Вибори-2007 і Чернігівщина: основні підсумки

Коли під спів солов’їв Ющенко, Янукович і Мороз оголосили про те, що 30 вересня в Україні все ж відбудуться позачергові вибори, це була перемога Президента і ризикований крок Ахметова-Януковича. Вони погодилися на те, що їм було невигідно та сподівалися (були впевнені?) на покращення свого результату в переконливій перемозі.

В результаті вони свій результат таки покращили, але вибори програли.

Виборчу кампанію 2007 виграла Юлія Тимошенко. Не дивлячись на посмішки перед телекамерами, насправді не в захваті від результатів команда Президента.

Комуністи свій результат покращили, але як і регіони в цілому результатами виборів незадоволені.

Найцікавішою ситуація виглядає у Володимира Литвина. З одного боку – він безумовно задоволений результатом. Після півторарічної перерви він знову в Парламенті. З іншого – Литвин розчарований: він не отримав «золотої акції», на яку так сподівався. БЮТ і НУ-НС можуть створити коаліцію і без 20 «штиків» Литвина. В зв’язку з цим, навіть якщо коаліцію створять вони втрьох, омріяне крісло спікера займатиме, скоріше за все, В’ячеслав Кириленко, а не Володимир Литвин.

Василь Цушко виявився поганим соціологом. Під час з’їзду СПУ в серпні, підбадьорюючи колег, він просив поставити себе не під номером 2, а 43-м. Мовляв – шансів не менше. Дійсно, виявилося, що шанси він мав однакові.

Таким чином, за результатами обробки 99% протоколів дільничних виборчих комісій Партія регіонів здобуває 173 місця, БЮТ – 157, НУ-НС – 73, КПУ – 27, Блок Литвина – 20.

В Верховній Раді V-го скликання буде лише один представник Чернігівщини! Взагалі то, їх більше, але всі крім голови обласної організації Партії регіонів Григорія Маньковського вже давно кияни та представниками нашої області можуть вважатися досить умовно.

В минулій Раді їх було мінімум троє. Таким чином, в питанні представництва в законодавчому органі та в можливостях лобіювати інтереси області Чернігівщина в результаті виборів втратила.

Переконливу перемогу (як і в березні 2006 року) на Чернігівщині здобув Блок Юлії Тимошенко. БЮТ переміг в усіх округах і отримав майже 42% голосів жителів області. В порівнянні з виборами-2006 вдалося покращити показник більше ніж на 8%.

Перемога БЮТу була досить прогнозована. Вони найпершими розпочали виборчу кампанію і здійснювали її в області найбільш активно, в порівнянні з іншими лідерами перегонів.

З переконливим результатом БЮТ-у другий ряд поспіль та після формування в стінах ВР коаліції можна чекати зміцнення важелів впливу на Чернігівщині.

В першу чергу, це стосуватиметься питання посади голови обласної адміністрації. Дві заяви Олега Ляшка під час передвиборчої кампанії та звинувачення Володимира Хоменка в прихильності до регіоналів дають підстави стверджувати, що БЮТ має своє бачення того, хто має очолювати область. Також він заявив, що після виборів і перемоги БЮТ ставитиме питання про звільнення Хоменка і повернення Лаврика. Про другу вимогу Ляшко може і забути, а ось питання звільнення Хоменка ставитиме однозначно.

Нагадаємо, що Володимир Хоменко лише тимчасово виконує обов’язки голови ОДА. Затверджувати його кандидатуру має новий кабмін. Обіцянки Януковича, поки що, лишилися обіцянками.

Очевидно, що БЮТ під час розподілу посад, який ось-ось почнеться (а частково вже почався) поставить вимогу своїх губернаторів в своїх регіонах.

Відомо, що перед такі амбіції має керівник обласного штабу БЮТ Борис Шиянов, який вважається людиною Йосипа Вінського. Джерела повідомляють, що останній пообіцяв Шиянову посаду губернатора в разі високого показника БЮТ на Чернігівщині.

Вже зараз, Борис Шиянов, який потрапляє до Верховної Ради (№165 в списку) заявив, що готовий поміняти місце в стінах ВР на крісло голови Чернігівської ОДА.

