозі розповідала, що ті, хто бігає по домівках людей і забирає в них паспорти громадян України – насправді таємничі «бєндеровци» із «Правого сектора»(якого, утім на півострові ніхто ніколи і не бачив).

Із анексією Криму Росією, на півострові тепер нові правила гри: по суті, це означає, що всі, хто має український паспорт – поза законом. Знайомі казали Олені, що, приміром, бізнесменів ставлять перед фактом: або приймаєш російське громадянство, або ж позбуваєшся всього.

Втеча з Криму та чернігівська гостинність

Остаточне рішення їхати до Чернігова родина Олени прийняла доволі несподівано(основний аргумент – коли росіяни розберуться з українськими військовими частинами, можуть взятися і за військовослужбовців запасу). Часу на збори було обмаль, а тому встигли прихопити з собою лише 2 валізи із найнеобхіднішими речами.

Квитків на потяг Олена купити не змогла(каже, тому що за фактом залізничне сполучення із материковою Україною зараз заблоковане), до Запоріжжя їх на автівці довіз знайомий, звідти потягом вони і дісталися до Чернігова. 

Перші враження після повернення до обласного центру у Олени лише найприємніші. На перше ж прохання про допомогу, яке вивісили місцеві активісти у соцмережах, відгукнулися десятки людей.

Хтось пропонував гроші, хто не мав коштів волів просто допомогти із облаштуванням побуту, однак жінка каже: грошей їхня родина не потребує, адже дах над головою є (у Чернігові вони живуть у матері Олени), а у всьому іншому сподіваються впоратися самі. До того, ж з усім необхідним їм допомагають місцеві чиновники, які доволі оперативно відреагували на прохання людей про допомогу.

Приміром, вже прийнято рішення про виділення родині матеріальної допомоги, вирішується питання щодо влаштування  старшої донечки у дитсадок, пообіцяли допомогти і з пошуком роботи.

До чернігівського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з аналогічними проблемами звернулися вже близько 20 кримчан, у разі потреби готуються прийняти і нових біженців та за словами директора центру Тетяни Кузнєцової-Молодчої зустрічатимуть їх навіть на вокзалі.  

Родина ж Олени сумує за Ялтою, яка стала для них рідною, утім повертатися до Криму принаймні у найближчий рік не планує.