Журналісти Чернігівщини звертаються до влади з вимогою не втручатися в редакційну політику районок

Конфліктні ситуації з районними газетами та їх редакторами, які склалися в трьох районах Чернігівської області – Куликівському, Срібнянському та Ріпкинському, розглядалися під час останнього спільного засідання Чернігівської обласної організації НСЖУ та Асоціації регіональних ЗМІ.

У названих районах виникли конфлікти між редакціями газет та редакторами з одного боку та засновниками – райрадами та райдержадміністраціями – з іншого боку.

Так в Куликівському районі районне керівництво намагалося змусити редактора Валентину Селюк написати заяву про звільнення. Після втручання Асоціації регіональних ЗМІ та обласної організації НСЖУ конфлікт „заморозили”. Наступним кроком стала перевірка редакції газети контрольно-ревізійним відділом. І хоча згідно із законодавством КРВ може перевіряти лише використання бюджетних коштів, ревізія стосувалася повністю всієї економічно-господарської діяльності редакції. В результаті перевірки були зафіксовані порушення, які викликають сумніви у медіа-юристів. Наприклад, редактору поставили у провину безкоштовну публікацію інформації районних служб – райвідділу МНС, міліції, екологічної, податкової інспекцій тощо. Ревізори оформили це, як нанесення фінансової шкоди редакції. Районна влада екстрено ухвалила новий Статут редакції та наполягає на підписанні контракту з редактором.

В Срібнянському районі група депутатів районної ради вимагає термінового розгляду звіту редактора газети Сергія Бебика на сесії районної ради. Згідно з чинним законодавством, звіти редакторів ЗМІ на сесіях органів місцевого самоврядування мають стосуватися виключно витрачання бюджетних коштів. Насправді ж, подібні звіти є своєрідним „судилищем” для редактора і газети. З досвіду, їх використовують для того, щоб тиснути на керівника газети або ж підготувати ґрунт для його звільнення з роботи. Депутати районної ради у відкритому листі з вимогою заслухати звіт редактора ставлять редактору у провину те, що він… публікує свої матеріали у газеті. Також вони звинувачують газету у тому, що в ній пишуть не про тих, не так і не тими словами. Це є прямим втручанням в редакційну політику газети.

Подібна ситуація склалася і в Ріпкинському районі. Група депутатів вимагає від редактора друкувати їхні матеріали, не редагуючи їх. Також ставиться питання про заслуховування звіту редактора газети на сесії районної ради.

Учасники засідання розглянули ситуації в районних центрах та підготували заяву, текст якої наводимо нижче.

Чернігівської обласної організації НСЖУ та Асоціації регіональних ЗМІ

1. Посадова особа чи депутат не мають права домагатися покарання редактора чи журналіста, а також принижувати їх професійну та людську гідність через те, що їм з тих чи інших причин не подобається публікація в газеті.
2. Прямими ознаками цензури та порушенням основних демократичних принципів є вимога засновників узгоджувати теми публікацій і тексти журналістських матеріалів, а також готові до друку газетні сторінки, та заборона на розробку окремих тем. 
3. Згідно з чинним законодавством ніхто не може змусити редакцію опублікувати відхилений нею матеріал. Виключень з цієї законодавчої норми не існує ані для засновників видання, ані для посадових осіб, ані для депутатів.

-         залучення державних контролюючих органів для тиску на редакторів і засоби масової інформації, що у більшості випадків є переслідуванням особистих цілей посадовців;

-         використання звітів редакторів комунальних ЗМІ на сесіях відповідних рад та на  засіданнях колегій райдержадміністрацій для зведення рахунків і приборкання журналістських колективів;

-         безапеляційного і грубого втручання в редакційну політику: журналістам не можна вказувати коли, про що і як писати;

-         примушування редакцій змінювати статутні та інші внутрішні документи, які регулюють діяльність ЗМІ з метою посилення впливу на редакції. Це робить мас-медіа та їх керівників залежними від владних співзасновників.