Чи це станеться? Зараз говорити рано, адже питання губернаторів буде розглядатися в контексті інших портфелів під час формування коаліції. Все залежить від того, що запропонує Ющенко, який намагатиметься контролювати виконавчу владу на місцях.

Анатолій Богуш в списку кандидатів від БЮт під номером 184. тобто, йому не вистачає 27 позицій. Враховуючи, що БЮТ отримає найбільше посад у виконавчій владі (Кабмін, Ода тощо) його шанси все-таки попрацювати у Верховній Раді досить непогані.

Партія регіонів також підвищила свій результат на Чернігівщині і отримала 30 вересня на 5% більше ніж 26 березня 2006 року. 

Чи змінили вибори щось для цієї політичної сили на Чернігівщині? Кардинально ні, але загалом їхня впливовість в Чернігівській області дещо знизиться. В першу чергу, в зв’язку з перебуванням в опозиції на загальнонаціональному рівні.

Регіонали перестануть бути партією влади, позбудуться претензій на посаду голови ОДА і будуть готуватися до наступних виборів. Спочатку – місцевих, потім президентських і парламентських.

«Наша Україна – Народна Самооборона» стверджує, що задоволена результатами виборів і в Чернігівщині, і в Україні.

З місцевими зрозуміло – вони тішаться тим, що їх результат цього разу відповідає середньому по Україні (навіть, на пів відсотка вищий). В порівнянні з минулими виборами «Наша Україна» набрала на Чернігівщині на 5,5% більше. Того разу на Чернігівщині за цю політичну силу проголосувало 10,3% при майже 14 по Україні. В зв’язку з цим, центральний штаб задоволений роботою чернігівців на чолі з Ігорем Луценко. Звичайно, це причина, щоб радіти.

Але якщо до минулорічного результату НУ додати голоси, що на Чернігівщині були віддані за блок Костенка і Плюща та ПОРА-ПРП, то вийде, що НУ-НС набрав не на 5,5% більше, а менше ніж на 3%. Якщо врахувати, що рейтинг Ющенка зараз вище, а також те, що перший номер блоку Луценко це не Єхануров, виходить, що фактично НУ-НС просто повторила минулорічний результат.

До-речі, як і в березні 2006 року, цього разу «Наша Україна» найгірший по області результат отримала в місті Чернігів. Цього разу – 10,12%, минулого –7,46%.

Відсутність різкого стрибку показників більше пов’язана з зовнішніми обставинами, ніж з роботою місцевого штабу, який «відпахав» досить непогано. Зміна популярного Лаврика на невідомого Хоменка, ситуація з Володимиром Французом та загальнонаціональні помилки НУ-НС мали свій відбиток на Чернігівщині.

Доля НУ-НС на Чернігівщині виглядає найбільш невизначеною. Як буде створюватися єдина партія чи про це вже забули? Якщо буде, то цей процес в області буде дуже важкий і не обійдеться без скандалів. Як буде існувати організація «Народна Самооборона» і як виглядатиме їх співпраця з партійними структурами? Чи продовжиться фінансування цього проекту? На більшість цих запитань ще немає відповідей.

Олег Обушний не став депутатом Верховної Ради, хоча потрапити туди через деякий час шанси у нього є. Відразу до Парламенту зайде 73 «нашоукраїнці», отже, Обушному не вистачає 23 пункти.

Якщо ж говорити про загальнонаціональні результати блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», то їх можна вважати провальними для цієї політичної сили.

По-перше, БЮТ набрав вдвічі більше. Фактично, НУ-НС став силою другого ешелону. «Важковаговиками» сьогодні беззаперечно вважатимуться БЮТ і Партія регіонів. Попри всі заяви конкуренція за «помаранчевий» електорат була дуже жорсткою. НУ-НС її програв майже беззаперечно. Якщо в 2006 році був лідером в трьох областях Західної України, то зараз – тільки на Закарпатті.

По-друге, результати виборів показали, що рішення Нашої України йти спільно з Народною Самообороною було помилковим. На цих виборах лідером НУ-НС був не Юрій Луценко, а Віктор Ющенко. Тому, в більшості отриманий результат – це рейтинг Президента. На даному етапі, він складає близько 15%. Був би першим номером Луценко, Кириленко чи хтось інший – ситуація б не змінилася. Насправді першим був Ющенко.

