Новий КПК - символ зухвалої зневаги до Конституції?

Про деякі деталі обставин, у яких приймали новий Кримінально-процесуальний Кодекс України йдеться у повідомленні представника обласного осередку Української національної партії Сергія Соломахи, текст якого має "Високий Вал".

13(!?!) квітня 2012 року о 04 год. 13(!?!) хв. за київським часом, під ранок, Верховна Рада України 271 картками нардепів з 283 «присутніх» ухвалила новий Кримінальний кодекс України у другому читанні і в цілому.

При цьому фракція Партії регіонів дала 189 з 193 карток нардепів; НУ-НС – 9 (65); КПУ – 24 (25); Блок Литвина – 19 (20); група «Реформи за ради майбутнього» – 18 (19); позафракційні 12 (29).

До речі, серед НУ-НСівців, картки яких проголосували цієї ночі, були й Давид Жванія, Володимир Стретович, а також колишній БЮТівець, а тепер член групи «Реформи за ради майбутнього» Павло Мовчан.

Нова редакція Кримінально-процесуального кодексу, як запевнюють його автори від партій влади, має стати епохальним і на багато років повинна визначати для правоохоронних органів і громадян більш цивілізовані процедури встановлення злочину та застосування закону щодо кримінальних злочинів.

Дійсно, останні більш як півстоліття в країні застосовувався документ зразка 1960 року, прийнятий спеціально для виховання «будівників комунізму». Можливо, що більшість нардепів, хто в ці дні і близько не знаходився в залі засідань Верховної Ради, будуть згадувати свою історичну причетність до прийняття КПК-2012.

Однак для тих, хто все ж спостерігав за процесом голосування з екранів телевізорів чи у радіоприймачів, нова редакція КПК є символом зухвалої зневаги до основ парламентаризму і Конституції України.

Нагадаю, що головним ідеологом цього дійства був радник Президента України – керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов разом із своєю групою – Володимиром Пилипенком та Валерієм Писаренком. Всі вони у 2007 році булі обрані до парламенту за партійним списком Юлії Тимошенко.

Як не прикро, часом статті цього історичного документу приймали двадцять-тридцять «кнопкодавів» причетні до партії влади. І хоча сам документ за якістю може здійснити прорив юридичної думки, однак обставини, за яких він ухвалювався, символізуватимуть абсурдність, цинічність і повну зневагу режиму на чолі з Азаровим-Януковичем до українців і європейських цінностей.

Фото: "Українська правда"