Ющенко предтеча

Після перемоги на виборах 2004 року, близьке оточення президента навіяло йому міф про те, що він «месія». І Ющенко повірив у те що він «месія», але Ющенком залишився.

Якщо виховувати молоде покоління на трагедіях і поразках, якщо виховувати на міфах про «ідолів» зліплених з пластиліну, то яке майбутнє буде у держави?

Впродовж століть українці не мали своєї державності. Дехто схильний пояснювати це поганими сусідами. Сусіди винні. А Святослав Хоробрий з сусідами раду собі давав. Мало того, для декого і сам був «поганим» сусідом.

Варто було збірній України з футболу пограти на чемпіонаті світу, і нація забула про те, що ділиться на Схід і Захід, і розмовляє різними мовами.

Націю творить не лише усвідомлення спільності інтересів. Нації потрібна ідея, міф. І міф має бути красивим. І життєстверджуючим.

Треба запросити в Україну Мела Ґібсона і запропонувати йому зняти фільм про князя Святослава.

Фільм Мела Ґібсона: «Іду на Ви»

Чому саме Мела Ґібсона? Українські режисери уже зняли фільми і про гетьмана Мазепу, і про Богдана Хмельницького. Ці фільми до кінця додивитись не можливо. І справа тут не у фінансуванні.

Чого не має у творці, того не має і в творінні. Немає сьогодні в Україні режисера, який би зміг зняти фільм на рівні «Хороброго Серця». Та й чи є такий режисер (окрім Мела Ґібсона) за межами України – то ще питання. Головне, щоб Ґібсон «загорівся» цією темою. А тема варта того.

Скептики кажуть: «Історія вчить, що історія нічого не вчить». Але спробуємо бути оптимістами. Взаємовідносини в українському трикутнику президент – «еліта» - народ, дуже нагадують взаємовідносини у трикутнику князь – бояри – народ. Коли князь був по справжньому сильний – бояри знали своє місце. Коли князь був слабкий – бояри чинили свавілля. Без сильної княжої руки держава завжди тріщала по швах.

7 листопада 2008 року у прямому ефірі телеканалу «Інтер» Юрій Луценко в ролі ведучого поставив присутнім у студії питання про те, що сьогодні більш потрібно Україні: «сильна рука», чи політична конкуренція? 80% простих людей присутніх в студії проголосували за «Сильну руку».

Представники «еліти» відразу заговорили про загрозу диктатури. Згадали і Гітлера зі Сталіним. Лякали. Не хочуть «бояри» «сильного князя». Не хочуть.

Але в Україні все настільки прогнило, що без «сильної руки» порядку не буде

У месії, справжній він, чи вигаданий, повинна бути місія. Яка ж місія у Ющенка? Своїм правлінням Ющенко розбудив у народу мрію про «сильного князя». Своїм правлінням Ющенко готує народ до сприйняття «сильного князя». Ющенко – предтеча «сильного князя».

Розмови про те, що «сильна рука» - загроза українській демократії – це обман.

По-перше «сильна рука» - це не обов’язково рука міні-гітлера чи мілі-сталіна. «Сильна рука» може бути схожою на руку Конрада Аденауера. І повинна бути такою.

По-друге, в Україні немає справжньої демократії. Демократія – це баланс інтересів і в першу чергу економічних.

Якщо співвідношення доходів 20% найбагатших і 20% найбідніших громадян у Швеції і Чехії становить 3,5 до 1-го, в Японії – 4 до 1-го, то в Україні на думку аналітиків «Центру Разумкова», цей показник становить 30 до 1-го.

Лише «Сильний князь» змусить свавільних «бояр» збалансувати свої інтереси не лише між собою, але і з інтересами простих людей. Для спокою всіх.

Для злагоди між всіма. Володимир Ільків, Львів

Фото сайту yuschenko.com.ua