Як міська влада співпрацює з громадськістю?!

Громадянська мережа ОПОРА неодноразово заявляла, що одним із своїх першочергових завдань бачить створення дієвих механізмів, завдяки яким громадськість зможе впливати на владу, а влада буде більш підконтрольна і залежна від громади не лише під час виборів.

Можливості впливати, яких нас позбавляють

Такими механізмами ОПОРА бачить регламентацію ряду громадських ініціатив, що передбачені Законам України, створення дорадчих рад, налагодження постійного діалогу НГО з владою тощо.

Навіть Закон України про місцеве самоврядування визначає ряд таких механізмів. Це і проведення громадських слухань (ст. 13), і місцеві ініціативи (ст. 9), і загальні збори громадян (ст. 8). Але, громадянське суспільство Чернігова, яке зараз активно розвивається фактично позбавлене права на згадані механізми участі в місцевому самоврядуванні.

Чому? А уже просто – в Законі сказано, що всі пункти регулюються Статутом територіальної громади. А Статуту, як ми знаємо, в Чернігові досі немає. Хоча його проект вже кілька років лежить в міській раді. А ось руки у чиновників до нього ніяк не дійдуть.

Під час передвиборчої кампанії колишній і нинішній міський голова, а тоді кандидат Олександр Соколов відповідаючи на запитання, чому Чернігів досі не має Статуту відповів, що на його думку він тоді не був достатньо обговорений. Але, пообіцяв, що в разі його обрання вже на початку 2007 року він ініціюватиме широке обговорення Статуту міста.

З іншого боку, питання статуту в міській раді фактично повністю узурпував начальник відділу сприяння діяльності Володимир Павленко. Він вважає автором існуючого проекту Статуту Асоціацію міст України (яку очолює) і дуже різко реагує на всі спроби громадськості піднімати це питання. В крайньому разі, так він поставився до заяви ОПОРИ про необхідність прийняття Статуту (серпень 2006 року), кількох заходів, організованих ЧМГО „Молодь ХХІ століття” (листопад 2006 року) та фокус групою, що проходила в конференц-залі „Чернігівський монітор” в грудні минулого року.

Зараз він пропонує прийняти за основу існуючий варіант Статуту, обговорити його за участі депутатів міськради, а приблизно за три місяці прийняти Статут в цілому. Можливо, це один із шляхів, але пан Павленко не враховує, що з часу написання Статуту і до сьогодні відбулося багато змін. Як в законодавстві, так і в розвитку громадянського суспільства. І це обов’язково треба врахувати. І до процесу обговорення цього важливого документу потрібно залучати якомого ширше коло осіб, а не лише депутатів і кількох представників НГО.

Запропонований вихід

Розуміючи, що процес прийняття Статуту може стати однією з політично вигідних тем або предметом певних торгів, а отже, затягнутися на невизначений термін ОПОРА пішла дещо іншим шляхом.

Протягом зимових свят ми підготували ряд положень, які потім мали б стати додатками до Статуту (після його прийняття), а зараз забезпечити механізми участі в місцевому самоврядуванні про які говорилося вище. Це положення про місцеві ініціативи, загальні збори громадян та громадські слухання в місті Чернігові. За основу даних документів були взяті проекти, що були розроблені нашими партнерами з Українського незалежного центру політичних досліджень і вже були прийняті в деяких містах України.

Перший із трьох документів – „Положення про місцеві ініціативи в місті Чернігові” ми спробували подати на розгляд міської ради. Відразу після нового року положення з усіма додатками та поясненнями отримав секретар міської ради Віталій Голець, а 10 січня аналогічний лист на ім’я міського голови був зареєстрований в канцелярії.

Про що власне йшла мова. Документ мав на меті визначити порядок внесення та розгляду місцевої ініціативи міською радою, забезпечити та врегулювати право чернігівської громади брати участь в місцевому самоврядуванні, розвинути інститут громадських ініціатив тощо. Тобто, врегулювати право чернігівців ініціювати розгляд будь-якого питання віднесеного до місцевого самоврядування. Повторюю, це право визначене Законом і ми його фактично позбавлені у зв’язку з відсутністю місцевої нормативної бази.

