.jpg)
Чому серед українських блогерів немає свого Навального? (відео, фото)
або «Поэт в России – больше чем поэт!» (с)
В українській блогосфері ще не з’явився свій Навальний, формат особистих щоденників є містечковим, топ-блогерів вкрай мало, кожного блогера читає в середньому близько 100 людей.
У цьому переконаний блогер Ігор Бігдан. З недавніх пір він - директор з розвитку сервісів «Живий Журнал - Україна». З Чернігова ibigdan розпочав великий тур країною.
Між тим Ігор Бігдан зізнався, що в Росії блоги мають суспільну вагу, позаяк є однією з небагатьох трибун для висловлення громадянської позиції.
Очевидно, що це і є головною причиною як їхньої популярності в Росії, так і великої кількості опозиційних лідерів з-поміж них.
З іншого боку, навряд чи в Росії є свої блогери формату Олени Білозерської. Звісно, вони існують, але проти них дуже швидко порушують кримінальні справи. Але про ці моменти Ігор Бігдан чомусь не згадав.
- Навальний Україні потрібний, бо тут своя структура економіки і свої олігархи, з якими треба боротися, - продовжував переконувати блогер.
Від цих переконань віяло піаром. На думку Бігдана, ЖЖ – це підсилювач популярності, він не потребує реєстрації і повідомлення персональих даних. Мовляв, це не Інтернет-СМС у стилі Твіттера, а на відміну від Фейсбук у ЖЖ можна форматувати текст, додавати фото і мати зручну структуру коментарів.
- Вам потрібно вміти гарно писати і висловлювати свої думки, мати свій стиль, - звертався Ігор Бігдан до присутніх у чернігівському пабі «Варенікс» місцевих журналістів.
На думку блогера, монетизувати свої блоги нескладно. А отримувати за публікацію можна до 500 доларів. Тема безумовно повинна бути цікавою, але її потрібно грамотно подати через асоціативну гру образів.
У блогах однозначно не працює нещирість.
Ігор Бігдан розповів про можливість непрямого заробітку на блогах - це подорожі на замовлення турфірм, тест-драйви, отримання у користування різноманітних технічних засобів.
За словами Бігдана, монетизувати можна навіть місцеві блоги, які "є кузнею кадрів". А ось Фейсбук, мовляв, штучно обмежує кількість відвідувачів. За аудиторію на Фейсбуці, мовляв, потрібно платити. Ігор Бігдан від когось з друзів про таке чув.
На жаль, ніхто з присутніх на зустрічі з Ігорем Бігданом, яка була присвячена в основному піару ЖЖ і монетизації блогінгу, не запитав про якість, професійність і цінність блогосфери. Бо, якщо навіть не брати до уваги ресурси-агрегатори контенту і всезагальний копіпастинг з репостингом, існує гарна народна мудрість: «ПисАти, як і пІсяти, потрібно тоді, коли вже не можеш». Та й бути трішки експертом у питанні перед викладанням власної думки в Інтернет кожному блогеру в епоху какофонії постмодерну також не завадило б.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 9412 |
Фотоновини.JPG)
Коментарі (4)
Оператор Пташиного Доїння | 2012-11-30 20:09
Trezvo | 2012-11-28 19:54
Operator. | 2012-11-28 10:04
А нахега, пгостите, нам "анальний"?
Та й Ляшко у нас є, так він хоч клоун прикольний. А що той російській "анальний" - крадій і західний найманець? Чучело.
....
Ну і по темі. Я завжди кажу, що для початку потрібно визначитися з поняттями. Ось поняття "блогер" - що воно таке? Ну, якщо замислитися? Це що, професія якась, чи що? Ні.
Це балабол, який, в абсолютній більшості, "жене" суцільну отсєбятіну, чутки-плітки, свої враження та іншу "туфту", а іноді - й параноїдальний маразм, як-ось Трегубенко.
Далі.
Поняття "особистий щоденник" і широка, та ще й невизначена аудиторія - поняття несумісні. Це уже не щоденник, принаймні, ніякий він не особистий. У кого є особисті щоденники, у того вони у схованці лежать.
Ось тоді,
коли з визначенням понять буде порядок, тоді можна братися обговорювати тему. А якщо в башці "мозговий рохжиж", то все це порожній трьоп. Чим, в переважній більшості, і є оті "блохи".
гриша | 2012-11-28 07:27