Трагедія Майдану 2006 року

27 днів надій і сподівань, які обернулися для одних тріумфом, для інших розчаруванням і трагедією!

Табірне життя

Намети, акції, той же Майдан і Маріїнінський парк, але влітку.

Табори живуть по військовим звичаям: шикування, перерахунок, похід строєм, нічні варти по периметру території розбиття на делегації-загони.

В культурній програмі карооке, музика, новини по телевізору. Спорт: футбол між загонами і таборами; «Пора»- «Регіони»-4:1; походи на матчі за участю «Динамо» Київ. Екскурсії по місту, хоча й по мірі можливості.

У протистоянні –війна стратегій. Гра на випередження: хто першим займе місце під Кабміном, Адміністрацією Президента чи Парламентом; кого буде більше. Війна інформаційна-психологічна: концерти від бютівців (учасником кожного обов’язково є гурт зятя Ю. Тимошенко - Шона Карра та гурт «Борщ» ), а також засилля листівок і газет не першої свіжості, зачасту.

Шоу для киян

Для пересічного киянина це нагадує безкоштовне шоу: хтось приколюється, хтось проклинає через незручності, хтось співчуває і підтримує. Але головна кардинальна негативна відмінність між киянами 2004 року і киянами 2006 року - масова зневіра у політиках і політиці!! Бо саме кияни були головною рушійною силою у перші 3 дні Помаранчевої революції, а потім уже підтягнулися люди з регіонів.

Ще одна кардинальна різниця між цими подіями: єдність у 2004 році прихильників В.Ющенка і повна роз’єднаність у 2006 році, що вказує про принциповість до справедливості БЮТ і угодовницьку позицію «Нашої України»!

Отже, наметове містечко БЮТ. Наймасштабніший табір протестуючих у Києві! Кількість-понад 2500 тисяч чоловік.

Вражаючі ентузіазм та активність усіх учасників на початковій і піковій стадіях, але - вражаюча пасивність, аморфність та бездіяльність на кінцевій стадії існування містечка. І це, якщо враховувати, що результат переговорного процесу став відомий в останню ніч (таємно від народу - кулуарно, як у кращих традиціях кучмізму. )

Хоча це і пояснювали вказівкою зверху від Юлії Володимирівни, але життя і діяльність містечок ближче до 2-го серпня мало хто міг збагнути розумом, якщо, звісно, прийшов не за заробітком,

А Й ЗАРАДИ ІДЕЇ!

Керівництво містечка планувало акції, не коректуючи їх з тим самим керівництвом «ПОРИ», хоча цілі в обох таборів – розпуск парламенту України - «Верховної Зради», як його називали учасники протестів.

Табірники мають чітку власну атрибутику-атрибутику Блоку. Головне залізне правило –сухий закон та присутність на заходах та перерахунку, участь в нічних чергуваннях на Майдані Незалежності.

Крім 3-х разового харчування, постійним таборовикам виплачуються добові у сумі -50 гривень. АЛЕ…як стало відомо у подібних наметах на Дарниці такі ж таборовики отримували по 100 грн. А також за відомостями (які вже знищені, але, які бачили свідки і автор статті) по-первах ішла сума - 25 гривень ДЕНЬ, 75 гривень -НІЧ; але, згодом стає 50 грн. всього! Сума на утримання наметового містечка не скорочувалася !

Але 26 липня частина наметового містечка БЮТ скорочується. Пояснення-боротьба з «лівими» випадковими людьми, що підтримують акцію протесту. Хоча керівництво ні сном ні духом про подібні «витребеньки» і не здогадувалося .

ЧИМ ближче до 2 серпня, тим присутність бютівців у Києві скорочувалась. Нових у табір не приймали, хоча і добровольців і бажаючих підробити було чимало. Людей з областей, навіть партійних, просили не надсилати! Поведінка керівництва наметового містечка БЮТ нагадувала поведінку людей, що продалися «регіоналам»!