В разі прийняття положення мешканці нашого міста могли б відстоювати свої права та інтереси не лише шляхом пікетів біля міської ради, а й в досить демократичний та більш дієвий спосіб.

Все дуже просто. Спочатку збирається ініціативна група, що реєструється в міській раді. Вона проводить своє засідання і готує проект рішення міської ради з певного питання (наприклад, забудова), а потім протягом певного терміну збирає необхідну кількість підписів мешканців міста. Якщо ця процедура відбувається правильно, то цей проект рішення включається до порядку денного чергової сесії і депутати зобов’язані його розглянути. Інше питання, яке вони з цього приводу приймуть рішення, але в крайньому разі після цього питання буде закрите демократичним шляхом.

Таким чином, це положення (як і два інші) мало б надати сенсу статті Конституції, згідно якої джерелом влади на території всієї України є народ.

…і реакція влади

Але, подивившись на порядок денний наступної сесії міської ради, що відбудеться 30 січня, питання про розгляд положення ви не побачити. Не побачив його і я, після чого відразу зателефонував секретарю міської ради. Він, до-речі, обіцяв в крайньому разі подати його на розгляд сесії як депутат міськради. Віталій Віталійович відповів мені, що вони порадилися з Павленком і вирішили, що положення приймати не варто. Спочатку потрібно прийняти Статут, в якому і мають бути врегульовані ці питання. „Ви обов’язково отримаєте письмову відповідь”, – повідомив пан Голець.

Можна зробити висновок, що міська влада, грубо кажучи послала нас разом з усіма ініціативами. Не до цього їм зараз. Статут, як політично вигідний для PR-у момент – будь-ласка (але тільки як ми скажемо). А ось можливості громаді впливати на місцеву владу – зась.

Ну не доросла ще більшість наших чиновників до демократичних форм співпраці та взаємодії з громадськістю. Ну не вважають вони ще її повноцінним гравцем, якого треба слухати, а не лише загравати під час передвиборчих кампаній. Ну бояться вони, що таким чином на них будуть впливати і тиснути. І це, нажаль, можна сказати не лише про міську раду і не лише в Чернігові.

Вихід є: в єдності наша сила!

Але, абсолютно безумовним являється той факт, що громадянське суспільство в Україні і на Чернігівщині розвивається і вчиться дуже швидко, швидше ніж частина політиків і держслужбовців.

Безумовно, і Статут міста і всі необхідні додатки до нього найближчим часом повинні бути прийнятими. Головним завданням на сьогодні для громадських організацій являється пришвидшити цей процес і пролобіювати необхідні положення, завдяки яким громада впливатиме на місцеве самоврядування, а влада була підзвітною і відкритою. Як би цього не хотіли і не боялися чиновники.

Одним із перших кроків для цього має стати створення дорадчо-консультативного органу, про який так багато говорив під час передвиборчої кампанії Олександр Соколов. Крім усього іншого, це може бути нормальним механізмів донесення громадськістю своїх думок, побажань і ініціатив у нормальному режимі (зараз це часто виглядає як зіпсований телефон).

Цей матеріал, звичайно ж, не має вичерпного переліку всіх існуючих проблем взаємодії громадськості з владою в нашому місті. Це спроба описати останній приклад власного досвіду. Безумовно, що багато організацій мають подібні приклади. Так само, як однозначно, що цю ситуацію варто покращувати.

Саме тому, 25 січня ми пропонуємо провести круглий стіл „Чернігівська міська влада: нові принципи взаємовідносин з громадою”. На ньому ми пропонуємо розглянути проблемні питання та спробувати знайти їх вирішення. В заході планується участь міського голови Олександра Соколова.

Ми повинні показати, що в єдності наша сила.

Орієнтовний час проведення заходу – 15.30 (зараз остаточно узгоджується). З питань участі в роботі круглого столу звертайтеся за номером 611-493. Місце і час проведення заходу – завтра в анонсі.