Якщо б Самооборона йшла окремо, то розподіл помаранчевих не змінився б – разом три сили отримали б ті ж 230 голосів. Тільки БЮТ отримав би менше, за рахунок 25-30 голосів Народної Самооборони.

Комуністична партія України хоч покращила свій результат і по Україні і по Чернігівщині, особливо для радості підстав не має. Комуністи стали партією опозиції. Хоча, в разі збереження коаліції зразка ВР минулого скликання, лідеру комуністів світило крісло спікера. Не вдалося.

Щодо Чернігівщини, де комуністи отримали на 1,2 % більше ніж в 2006 році, то для них нічого кардинально не зміниться. КПУ має стійкий електорат – 6-7% і робитимуть все, щоб його зберегти. Тобто, теми мови, НАТО, тарифів тощо звучатимуть досить активно.

Лідеру Чернігівських комуністів Володимиру Лещенко для повернення на роботу до Верховної Ради не вистачає три позиції. Враховуючи, що коаліція сформується без комуністів, шансів у нього дуже мало.

Водночас, комуністам буде легше дихати – тепер вони з чистою совістю матимуть можливість критикувати дії всієї центральної влади – від Президента і Кабміну, закінчуючи більшість у ВР. Очевидно, що таким чином захищати інтереси пролетаріату набагато легше, ніж перебуваючи лише частково при владі.  

Народний Блок Литвина план мінімум виконав. В порівнянні 2006 року Блок на 2% покращив свій показник. Але це не головне. Найважливіше, що позачергові вибори дали шанс цій політичній силі зберегти свою структуру, яка почала йти в небуття. Маючи значне представництво в більшості місцевих рад області, їх депутати не координували роботи та майже не контролювалися. Проходження Блоку Литвина до Парламенту і, скоріше за все, входження до правлячої коаліції стане початком стрімкого росту цієї політичної сили в регіонах.

З Блоком Литвина на Чернігівщині знову почнуть рахуватися і говорити не про «невдах» чи «аутсайдерів», а про парламентську політичну силу.

Якщо всі чотири вищезгадані сили в цілому задоволені своїми результатами, то Соціалістична партія такого сказати не може. Як і передбачалося, в Верховній Раді VІ-го скликання соціалістів не буде. Якщо ж говорити про Чернігів, то стрімке зниження впливу на населення у СПУ розпочалося ще в травні 2006 року, коли Микола Рудьковський відмовився від посади Чернігівського міського голови. Другим ударом по електорату СПУ стала «зрада» Олександра Мороза. Останній цвях в листопаді 2006-го забив Олександр Соколов, який повернувся на посаду міського голови, не дивлячись на «старання» окремих соціалістів. Після цього почав знижуватися вплив СПУ не лише на виборців, а й на формування та реалізацію місцевої політики.

Тому, 2,9% в Чернігівській області на виборах 30 вересня після 12,9% 26 березня були досить прогнозованими.

Що чекає соціалістів в Чернігові? Їх представництво в місцевих радах та виконавчих органах місцевого самоврядування зараз доволі потужні, тому про «смерть СПУ» говорити не доводиться. Водночас, не проходження до Парламенту стане причиною того, що лави СПУ залишить частина людей, і не тільки рядових членів.

Водночас, підвищиться плив на місцевих соціалістів та місцеву політику з боку Миколи Рудьковського, у якого зараз з’явиться дуже багато часу.

Кажуть, що він планує прийти на одну з наступних сесій міської ради. Деякі соратники майже колишнього міністра транспорту та зв’язку шуткують, що в ЦВК «загубилася» його минулорічна заява, згідно з якою він перестав бути міським головою. Відповідно, Рудьковський поновиться через суд. Зрозуміло, що це лише жарт, але…

Всі інші учасники виборів набрали в нашій області менше 1%. В тому числі, ПСПУ, яка колись користувалася значною кількістю прихильників в області. Не допомогла навіть Катерининська церква. Вибори закінчилася, може нарешті час її розблокувати?!