Чемпіонські амбіції

Натомість табір «Партії Регіонів» уособлював збір чемпіонів. Вміщував у собі 1500 чоловік стаціонарно. У вихідні дні 982 чоловіки.

Як повідав заступник голови табору Євген: «Все відбувається за вказівкою партії». Людей з регіонів-областей ентузіастів вимушені відсилати за браком місця для проживання. А бажаючих дуже багато, повірте автору, бачив на власні очі.

На акції до Києва звозять близько 5-8 тис. чоловік на 1-2 дні. Розміщують у готелях. Настрій бойовий, який «підігрівається» не офіційно напоями. В таборі на великому плазмовому екрані демонструють кінофільми часів СРСР. Настрій піднімається карооке-пісні у стилі «АЛЯ-ДОНБАС». Представники є з усіх регіонів, але з одних 50-70 чоловік, а з інших 5, хоча, судячи з афіш –усі за прем’єра- Януковича.

У таборі - 70 наметів, 3-разове харчування плюс оплата добових 150 гривень. А ще 150 –за захоплений «трофей» - прапор БЮТ.

У містечку багато безробітних, або робітників, які мають проблеми з роботою, або оплатами за комунальні послуги чи квартири. Ідейних мало, на пальцях можна перерахувати.

Сусіди з табору «Студентського братства» (які трьома наметами стоять поруч) скаржаться, що від розмови « по фєнє» «в’януть» вуха. Найманець з табору «біло-блакитних» Сергій, студент із Донецька, скаржиться, що «всі задрали», бо обіцяли поїздку на 1 день, а тримають -3. «Скоріш би додому»,- каже він.

Гроші партії

Як заробляють гроші на ПР. На перерахунку вранці, прибувших тільки-но до табору регіоналів, присутні представники від БЮТу, просто молоді кияни, які заради 20 грн. згодилися на такий крок. Хоча активістам без посередників за 8 год. З 8 ДО 16(строки акції) платять -80 грн.

«РЕГІОНАЛИ» переграли «бютівців» тактично. Вони першими приходили на акції до Парламенту та Адміністрації Президента і переважали кількісно у 3-5 разів. По великому рахунку « регіонали» «нарощували м’язи», а «бютівці» їх послаблювали. Відбувався АНТИМАЙДАН. Під мовчання киян «регіонами» захоплювали столицю України, як більшовики у 1919 році, а їхні супротивники тихо здавали власні позиції.

Пора

Третій за величиною, що нараховував близько 1000 чоловік у Маріїнському парку – був табір Громадянської партії «Пора»( «жовта Пора»), керівниками, якої є Влад Каськів, Євген Золотарьов та Андрій Юсов .

Жорстка військова дисципліна, розподіл по областях-загонах, партійна уніформа.

Новинка у побуті –весілля по-порівськи між активістами містечка із благословення Андрія Юсова.

3-х разове харчування на польовій кухні та 30 гривень добових. Небезпідставні підозри у грубих фінансових махінаціях: 1) непрозорі штрафування за запізнення чи пропуск акції-нагадує «ментівські доколупки»; 2) виділялося 50 гривень добових на людину, але на руки інше.За оприлюднення подібних фактів в УНІАН активіста «Пори» облили багнюкою біля виходу УНІАНу свої ж.

Активність, якій могла б позаздрити будь-яка організація. Хлопці, боротьба, яких викликала захват. Вони приймали прихильників БЮТу, коли тих виганяли при скороченні (зокрема, коли пішла тенденція скорочувати дівчат, бо ті виявилися, по великому рахунку, непотрібними БЮТу!!).

Поведінка керівництва наметового містечка БЮТ нагадувала поведінку людей, що продалися «регіоналам»!

Аналізуючи діяльність містечок, приходиш до невтішного висновку - ідейність підміняється ганебністю підробітку! Різноплановість учасників наметових містечок відображає хворобливість моральності суспільства: гроші вище за ідею.

Фото сайту БРАТСТВО.info